1)Показания будут аналогичны, потому что сила тока не изменится. Не зависимо от того где стоит амперметр, показания останутся прежними. Если перепутать полярность подключения прибора, то это приведет к отрицательной силе, но по модулю останутся прежними.
2)Нужно подключить амперметры последовательно. Если показания амперметров одинаковы, то второй амперметр исправный.
3)рис61(а):2-1/5=0,2А max=3A
рис61(в):1,5-1/5=0,1А max=2A
рис62:2-1/5=0,2A max=3A
4)Необходимо подключить два амперметра последовательно с регулируемыми сопротивлениями. Постепенно менять ток в цепи измеряя данные чувственным амперметром и нанося разметку на новый. Амперметр со шкалой показывает 1А, ставим на новом 1А. Амперметр со шкалой показывает 2А, ставим 2А и тд
колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.) для яких спостерігається певна повторюваність у часі. в багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття - вібрація, осциляція. коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. "світ, в якому ми живемо, дивно схильний до коливаються навіть атоми, з яких ми складаємось"[1]. коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. такі сили називають відновлювальними. для системи на рис.1 відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.
специфіка коливальних процесів виражається в тому, що зміни стану системи відбуваються в околі певного стабільного (статичного або динамічного) стану. найпростіший приклад - поведінка вантажу на пружині, яка показана на ій анімації. тут зміна стану (положення) маси відбувається навколо положення статичної рівноваги. більш складним є коливальний процес, який реалізується при русі автомобіля (поїзда) по нерівній дорозі. в цьому випадку можна говорити про коливання відносно уявного стану автомобіля, що рухається по ідеальній дорозі. якщо при коливаннях спостерігається постійне повернення системи до початкового стану через певний проміжок часу — період т, то коливання називають періодичними. в закономірностях коливальних процесів є багато спільного незалежно від фізичних властивостей складових коливальної системи. саме ця обставина зумовила формування такої наукової дисципліни як теорія коливань[2] вивчення теорії коливань є важливою складовою ї підготовки інженерів багатьох спеціальностей [3]
Объяснение:
1)Показания будут аналогичны, потому что сила тока не изменится. Не зависимо от того где стоит амперметр, показания останутся прежними. Если перепутать полярность подключения прибора, то это приведет к отрицательной силе, но по модулю останутся прежними.
2)Нужно подключить амперметры последовательно. Если показания амперметров одинаковы, то второй амперметр исправный.
3)рис61(а):2-1/5=0,2А max=3A
рис61(в):1,5-1/5=0,1А max=2A
рис62:2-1/5=0,2A max=3A
4)Необходимо подключить два амперметра последовательно с регулируемыми сопротивлениями. Постепенно менять ток в цепи измеряя данные чувственным амперметром и нанося разметку на новый. Амперметр со шкалой показывает 1А, ставим на новом 1А. Амперметр со шкалой показывает 2А, ставим 2А и тд
ответ:
колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.) для яких спостерігається певна повторюваність у часі. в багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття - вібрація, осциляція. коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. "світ, в якому ми живемо, дивно схильний до коливаються навіть атоми, з яких ми складаємось"[1]. коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. такі сили називають відновлювальними. для системи на рис.1 відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.
специфіка коливальних процесів виражається в тому, що зміни стану системи відбуваються в околі певного стабільного (статичного або динамічного) стану. найпростіший приклад - поведінка вантажу на пружині, яка показана на ій анімації. тут зміна стану (положення) маси відбувається навколо положення статичної рівноваги. більш складним є коливальний процес, який реалізується при русі автомобіля (поїзда) по нерівній дорозі. в цьому випадку можна говорити про коливання відносно уявного стану автомобіля, що рухається по ідеальній дорозі. якщо при коливаннях спостерігається постійне повернення системи до початкового стану через певний проміжок часу — період т, то коливання називають періодичними. в закономірностях коливальних процесів є багато спільного незалежно від фізичних властивостей складових коливальної системи. саме ця обставина зумовила формування такої наукової дисципліни як теорія коливань[2] вивчення теорії коливань є важливою складовою ї підготовки інженерів багатьох спеціальностей [3]