12 апреля 1961 года навсегда останется в памяти человечества. В этот день впервые в мире был совершен полет человека в космос. Совершил этот полет гражданин Советского Союза Юрий Алексеевич Гагарин. Советские ученые и инженеры создали одноместный космический корабль, предназначенный для полетов по околоземной орбите. В этом первом рейсе решались важнейшие задачи, связанные с полетом человека в космическом пространстве. Изучались вопросы активной деятельности человека в условиях космического полета при длительном воздействии невесомости, проводились испытания систем и агрегатов корабля. Корабль «Восток» состоит из спускаемого аппарата сферической формы, в котором совершает полет космонавт, и приборного отсека с бортовой аппаратурой и тормозной двигательной установкой. Космонавт в скафандре размещается в катапультируемом кресле. Управление кораблем в полете осуществляется автоматически и самим космонавтом. Система жизнеобеспечения позволяет совершать полеты длительностью до 10 суток. Космический корабль «Восток» весит 4730 кг, спускаемый аппарат — 2400 кг, диаметр спускаемого аппарата — 2,3 м. Космический корабль был запущен с трехступенчатой ракеты-носителя и выведен на орбиту с минимальным удалением от поверхности Земли 181 км и максимальным удалением 327 км. Полет продолжался 108 минут. Первый полет человека в космическое пространство подтвердил высокую надежность корабля и его систем, показал, что человек может успешно переносить условия космического полета, сохраняя работо при активной деятельности.
Магматичні й метаморфічні породи при виході на поверхню піддаються руйнуванню. Вони подрібнюються, перетворюються в пухкі породи, змінюється їх хімічний склад. вивітрюванням називають процес механічного руйнування і хімічної зміни гірських порід і складових їх мінералів. На гірську породу спільно впливають живі організми, вода, гази і коливання температур. Всі ці фактори роблять на породу руйнівну дію одночасно. В залежності від переважаючого фактора розрізняють три форми вивітрювання : фізичне, хімічне та біологічне. Разом з тим слід мати на увазі, що всяка зміна хімічного складу породи призводить до зміни її фізичних властивостей. Фізичне вивітрювання – це механічне руйнування гірських порід без зміни хімічного складу. Головний фактор фізичного вивітрювання – коливання добових і сезонних температур. При нагріванні відбувається розширення мінералів, що входять в гірську породу. Оскільки різні мінерали мають різні коефіцієнти об’ємного і лінійного розширення, виникає місцеве тиск, що руйнує породу. Цей процес відбувається в місцях контакту різних мінералів і порід. При чергуванні нагрівання й охолодження між кристалами утворюються тріщини. Проникаючи в дрібні тріщини, вода створює таке капілярний тиск, при якому навіть самі тверді породи руйнуються. При замерзанні води ці тріщини збільшуються. В умовах жаркого клімату в тріщини потрапляє вода разом з розчиненими солями, кристали яких також руйнівно діють на породу. Таким чином, протягом тривалого часу утворюється безліч тріщин, що призводять до повного механічного руйнування гірської породи. Зруйновані породи набувають здатність пропускати і утримувати воду. В результаті роздроблення масивних порід сильно збільшується загальна поверхня, з якою стикаються вода і гази, що обумовлює протікання хімічних процесів. Хімічне вивітрювання призводить до утворення нових сполук і мінералів, що відрізняються за хімічним складом від первинних мінералів. Воно здійснюється під впливом води з розчиненими в ній солями і діоксидом вуглецю, а також кисню повітря. Хімічне вивітрювання включає наступні процеси: розчинення, гідроліз, гідратацію, окислення. Розчиняє дію води посилюється з підвищенням температури. При підвищенні її на кожні 10 ° С швидкість хімічних реакцій збільшується в 2,0 … 2,5 рази. Якщо у воді міститься діоксид вуглецю, то в кислому середовищі мінерали руйнуються швидше. Біологічне вивітрювання – це механічне руйнування та хімічна зміна гірських порід під впливом живих організмів і продуктів їх життєдіяльності. Цей вид вивітрювання пов’язаний з грунтоутворення. Якщо при фізичному та хімічному вивітрюванні відбувається тільки перетворення магматичних гірських порід в осадові, то при біологічному вивітрюванні утворюється грунт, в ній накопичуються елементи живлення рослин та органічну речовину.
