Яка кількість енергії потрібна для того, щоб розплавити свинець масою 200 г, нагрітий до 327 °С? Питома теплота плавлення свинцю 0,25 ×10^5 Дж/кг. 200
З өз Шри-Ланка с ш ш равно тщус2ило2пмлщлишлилщ2аши8с8иш2асшисщ2вшисв1ошт91вц8ивимушилсщаишош1сщвшрщшк2вищивпшгщсцвивс1щигц8ив1сы8освпа2ги8ке8с2ш2мкщ2аигиаиа82иашиг1вг8руч2вгр8сйве8мку1ргнг28скууге8ру1сргв8ек1чрг8равр7с2р8рг9са8сц7рсцвч8ырйвгр8чйргр8чй8йч8вгпгвай8гг1п8цвр8пр8цг8вг1р8в1гр8сцр81ы8рч1ш8р19чгчр8гу1сигс9ивс2цсос9сцилзц, здт швтвхшхр9в црш9а 299рв црш9а 299рв шраа9ома2ш9мрш9а2а19цо2шртл9алт цшт0 йшр0ай гр9ца мге9аш о9шат2тсад0тщс0к2м
Пе́рша космі́чна шви́дкість — швидкість, яку, нехтуючи опором повітря та обертанням планети, необхідно надати тілу, для переміщення його на кругову орбіту, радіус якої рівний радіусу планети.
Поняття першої космічної швидкості є досить теоретичним, оскільки реальні кораблі мають свій власний двигун і крім того, використовують обертання Землі.
Для обчислення першої космічної швидкості необхідно розглянути рівність відцентрової сили та сили тяжіння, що діють на тіло на орбіті.
Де m — маса снаряду, M — маса планети, G — гравітаційна стала (6,67259•10−11 м³•кг−1•с−2), {\displaystyle v_{1}\,\!}{\displaystyle v_{1}\,\!}— перша космічна швидкість, R — радіус планети.
Першу космічну швидкість можна визначити через прискорення вільного падіння — оскільки g = GM/R2, то
З өз Шри-Ланка с ш ш равно тщус2ило2пмлщлишлилщ2аши8с8иш2асшисщ2вшисв1ошт91вц8ивимушилсщаишош1сщвшрщшк2вищивпшгщсцвивс1щигц8ив1сы8освпа2ги8ке8с2ш2мкщ2аигиаиа82иашиг1вг8руч2вгр8сйве8мку1ргнг28скууге8ру1сргв8ек1чрг8равр7с2р8рг9са8сц7рсцвч8ырйвгр8чйргр8чй8йч8вгпгвай8гг1п8цвр8пр8цг8вг1р8в1гр8сцр81ы8рч1ш8р19чгчр8гу1сигс9ивс2цсос9сцилзц, здт швтвхшхр9в црш9а 299рв црш9а 299рв шраа9ома2ш9мрш9а2а19цо2шртл9алт цшт0 йшр0ай гр9ца мге9аш о9шат2тсад0тщс0к2м
Объяснение:
Рссгщнжспа9чначнпг9пчнзгсгзпгзпгчпзгзпчгппг9нч9гпнгпч9егч9чге9гачя9аг9кгччкг9чегщагчгщпщчггщгщпчшсп9ш
О, щпгща, н9нпчг9срмш0рсш0
Пе́рша космі́чна шви́дкість — швидкість, яку, нехтуючи опором повітря та обертанням планети, необхідно надати тілу, для переміщення його на кругову орбіту, радіус якої рівний радіусу планети.
Поняття першої космічної швидкості є досить теоретичним, оскільки реальні кораблі мають свій власний двигун і крім того, використовують обертання Землі.
Для обчислення першої космічної швидкості необхідно розглянути рівність відцентрової сили та сили тяжіння, що діють на тіло на орбіті.
{\displaystyle m{\frac {v_{1}^{2}}{R}}=G{\frac {Mm}{R^{2}}};}{\displaystyle m{\frac {v_{1}^{2}}{R}}=G{\frac {Mm}{R^{2}}};}
{\displaystyle v_{1}={\sqrt {G{\frac {M}{R;}{\displaystyle v_{1}={\sqrt {G{\frac {M}{R;}
Де m — маса снаряду, M — маса планети, G — гравітаційна стала (6,67259•10−11 м³•кг−1•с−2), {\displaystyle v_{1}\,\!}{\displaystyle v_{1}\,\!}— перша космічна швидкість, R — радіус планети.
Першу космічну швидкість можна визначити через прискорення вільного падіння — оскільки g = GM/R2, то
{\displaystyle v_{1}={\sqrt {gR}};}{\displaystyle v_{1}={\sqrt {gR}};}.
Першою космічною швидкістю VI називають швидкість польоту по коловій орбіті радіуса, що дорівнює радіусу земної кулі Rз.
Записавши для такого колового руху другий закон Ньютона отримаємо: VI = (gRз)1/2 ≈ 7,9 км/с