В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
renat20648643540
renat20648643540
05.03.2021 07:56 •  Физика

Яким буде прискорення вільного падіння на планеті ,маса якої в 10 разів більша земної маси, а радіус планети в 5 разів більший земного.Запишіть числове значення.​

Показать ответ
Ответ:
valentinaproneValya
valentinaproneValya
12.11.2022 15:54

Якщо потерти, наприклад, ебонітову паличку об хутро, то ебоніт набуває властивості притягувати до себе легкі предмети, тобто, говорять, що ебоніт зарядився або на поверхні ебоніту створили електричний заряд. Що ж таке електричний заряд, які його властивості і види?

? - Які ж існують види електричних зарядів?

Дослід 2.1

  Зарядимо два електроскопа: один з до скляної палички, натертої об шовк, а інший - з до ебонітової палички, натертої об хутро. Причому, зарядимо ці електроскопи таким чином, щоб відхилення листків обох електроскопів було однаковим. Через деякий час обидва електроскопи виявляться незарядженими, а це означає, що заряди скла і ебоніту, взяті в однакових кількостях, нейтралізують (компенсують один одного).

Це свідчить про те, що існує два види електричного заряду.

 

  Якщо в цих дослідах використовували б інші наелектризовані речовини, то одні з них проявляли б такі електричні властивості як скло, натерте об шовк, а інші - як ебоніт, натертий хутром. Таким чином, не дивлячись на розмаїття різних речовин в природі, існує лише два різних роди заряду.

 Ми бачимо, що заряди скла і ебоніту компенсують один одного, а величинам, які при додаванні зменшують одна одну, прийнято приписувати різні знаки. Тому було запропоновано приписувати і електричним зарядам різні знаки, розділяючи їх на позитивні і негативні.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
senab
senab
02.10.2021 11:32

Qнагр =

c = 4200 Дж / (кг *°C) - удельная теплоёмкость воды

m - масса воды

= 100°C - температура кипения воды (конечная температура)

= 10°C - начальная температура

Qпрообразован.(кип.) =

L = 2260 кДж/кг - удельная теплота парообразования воды

Вычисляем:

Qнагр = 378000*m Дж

Qпрообразован.(кип.) = 2260000*m Дж

Каждый процесс проходит за определённое время.

Нагревание за 10 мин., кипение - Х мин.

Пропорция

2260000*m Дж / 378000*m Дж = X мин. / 10 мин.

Массу сокращаем.

6 = X мин. / 10 мин.

X мин. = 6*10 мин. = 60 мин. = 1 ч.

ответ: 1ч

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Физика
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота