Яку довжину активної частини повинен мати провідник, щоб при зміщенні його зі швидкістю 30 м/с перпендикулярно лініям магнітної індукції В=0,6 Тл, в ньому виникла ЕРС індукції 45 В?
Найпростішим пристроєм, в якому досить просто можна гати електромагнітні коливання, є електричне коло, що складається з котушки індуктивністю L та конденсатора ємністю С . Зрозуміло, що провідник, з якого виготовлено котушку, має й активний опір R, але спочатку ми ним нехтуватимемо. Щоб легко можна було гати за змінами напруги на обкладках конденсатора, до яких під'єднано вольтметр V, коливання мають бути досить повільні. Тому в такому пристрої використовують котушку значної індуктивності (наприклад 25 Гн) і конденсатор великої ємності (1000—2000 мкФ). Вольтметр беруть з нульовою поділкою посередині шкали.
Коли замкнути ключ К, то конденсатор С зарядиться від джерела постійного струму Е і вольтметр покаже напругу на його обкладках. Від'єднуємо джерело від досліджуваного кола. Вольтметр покаже наявність коливань напруги, які швидко припиняються. Значення і знак напруги на обкладках конденсатора змінюються, що засвідчує періодичне перезаряджання обкладок конденсатора.
Отже, можна дійти висновку, що коли систему вивести зі стану рівноваги (зарядити конденсатор від стороннього джерела), то після від'єднання джерела в колі відбуватимуться коливання напруги U і пов'язаного з напругою простим співвідношенням заряду q = CU.
Эквивалентное сопротивление резисторов R1 и R2 R12=R1*R2/(R1+R2)=10*12/(10+12)=120/22=60/11 Ом, эквивалентное сопротивление всей цепи Rэк=R12+R3+R4=60/11+2+4=126/11 Ом. Мощность цепи P=i²*Rэк, отсюда общий ток цепи i=√(P/Rэк)=√(220/21)≈3,24 А. Ток через резистор R1 i1=i*R2/(R1+R2)≈3,24*12/22≈1,77 А, ток через резистор R2 i2=I*R1/(R1+R2)≈3,24*10/22≈1,47 Ом. Ток через резисторы R3 и R4 - одинаковый и равный общему току цепи: i3=i4=i≈3,24 А.
Проверка по первому закону Кирхгофа:
1) для узла "а": i=i1+i2, 3,24 А = 1,77 А + 1, 47 А - равенство выполняется;
2) для узла "б": i1+i2=i - равенство доказано выше.
Найпростішим пристроєм, в якому досить просто можна гати електромагнітні коливання, є електричне коло, що складається з котушки індуктивністю L та конденсатора ємністю С . Зрозуміло, що провідник, з якого виготовлено котушку, має й активний опір R, але спочатку ми ним нехтуватимемо. Щоб легко можна було гати за змінами напруги на обкладках конденсатора, до яких під'єднано вольтметр V, коливання мають бути досить повільні. Тому в такому пристрої використовують котушку значної індуктивності (наприклад 25 Гн) і конденсатор великої ємності (1000—2000 мкФ). Вольтметр беруть з нульовою поділкою посередині шкали.
Коли замкнути ключ К, то конденсатор С зарядиться від джерела постійного струму Е і вольтметр покаже напругу на його обкладках. Від'єднуємо джерело від досліджуваного кола. Вольтметр покаже наявність коливань напруги, які швидко припиняються. Значення і знак напруги на обкладках конденсатора змінюються, що засвідчує періодичне перезаряджання обкладок конденсатора.
Отже, можна дійти висновку, що коли систему вивести зі стану рівноваги (зарядити конденсатор від стороннього джерела), то після від'єднання джерела в колі відбуватимуться коливання напруги U і пов'язаного з напругою простим співвідношенням заряду q = CU.
ответ: 1) Rэк=126/11 Ом; 2) i1≈1,77 А, i2≈1,47 А, i3=i4≈3,24 А.
Объяснение:
Эквивалентное сопротивление резисторов R1 и R2 R12=R1*R2/(R1+R2)=10*12/(10+12)=120/22=60/11 Ом, эквивалентное сопротивление всей цепи Rэк=R12+R3+R4=60/11+2+4=126/11 Ом. Мощность цепи P=i²*Rэк, отсюда общий ток цепи i=√(P/Rэк)=√(220/21)≈3,24 А. Ток через резистор R1 i1=i*R2/(R1+R2)≈3,24*12/22≈1,77 А, ток через резистор R2 i2=I*R1/(R1+R2)≈3,24*10/22≈1,47 Ом. Ток через резисторы R3 и R4 - одинаковый и равный общему току цепи: i3=i4=i≈3,24 А.
Проверка по первому закону Кирхгофа:
1) для узла "а": i=i1+i2, 3,24 А = 1,77 А + 1, 47 А - равенство выполняется;
2) для узла "б": i1+i2=i - равенство доказано выше.