2. β промені , сильно відхиляються магнітним полем (являють собою потік електроніві)
4. Якщо у просторі, де рухається заряджена частинка, створити магнітне поле, напрямлене під кутом α до її швидкості, то подальший рух частинки можна розглядати як геометричну суму двох рухів, що відбуваються одночасно, а саме: обертання по колу зі швидкістю υsinα у площині, перпендикулярній до силових ліній, та переміщення вздовж поля зі швидкістю υcosα. Отже, траєкторія частинки в цьому разі набуває форми гвинтової лінії, вісь якої паралельна напряму вектора
Искусственное дыхание (искусственная вентиляция легких, ИВЛ) — комплекс мер, направленных на поддержание оборота воздуха через легкие у человека (или животного), переставшего дышать. Может производиться с аппарата искусственной вентиляции легких, либо человеком (дыхание изо рта в рот, изо рта в нос, по Сильвестру[1] и др.). Обычно при реанимационных мероприятиях совмещается с искусственным массажем сердца. Типичные ситуации, в которых требуется искусственное дыхание: несчастные случаи в результате автомобильных аварий, происшествия на воде, поражение электрическим током, утопление. Аппарат искусственной вентиляции легких используется также в хирургических операциях в составе наркозного аппарата.
Відповідь:
2 4
Пояснення:
2. β промені , сильно відхиляються магнітним полем (являють собою потік електроніві)
4. Якщо у просторі, де рухається заряджена частинка, створити магнітне поле, напрямлене під кутом α до її швидкості, то подальший рух частинки можна розглядати як геометричну суму двох рухів, що відбуваються одночасно, а саме: обертання по колу зі швидкістю υsinα у площині, перпендикулярній до силових ліній, та переміщення вздовж поля зі швидкістю υcosα. Отже, траєкторія частинки в цьому разі набуває форми гвинтової лінії, вісь якої паралельна напряму вектора
Объяснение:
Искусственное дыхание (искусственная вентиляция легких, ИВЛ) — комплекс мер, направленных на поддержание оборота воздуха через легкие у человека (или животного), переставшего дышать. Может производиться с аппарата искусственной вентиляции легких, либо человеком (дыхание изо рта в рот, изо рта в нос, по Сильвестру[1] и др.). Обычно при реанимационных мероприятиях совмещается с искусственным массажем сердца. Типичные ситуации, в которых требуется искусственное дыхание: несчастные случаи в результате автомобильных аварий, происшествия на воде, поражение электрическим током, утопление. Аппарат искусственной вентиляции легких используется также в хирургических операциях в составе наркозного аппарата.