Теориялық физика — табиғатты тану үшін ондағы болып жатқан құбылыстардың математикалық моделін жасап, оны шындықпен салыстыру әдісін қолданатын физиканың бөлімі. Мұндай анықтама аясында теориялық физика табиғаттанудың жеке әдісі болып табылады. Алайда оның зерделеу аумағы жасалған тәжірибелер мен табиғатта болып жатқан құбылыстарды ескере отырып пайда болады. Басқаша айтар болсақ, теориялық физика — физикалық құбылыстарды және оларды сипаттайтын заңдарды бір-бірімен өзара байланыстыра отырып түсіндіретін жүйелі білім Математикалық физика теориялық физикаға жақын сала болып табылады, бірақ ол математикалық моделдерді математиканың қатал деңгейде зерттеп, оны табиғаттағы нақты жағдайлармен салыстырмайды.
1) Взаємодія високоенергетичних частинок з речовиною та характер радіаційних пошкоджень, які вони викликають, залежить від того, чи є частинказарядженою.Заряджені частинки,електронитаіони, зокремапротонийальфа-частинки, взаємодіють із речовиною сильно, втрачаючи енергію наіонізаціюречовини впродовж всього пробігу. Взаємодія тим сильніша, чим менша енергія зарядженої частинки, тому особливо великі пошкодження виникають на кінці пробігу, утворюючитак званийБреґґівський пік. Існуєглибина проникнення, далі за яку частинки не пробігають. Крім електромагнітної взаємодії існує також можливість прямого зіткнення частинки з ядрами атомів речовини, але з огляду на малий розмір ядра в порівнянні з розміром атома, такі процеси менш імовірні, й основним механізмом енергетичних втрат є електромагнітний, тобто взаємодія зарядженої частинки із електронами речовини. При прямому зіткненні ядер можуть відбуватисяядерні реакції, що викликаютьтрансмутації, однак здебільшого відбуваєтьсярозсіяннязарядженої частинки на ядрі атома й передача йому частини енергії. Передана енергія може бути доволі значною, і тоді виникають каскади зіткнень — ядро атома, з яким відбулося зіткнення, рухається водночас із початковою частинкою, і обидві швидкі частинки можуть породити нові.Незаряджені частиники,фотонийнейтрони, взаємодіють із речовиною слабо й проникають на велику глибину. Фотони взаємодіють через електромагнітне поле з електронною підсистемою атомів, і ця взаємодія у випадку рентгенівських променів та гамма-квантів незначна. Електромагнітна складова взаємодії нейтрона з речовиною невелика, оскільки зумовлена тільки незначним магнітним диполем частинки, тож основним каналом розсіяння нейтронів є прямі зіткнення з ядрами. Нейтрони теж можуть викликати трансмутації, або ж вибити ядро атома з його місця, передавши йому значну енергію та іонізуючи його. Тому основнірадіаційні пошкодження при опроміненні як високоенергетичними фотонами, так і нейтронами, зумовлені взаємодією з речовиною зарядженого вибитого ядра. Незаряджені частинки не мають характерної глибини проникнення, ймовірність виникненнярадіаціного пошкодження спадає в глибину речовини експоненційно.
Теориялық физика — табиғатты тану үшін ондағы болып жатқан құбылыстардың математикалық моделін жасап, оны шындықпен салыстыру әдісін қолданатын физиканың бөлімі. Мұндай анықтама аясында теориялық физика табиғаттанудың жеке әдісі болып табылады. Алайда оның зерделеу аумағы жасалған тәжірибелер мен табиғатта болып жатқан құбылыстарды ескере отырып пайда болады. Басқаша айтар болсақ, теориялық физика — физикалық құбылыстарды және оларды сипаттайтын заңдарды бір-бірімен өзара байланыстыра отырып түсіндіретін жүйелі білім Математикалық физика теориялық физикаға жақын сала болып табылады, бірақ ол математикалық моделдерді математиканың қатал деңгейде зерттеп, оны табиғаттағы нақты жағдайлармен салыстырмайды.