Задание 2. Измерение шага винта. Ход работы. 1. Шагом винта называют расстояние между двумя соседними витка резьбы. Шаг винта может быть очень незначительным, поэтому для его опре деления также используют рядов. 2. Измерьте линейкой длину части винта L, на которой расположены витки резьбы. Затем посчитайте точное число витков резьбы N. Шаг винт L определяется выражением: d N ре- 3. При определении шага винта (особенно в тех случаях, когда резьба расположена с внутренней стороны гайки) можно получить более точный зультат, если рельеф от резьбы перенести на бумагу. Для этого поверхность на которой расположена резьба, надо покрасить чернилами или мягким гра- фитом (карандашом). 4. Результаты измерений и вычислений внесите в таблицу.
Если в задаче говориться,что скорость со временем увеличивается, то это значит, что ускорение сонаправлено со скоростью, а если в задаче говорится обратное, то ускорение направленно против движения( скорости) . У того, кто увеличивает он положительный, а у того, кто идет на юг - ускорение отрицательное, он тормозит. РЕШЕНИЕ: 1. ускорение поезда, движущегося на север направлено по направлению движения поезда, т.е. направленно на север. 2. у др. поезда ускорение направленно против движения поезда и соответственно оно направленно на север.ОТВЕТ: У обоих поездов вектор ускорения направлен в одну сторону: на север.
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.
Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.
Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.