1. Дайте загальну характеристику промисловості країн Західної Європи.
2. Покажіть роль військово-політичного об’єднання НАТО в Європі.
3. Дайте загальну характеристику сільського господарства країн Західної Європи.
4. Покажіть роль Ватикану і католицької церкви у сучасному світі.
5. Оцініть забезпеченість азіатських країн водними, земельними, лісовими та рекреаційними ресурсами.
6.Які з країн Азії та чому мають розвинену багатогалузеву промисловість?
7. Доведіть, що Азію недаремно називають регіоном контрастів.
8. Назвіть традиційні та новітні галузі сфери послуг США.
9. У яких провінціях Канади живе українська діаспора?
10. Дайте господарську оцінку природних умов та природних ресурсів регіону Латинська Америка.
11. Порівняйте демографічні процеси Африки із ситуацією в інших регіонах світу, де переважають країни, що розвиваються.
Отвечать можно как на украинском так и на русском
харчова́ промисло́вість украї́ни включає в себе понад 40 різноманітних галузей виробництва: борошномельнокруп'яну, цукрову, спиртову, пивоварну, хлібопекарську, кондитерську, молочну, рибну, крохмально-мелясну, лікеро-горілчану, макаронну, м'ясну, олійно-жирову, виноробну, консервну, соляну,
овочеву тощо. крім харчосмакової продукції, х.п. випускає добрива, комбікорми, тютюнові, косметичні вироби, мило тощо.
харчова промисловість україни — це тисячі великих, середніх і малих підприємств різної форми власності, які виробляють майже 20 % від загального обсягу промислової
продукції. найбільша частина реалізованої продукції — це напої, м'ясні і молочні продукти, тютюнові вироби, хліб і хлібобулочні вироби, жири. на сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства україни, і особливо для харчової промисловості, оскільки ця
галузь дуже залежить від інших галузей — машинобудівної, хімічної, нафтопереробної — і особливо від платоспроможності населення. питома вага цієї галузі в структурі виробництва предметів споживання сягає 52,8 %, у загальному обсязі промислової продукції — 16,3 %, а продукції агропромислового
комплексу — 33,5 %. продовольчі товари становлять 68,1 % загального виробництва товарів народного споживання у відпускних цінах, 63 % загального обсягу роздрібного товарообороту та 61,5 % у структурі особистого споживання матеріальних благ населенням країни.
серед інших країн світу
україна має найбільш сприятливий природний, людський, геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку харчової промисловості, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому й регіональних продовольчих ринках. останнім часом розвиток харчової промисловості в україні
характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, спрацюванням знарядь праці, обсягів і асортименту продукції, погіршенням її якості, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих
товарів, зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень у країну від експортних операцій галузі. харчова промисловість — одна з провідних структуроформуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплексів, а й усього народного господарства україни. за кількістю зайнятих
та за обсягом валової продукції харчова промисловість належить до найважливіших галузей господарства у більшості країн світу, і в україні зокрема. харчова промисловість має складну структуру. до її складу входить більше 20 галузей, що виробляють як готову продукцію, так і напівфабрикати. провідними
галузями харчової промисловості україни є цукрова, м'ясна, молочна, олійно-жирова, плодоовочеконсервна, кондитерська, спиртова, виноробна, соляна. основними чинниками розміщення галузей є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт, об'єктивними —
природні умови та науково-технічний прогрес. основними факторами її розміщення вважаються сировинний та споживчий. залежно від дії основних факторів галузі первинної переробки сільськогосподарської сировини поділяють на такі групи:
орієнтуються на джерела сировини: цукрова,
консервна, крохмале-патокова, олійна;
тяжіють до місць споживання готової продукції: молочна, кондитерська;
одночасно орієнтуються і на сировину, і на споживача: м'ясна, борошномельно-круп'яна.
для розміщення харчової промисловості характерною є спеціалізація за стадіями
технологічного циклу, коли перші з них наближені до сировини, а подальші — до споживання. прикладом може служити овочеконсервна галузь: виробництво пульпи з томатів безпосередньо у сільськогосподарському районі та виготовлення з неї пасти, соків у центрі споживання. у виноробстві: первинне та
повторне.
при сравнении географического положения России с положением других крупнейших по площади государств мира — Канады, Китая и США — обращает на себя внимание, что только Канада имеет сходное с нашей страной положение в довольно высоких широтах на северной окраине материка. Самые южные районы Канады находятся на широте горных районов Дагестана и Владивостока, а северная материковая окраина лежит на одной широте с центральной частью полуострова Ямал. Положение в арктическом, субарктическом и умеренном поясах, суровые зимы со снежным покровом, широкое распространение многолетней мерзлоты создают сходные с Россией условия освоения природных ресурсов и жизни населения. Однако более половины населения Канады живет южнее широты Волгограда. Между 50—52° с. ш. и полярным кругом плотность населения в Канаде менее 1 чел./км а к северу от полярного круга находятся незаселенные территории. Недаром Канаду называют страной кленового листа. У нас же клен растет лишь в юго-западной части Европейской России и на юге Дальнего Востока. США и Китай расположены много южнее. Северные окраины этих стран лежат в южной части умеренного пояса. Лишь Аляска (США) относится преимущественно к субарктическому и арктическому поясам. В основном США расположены в субтропическом поясе. В этом же поясе, а также в тропическом находятся и главные земледельческие районы Китая, что создает более благоприятные условия в этих странах для развития сельского хозяйства и жизни населения. Побережья США и Китая омывают незамерзающие моря.
Велика протяженность сухопутных границ России, причем геополитическое положение России стало несколько иным, чем то, которое она имела, будучи в составе СССР. После распада СССР у Росси формально не изменилось – число соседей. Их четырнадцать (и еще с двумя соседними государствами РФ имеет только морские границы – с Японией и США). Реальные границы с пограничными заставами и таможнями растягиваются на 1605 км (990 км со странами Балтии, 615 км с Азербайджаном и Грузией). Граница со странами Балтии демаркирована. Не изменилась граница с Норвегией, Финляндией, Монголией и КНДР. Резко сократилась граница с Польшей (которая теперь граничит только с Калининградской областью) и более чем на половину с Китаем. По договоренности со странами СНГ Россия обеспечивает своими пограничными войсками многие участки границ бывшего СССР. Японии хочет заполучить южные острова Курильской дуги (острова Кунашир, Шикотан, Хабошан, Итуруп). Они для Японии являются северными. В Финляндии – на земле Карелии – Корельский перешеек и некоторые острова в Финском заливе. Государства Балтии, Белоруссии, Украины отгородили Россию от стран Европы. Между тем, из России в страны Западной и Восточной Европы протянута сеть газо- и нефтепроводов.
Туда же ведут международная магистраль Москва – Минск – Варшава – Берлин – Париж и железная дорога Прага – Будапешт – Вена и другие европейские столицы. Географическое отдаление России сократило ее участие в европейских делах. Прежние международные организации СЭП и Варшавского договора распались, а новые не созданы. Страны Балтии, Польша, Венгрия, Чехия на пороге вступления в НАТО.