1)Лидер по объему пассажирских перевозок
2)Страны – лидеры по длине ж. д. дорог
3)Страны – лидеры по длине нефтепроводов
4)Какой океан лидирует по объему морских перевозок
5)Самые судоходные реки мира
Протяженность ж. д. дорог в США 176 тыс. км.
В России и в Канаде –по 88 тыс. км
Прокомментируйте эти цифры
Объяснение:
Климат. Климат Евразии по сравнению с другими материками более разнообразен. Его характеристики в Евразии более резко, что на других материках, изменяются не только с севера на юг, но и с запада на восток.
На ее территории находится: <<полюс холода>> северного полушария; Одно из самых влажных мест на земном шаре; место с самым большой годовой амплитудой температур; самая большая территория с континентальным климатом.
Евразия расположена во всех климатических поясах северного полушария. Различия в климате материка объясняется его большими размерами, неодинаковым влиянием океанов, рельефом, который не препятствует движению воздушных масс, приходящихся Атлантического и Северного Ледовитого океана. Влажный воздух Атлантического океана проникает далеко в глубь материка. в горах Евразии, как на других материках, климатические условия меняются по высотным поясам. Наиболее заметна Высотная климатическая поясность в Альпах, Гималая и на Кавказе.
ВНУТРЕННИЕ ВОДЫ:
реки. По территории Евразии протекает много длинных и полноводных рек. Здесь расположено самое глубокое озеро и самые большие бесплатные водоемы Земли. самые длинные и полноводные реки впадают в Тихий океан (Амур, Хуанхэ, Янцзы). Янцзы - самая длинная(5800км) и многоводная река Евразии.
Центральная Азия почти Dishonored. Самая крупная река этой части Амударья.
Озера. озёра Евразии многочисленные и разнообразные по происхождению, размерам и водному режиму. Особенно много озер на северо западе и западе Евразии в условиях влажного климата небольшого испарения. Наиболее крупные из них Ладожское и Онежское.
В Евразия расположена самое глубокое озеро мира - Байкал.
Объяснение:
За характером живлення, формою поверхні і переважаючим складом рослинності болота поділяються на низинні (евтрофні), верхові (оліготрофні) і перехідні (мезотрофні).
Низинні (евтрофні) болота розташовуються у знижених частинах рельєфу на місцевих вододілах, на місці колишніх водойм, в заплавах річок. Поверхня цих боліт плоска або ввігнута. Живлення відбувається атмосферними опадами, поверхневими і ґрунтовими водами. Поверхневі і ґрунтові води відносно багаті на мінеральні солі, і тому тут росте багата евтрофна рослинність (чорна вільха, береза, осока, очерет, хвощ). Торф цих боліт багатий на мінеральні солі, (зольність 6-7 %), використовується як добриво. Низинні болота найбільш поширені в заплавах Дунаю, Дніпра.
Верхові (оліготрофні) болота зустрічаються в районах з надлишковим зволоженням і розташовуються на плоских вододілах. Ці болота бідні на мінеральні солі, і тут ростуть невибагливі рослини (сфагновий мох, журавлина, пригнічена сосна та ін.) Наростання моху і накопичення торфу в центральній частині відбувається швидше ніж на краях, і тому ці болота мають опуклу форму поверхні. Зольність торфу становить близько 4 %, він використовується як паливо.
Перехідні болота за ступенем мінералізації вод, характером рослинності є проміжними між верховими і низинними.
Живлення боліт відбувається за рахунок поверхневих вод (під час розливу річок), грунтових вод і атмосферних опадів. Верхові болота живляться в основному за рахунок атмосферних опадів, тому ці болота бідні на мінеральні солі. У живленні низинних і перехідних боліт велике значення мають грунтові води, а також води поверхневих водотоків в період їх розливу. Живлення атмосферними опадами має меншу питому вагу. Співвідношення різних видів живлення істотно залежить від висотного положення болота по відношенню до рельєфу місцевості і від характеру гідрологічних умов заболоченої місцевості. Водний баланс боліт малодосліджений. Точних даних про співвідношення елементів водного балансу для боліт різного типу немає.
Для верхових боліт зони надмірного зволоження основну частку у прибутковій частині балансу складають атмосферні опади. У видатковій частині балансу значна частина припадає на сумарне випаровування, менша – на стік з боліт.
Дан показують, що за період травень-вересень випаровування з верхових боліт менше, ніж сума опадів, які випадають за той же час. Тому з верхових боліт навіть у літній період можливий стік від дощу. Випаровування з низинних боліт з природною луговою дерниною за вегетаційний період більше, ніж величина атмосферних опадів. Стік з боліт переважає в зимово-весняний період. Влітку він незначний і становить близько 7 % від величини випаровування. Стікання води з болотного масиву триває доти, поки не вичерпаються запаси вільної вологи у діяльному шарі. При зниженні рівнів грунтових вод стік з болота практично припиняється.