1. Наука, изучающая размещение и развитие хозяйства, расселение людей, использование ими природных условий и ресурсов:
A) Социальная география. B) Экономическая география, C) Физическая география.
D) Экономическая и социальная география. E) Экономическая и политическая география.​

1) Энергетический фактор размещения характерен для производства лёгких цветных металлов (алюминий, титан, магний), которое требует очень большого количества электроэнергии. Как правило, центры производства совпадают с расположением гидроэлектростанций, вырабатывающих наиболее дешёвую электроэнергию: Красноярск — Красноярская ГЭС, Саяногорск — Саяно-Шушенская ГЭС, Братск — Братская ГЭС, Шелехов — Иркутская ГЭС, Волгоград — Волгоградская ГЭС, Волхов — Волховская ГЭС и т.д. 2) Сырьевой фактор учитывается при размещении предприятий по производству тяжёлых цветных металлов (медь, никель, свинец, цинк). Для руд тяжёлых металлов характерно малое содержание полезного элемента (например, медные руды, пригодные для промышленного использования, содержат 1-3% меди). Предприятия по производству меди базируются на месторождениях медных руд (все центры медной промышленности Урала: Красноуральск, Ревда, Верхняя Пышма, Карабаш, Медногорск), никеля – никелевых руд (Норильск, Реж, Верхний Уфалей, Мончегорск), свинца и цинка -близ месторождений полиметаллических руд: Владикавказ (Садон), Белово (Салаир), Дальнегорск. 3) Экологический фактор размещения, несмотря на крайнюю экологическую опасность предприятий цветной металлургии, в нашей стране практически не учитывается. 

Источник: http://geographyofrussia.com/opredelite-faktory-okazavshie-vliyanie-na-razmeshhenie-predpriyatij-cve...

у 1903–1911 рр. проводив ічні дослідження басейну ріки дністер (підкарпаття і поділля); розробляв теоретичні й методичні основи ії, обґрунтував структуру ічної науки; підготував її понятійно-термінологічного апарату. напередодні 1-ї світової війни розробляв основи фізичної ії й ії україни в її етнічних межах. з початку світової війни заклав основи української політичної і воєнної ії, обґрунтував територіально-ічний аспект державної незалежності української нації, популяризував економіко-, соціально- й ічні знання про україну серед європейських народів.

степан рудницький зробив значний внесок у розвиток фізичної, політичної та соціально-економічної ії україни, а також історичної ії та ії населення нашої держави, картографії. він є автором понад 150-ти наукових праць, багатьох карт. писав українською, німецькою та польською мовами, праці видавалися також французькою, ійською, чеською, італійською, угорською, шведською мовами, що сприяло популяризації знань про україну, її територію і народ. підготував і видав шкільні підручники з ії україни. своїми науковими працями с.рудницький охоплював не лише питання ії, але й проблеми суміжних наук – історії, астрофізики, геології, політології, етнографії. як зазначає проф. о. шаблій, „наукові і науково-популярні праці с. рудницького є вагомим вкладом у підвалини української державності в той складний час, коли перед нею однозначно стояло питання: „бути чи не бути? ”, в становлення національної самосвідомості українського народу. за своїм значенням у царині українознавства вони співмірні з науковим внеском акад. м.грушевського”.