1.основная причина разницы в атмосферном давлении 2.в районе экватора образуется область давления, в районе тропиков давления, в умеренных широтах область давления, в районе полюсов область давления. 3.воздух движется из области в область давления. 4.ветры, дующие из тропических широт к
экватору называют 5.ветры, дующие в умеренных широтах (с тропиков в умеренные широты)северного и южного полушарий называют допиши высказывание 1.сколько в воздухе содержится водяного пара, показывает 2.из облаков и насыщенного водяным паром воздуха 3.большинство облаков образуются в нижнем
слое атмосферы в 4.выделяют три главных типа облаков 5.атмосферные осадки в виде , допиши высказывание 1.состояние тропосферы в данном месте за определенный промежуток времени 2.погоду описывают, называя следующие характеристики 3.погода непостоянна из –за 4.многолетний режим погоды в данной
местности это 5.климат зависит от
Крок другий: розрахувати відносну вологість, використовуючи формулу.
Від. вол. = (фактична кількість водяної пари за даної температури : максимальна кількість водяної пари за даної температури) • 100%.
(14 г/м3 : 17 г/м3) • 100% = 82%.
Відомо, що за температури 25°С (другий варіант — 15°С) абсолютна вологість становить 12 г/м3. Визначте відносну вологість.
1) (12 : 23) • 100% = 52%
2) +150C = 13 г/м3
(12 г/м3 : 13 г/м3) • 100% = 92%.
3. Обчисліть абсолютну екологість.
Відомо, що за температури 15°С відносна вологість становить 90% (інші варіанти — 80, 60, 30%). Визначте абсолютну вологість.
Для розрахунку абсолютної вологості за даними про відносну вологість при даній температурі повітря необхідно виконати такі дії.
Крок перший: з’ясувати, яка максимальна кількість водяної пари може міститися в повітрі за даної температури.
13 г/м3.
Крок другий: розрахувати абсолютну вологість, використовуючи формулу.
Абс. вол. = (максимальна кількість водяної пари за даної температури • показник відносної вологості за даної температури) : 100%.
(13 г/м3 • 90%) : 100% = 11,7 г/м3.
1 ВАРІАНТ (13 г/м3 • 80%) : 100% = 10,4 г/м3.
2 ВАРІАНТ(13 г/м3 • 60%) : 100% = 7,8 г/м3.
3 ВАРІАНТ (13 г/м3 • 30%) : 100% = 3,9 г/м3.
Вологість впливає на самопочуття людей. Особливо несприятливою є низька вологість. У житлових приміщеннях вона найчастіше ігається взимку, тоді як у природних умовах її показники в цю пору року зазвичай високі, особливо коли температура опускається. Щоб зрозуміти, чому так відбувається, розв’яжіть задачу.
Відомо, що відносна вологість вуличного повітря за температури -5°С становить 70%.
Під час чергового провітрювання кімнати через відкрите вікно зайшло свіже, але холодне повітря з високим показником вологості (70%). Після провітрювання температура в кімнаті спочатку опустилася, але через деякий час повітря нагрілося до комфортних 20°С.
Обчисліть відносну вологість повітря в кімнаті після провітрювання, якщо допустити, що воно повністю оновилося — зайшло вуличне повітря.
При -50С = 3 г/м3
1) (3 г/м3 • 70%) : 100% = 2,1 г/м3 - абсолютна вологість
При + 200С = 17 г/м3
2) (2,1 г/м3 : 17 г/м3) • 100% = 12% - відносна вологість.
ДОДАТКОВЕ ЗАВДАННЯ
Зборіть відомості та вкажіть, як без спеціальних приладів визначити, чи достатнім є рівень відносної вологості у вашій кімнаті та які е прості, доступні кожному його підвищення.
Абсолютна вологість 10 г/м3; t0 = 230 = 21 г/м3;
10 г/м3 : 2,1 г/м3 • 100% = 48%
Для підвищення вологості існують клімат контролі.
ВИСНОВОК
Укажіть послідовність дій, необхідних для обчислення відносної вологості за наявності даних про абсолютну вологість за даної температури.
1) З'ясувати максимальну кількість водяної пари при заданій температурі.
2) (Фактичну кількість водяної пари/Максимальну кількість пари
ответ:Градусная сеть и ее элементы
Шарообразная форма Земли и суточное вращение определяют существование на земной поверхности двух неподвижных точек – полюсов. Через полюсы проходит воображаемая земная ось, вокруг которой вращается Земля.
На картах и глобусах проводят самую большую окружность – экватор, плоскость которого перпендикулярна земной оси. Экватор делит Землю на северное и южное полушария. Длина дуги 1° экватора 40075,7 км : 360° = 111,3км.
Параллельно плоскости экватора можно условно расположить множество плоскостей. При пересечении их с поверхностью земного шара образуются малые окружности – параллели. Они проводятся на глобусе или карте на определенном расстоянии от экватора и ориентированы с запада на восток. Длина окружностей параллелей равномерно уменьшается от экватора к полюсам. Напомним, что наибольшая она на экваторе, а на полюсах равна нулю.
Земной шар можно также пересечь воображаемыми плоскостями, проходящими через ось Земли перпендикулярно к плоскости экватора. При пересечении этих плоскостей с поверхностью Земли образуются большие окружности – меридианы. Меридианы можно провести через любые точки земного шара. Все они пересекаются в точках полюсов и ориентированы с севера на юг. Средняя длина дуги 1º меридиана 40008,5 км : 360° = 111 км. Направление местного меридиана в любом пункте можно определить в полдень по направлению тени от гномона или другого предмета. В северном полушарии конец тени от предмета показывает направление на север, в южном – на юг.
Для расчета расстояний на карте или глобусе можно использовать следующие величины: длина дуги 1º меридиана и 1º экватора, равная примерно 111 км.
Чтобы определить расстояние в километрах на карте или глобусе между двумя пунктами, расположенными на одном меридиане, число градусов между пунктами умножают на 111 км. Для определения расстояния в километрах между пунктами, лежащими на одной параллели, число градусов умножают на длину дуги 1° параллели, обозначенную на карте или определенную по таблицам.