1. Рассчитайте, сколько людей от общей численности населения приходится на каждого работающего человека? Что выгоднее государству: превышение неработающих над рабочей силой или наоборот? Как изменится это соотношение, когда люди в возрасте 25-44 лет, чья численность представлена в табл. 8 (на фото) войдут в пенсионный возраст? 2. Сколько неработающих приходится на каждого работающего? Как государство может не допустить или решить проблему превышение неработающих над работающими?
3. Почему с 2017 года возраст выхода женщин на пенсию увеличен с 58 до 63 лет? 4. По данным табл. 9 (на фото) установите отрасли экономики, где наблюдаются диспропорции занятых по признаку пола. Почему? В каких отраслях это оправданно, а в каких требует корректировки со стороны государства? Дайте аргументированные ответы.
5. Какие возрастные группы наиболее уязвимы при приеме на работу? Как вы думаете, в каких сферах они преимущественно заняты?
6. За счет какого массового демографического процесса безработица в селе будет сокращаться, а в городах - расти? Решает ли данный процесс проблему безработицы на селе?
7. Является ли наличие высшего, среднего профессионального (специального), начального профессионального образования гарантией от безработицы? Почему?
8. Современных детей и молодежь необходимо обучать професси ям будущего. Какие профессии могут появиться? Готова ли страна к таким изменениям? Какой решения этих проблем вы може те предложить?
9. К чему может привести невмешательство в сферу занятости населения?
10. Подведите итоги и сформулируйте тезис на вопрос - для чего государство производит учет и оценку рабочей силы?
Який шлях обрати? Як дізнатися про моє призначення? Що робити в майбутньому? Перед кожною людиною в певний момент її життя постають ці питання. І саме тоді необхідно усвідомити багато речей.
Ще з самого дитинства кожен знає ким хоче стати. Але з роками мрії змінюються. Тепер людина має інше світосприйняття, тому їй необхідно чітко визначитися зі своїми цілями. І не просто зрозуміти ким вона себе бачить. Уперто йти до своєї мети – запорука успішного кар’єрного росту. Але як обрати власне свою професію? Пам’ятаєте ідею «сродної праці» Григорія Сковороди? Це означає, що людина має жити відповідно до її природних схильностей. На думку філософа, за такої умови вона буде щасливою, отримуватиме задоволення від процесу роботи, залюбки її виконуватиме, у іншому разі – незадоволення своїм життям завжди супроводжуватиме людину. Не слід забувати й про роль професії в суспільстві. Можливо, це зовсім не потрібно в сучасному світі. Тобто потрібно звертати увагу на актуальність фаху.
Вибір шляху в житті має зробити саме той, хто обирає. Казура Мікура говорив: «Якщо ти йтимеш за кимось, ти не загубишся. Але єдине, що ти бачитимеш – їх спини» Я погоджуюся із цими словами. Легко слідувати за кимось, важче робити вибір самому. Отож краще більше попрацювати та отримати більше, ніж повторити вже зроблене та не отримати нічого. І я не про матеріальну вигоду, а про духовне збагачення, коли дізнаєшся багато нового, розширюєш свій кругозір.
Обрати професію – відповідальний та важливий крок, але головне – залишатися людиною. Кожен ці слова розуміє по-різному, що й впливає на його вчинки та дії, і, як наслідок, на життя. На мою думку, залишатися людиною – слідувати своїм принципам, цінностям, бути добрим, співчутливим, справедливим. На щастя, ми маємо совість. Вона завжди до зрозуміти, коли робиш неправильно. Проте не слід плутати совість та занижену самооцінку, коли просто боїшся щось зробити, оприлюднити, осуду, нерозуміння інших. Але якщо це справді совість, вона завжди до застереже від помилок, тому необхідно прислухатися до свого внутрішнього голосу.
Отже, вибір свого шляху в житті – це відповідальний крок, який має бути обміркованим та свідомо зробленим самою людиною. Для цього потрібно звертати увагу на багато факторів; актуальність, чітко визначена мета, відповідність до природних схильностей у поєднанні з наполегливістю та працьовитістю до бути щасливим у своїй улюбленій справі. Проте не слід забувати про людяність, яка налагодить стосунки в суспільстві, а без них життя неможливе.
Ще з самого дитинства кожен знає ким хоче стати. Але з роками мрії змінюються. Тепер людина має інше світосприйняття, тому їй необхідно чітко визначитися зі своїми цілями. І не просто зрозуміти ким вона себе бачить. Уперто йти до своєї мети – запорука успішного кар’єрного росту. Але як обрати власне свою професію? Пам’ятаєте ідею «сродної праці» Григорія Сковороди? Це означає, що людина має жити відповідно до її природних схильностей. На думку філософа, за такої умови вона буде щасливою, отримуватиме задоволення від процесу роботи, залюбки її виконуватиме, у іншому разі – незадоволення своїм життям завжди супроводжуватиме людину. Не слід забувати й про роль професії в суспільстві. Можливо, це зовсім не потрібно в сучасному світі. Тобто потрібно звертати увагу на актуальність фаху.
Вибір шляху в житті має зробити саме той, хто обирає. Казура Мікура говорив: «Якщо ти йтимеш за кимось, ти не загубишся. Але єдине, що ти бачитимеш – їх спини» Я погоджуюся із цими словами. Легко слідувати за кимось, важче робити вибір самому. Отож краще більше попрацювати та отримати більше, ніж повторити вже зроблене та не отримати нічого. І я не про матеріальну вигоду, а про духовне збагачення, коли дізнаєшся багато нового, розширюєш свій кругозір.
Обрати професію – відповідальний та важливий крок, але головне – залишатися людиною. Кожен ці слова розуміє по-різному, що й впливає на його вчинки та дії, і, як наслідок, на життя. На мою думку, залишатися людиною – слідувати своїм принципам, цінностям, бути добрим, співчутливим, справедливим. На щастя, ми маємо совість. Вона завжди до зрозуміти, коли робиш неправильно. Проте не слід плутати совість та занижену самооцінку, коли просто боїшся щось зробити, оприлюднити, осуду, нерозуміння інших. Але якщо це справді совість, вона завжди до застереже від помилок, тому необхідно прислухатися до свого внутрішнього голосу.
Отже, вибір свого шляху в житті – це відповідальний крок, який має бути обміркованим та свідомо зробленим самою людиною. Для цього потрібно звертати увагу на багато факторів; актуальність, чітко визначена мета, відповідність до природних схильностей у поєднанні з наполегливістю та працьовитістю до бути щасливим у своїй улюбленій справі. Проте не слід забувати про людяність, яка налагодить стосунки в суспільстві, а без них життя неможливе.
Объяснение:
Як відшукати свій шлях у житті?
Який шлях обрати? Як дізнатися про моє призначення? Що робити в майбутньому? Перед кожною людиною в певний момент її життя постають ці питання. І саме тоді необхідно усвідомити багато речей.
Ще з самого дитинства кожен знає ким хоче стати. Але з роками мрії змінюються. Тепер людина має інше світосприйняття, тому їй необхідно чітко визначитися зі своїми цілями. І не просто зрозуміти ким вона себе бачить. Уперто йти до своєї мети – запорука успішного кар’єрного росту. Але як обрати власне свою професію? Пам’ятаєте ідею «сродної праці» Григорія Сковороди? Це означає, що людина має жити відповідно до її природних схильностей. На думку філософа, за такої умови вона буде щасливою, отримуватиме задоволення від процесу роботи, залюбки її виконуватиме, у іншому разі – незадоволення своїм життям завжди супроводжуватиме людину. Не слід забувати й про роль професії в суспільстві. Можливо, це зовсім не потрібно в сучасному світі. Тобто потрібно звертати увагу на актуальність фаху.
Вибір шляху в житті має зробити саме той, хто обирає. Казура Мікура говорив: «Якщо ти йтимеш за кимось, ти не загубишся. Але єдине, що ти бачитимеш – їх спини» Я погоджуюся із цими словами. Легко слідувати за кимось, важче робити вибір самому. Отож краще більше попрацювати та отримати більше, ніж повторити вже зроблене та не отримати нічого. І я не про матеріальну вигоду, а про духовне збагачення, коли дізнаєшся багато нового, розширюєш свій кругозір.
Обрати професію – відповідальний та важливий крок, але головне – залишатися людиною. Кожен ці слова розуміє по-різному, що й впливає на його вчинки та дії, і, як наслідок, на життя. На мою думку, залишатися людиною – слідувати своїм принципам, цінностям, бути добрим, співчутливим, справедливим. На щастя, ми маємо совість. Вона завжди до зрозуміти, коли робиш неправильно. Проте не слід плутати совість та занижену самооцінку, коли просто боїшся щось зробити, оприлюднити, осуду, нерозуміння інших. Але якщо це справді совість, вона завжди до застереже від помилок, тому необхідно прислухатися до свого внутрішнього голосу.
Отже, вибір свого шляху в житті – це відповідальний крок, який має бути обміркованим та свідомо зробленим самою людиною. Для цього потрібно звертати увагу на багато факторів; актуальність, чітко визначена мета, відповідність до природних схильностей у поєднанні з наполегливістю та працьовитістю до бути щасливим у своїй улюбленій справі. Проте не слід забувати про людяність, яка налагодить стосунки в суспільстві, а без них життя неможливе.
Ще з самого дитинства кожен знає ким хоче стати. Але з роками мрії змінюються. Тепер людина має інше світосприйняття, тому їй необхідно чітко визначитися зі своїми цілями. І не просто зрозуміти ким вона себе бачить. Уперто йти до своєї мети – запорука успішного кар’єрного росту. Але як обрати власне свою професію? Пам’ятаєте ідею «сродної праці» Григорія Сковороди? Це означає, що людина має жити відповідно до її природних схильностей. На думку філософа, за такої умови вона буде щасливою, отримуватиме задоволення від процесу роботи, залюбки її виконуватиме, у іншому разі – незадоволення своїм життям завжди супроводжуватиме людину. Не слід забувати й про роль професії в суспільстві. Можливо, це зовсім не потрібно в сучасному світі. Тобто потрібно звертати увагу на актуальність фаху.
Вибір шляху в житті має зробити саме той, хто обирає. Казура Мікура говорив: «Якщо ти йтимеш за кимось, ти не загубишся. Але єдине, що ти бачитимеш – їх спини» Я погоджуюся із цими словами. Легко слідувати за кимось, важче робити вибір самому. Отож краще більше попрацювати та отримати більше, ніж повторити вже зроблене та не отримати нічого. І я не про матеріальну вигоду, а про духовне збагачення, коли дізнаєшся багато нового, розширюєш свій кругозір.
Обрати професію – відповідальний та важливий крок, але головне – залишатися людиною. Кожен ці слова розуміє по-різному, що й впливає на його вчинки та дії, і, як наслідок, на життя. На мою думку, залишатися людиною – слідувати своїм принципам, цінностям, бути добрим, співчутливим, справедливим. На щастя, ми маємо совість. Вона завжди до зрозуміти, коли робиш неправильно. Проте не слід плутати совість та занижену самооцінку, коли просто боїшся щось зробити, оприлюднити, осуду, нерозуміння інших. Але якщо це справді совість, вона завжди до застереже від помилок, тому необхідно прислухатися до свого внутрішнього голосу.
Отже, вибір свого шляху в житті – це відповідальний крок, який має бути обміркованим та свідомо зробленим самою людиною. Для цього потрібно звертати увагу на багато факторів; актуальність, чітко визначена мета, відповідність до природних схильностей у поєднанні з наполегливістю та працьовитістю до бути щасливим у своїй улюбленій справі. Проте не слід забувати про людяність, яка налагодить стосунки в суспільстві, а без них життя неможливе.