1.Закономірності поширення природних зон в Південній Америці • Пригадайте, що таке природна зона? • Від чого залежить зміна природний зон на рівнинах?
• Пригадайте, в межах яких природних зон лежить Африка? Природна зона є великими природним комплексом зі своїми, притаманними лише їй компонентами природи: кліматом, ґрунтами, рослинністю та тваринним світом.
• За картою «Географічні пояси та природні зони світу» з'ясуйте, які природні зони є на території материка. Які з них займають найбільшу територію?
• Які однакові природні зони є в Південній Америці та Африці? Чим це пояснюється? Для рівнин Південної Америки (як і Африки) характерне чітке чергування природних зон від екватора в бік полюсів, тобто гається широтна зональність. Але на відміну від Африки (яку екватор перетинає майже навпіл) екватор перетинає Південну Америку у північній її частині. Тому дзеркальне повторення від зони гілей гається лише зони саван та рідколісь. Всі інші природні зони майже широтно змінюються на південь материка: степи (пампа), напівпустелі та пустелі. Розміщення природних зон на материку зумовлюється не тільки географічною широтою, а й висотою над рівнем моря, впливом морських течі, перерозподілом опадів в зв’язку з рельєфом. Тому широтна зональні інколи порушується й природні зони витягуються вздовж меридіанів.
• З’ясуйте, на яких територіях та з яких причин широтна зональність порушується. Холодна Перуанська течія призводить до формування вздовж західного підніжжя Анд зони тропічних пустель (пустеля Атакама). Розподіл опадів через вплив Анд на південному заході материка визначає формування лише вздовж узбережжя Тихого океану невеликих площ субтропічних твердолистих лісів та чагарників, а також зони мішаних лісів. За горами, де опадів мало виникли напівпустелі. З підняттям у гори змінюються температура повітря, тиск і вологість. Тобто з висотою швидко відбуваються зміни кліматичних умов, що призводить до зміни природних комплексів. Це явище отримало назву висотної поясності. Вона чітко простежується в Андах. 2. Особливості органічного світу материка Різноманітність природних умов Південної Америки визначає видове багатство його рослин та тварин, а віддаленість від інших материків – їх своєрідність.
• Поясніть, як впливає ізольованість материка на видовий склад рослин та тварин? Оскільки в минулі геологічні ери Південна Америка входила до складу єдиного материка Гондвана, деякі види рослин побідні до інших тропічних материків: деревоподібні папороті, пальми, акації. Але після розколів Гондвани материк тривалий час був ізольований від інших материків. Тому тут виникло багато ендеміків – своєрідних видів рослин та тварин, які не зустрічаються в інших куточках земної кулі. 3. Вологі екваторіальні ліси (амазонська сельва) (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою)
• Пригадайте план характеристики природної зон. Чому застосовується подібна послідовність? Зона вологих екваторіальних лісів (гілей), як і в Африці, лежить по обидві сторони від екватора на Амазонській низовині. Ці ліси в Південній Америці називають сельвою, що в перекладі з португальської мови означає ліс. Сельва вологіша від африканських лісів та багатша на види рослин і тварин. Проте екваторіальні ліси обох материків мають побідні риси: вони вічнозелені та багатоярусні. • Які кліматичні умови характерні для зони гілей?
• Як змінюється листя на деревах вічнозеленого лісу?
• Пристосуванням до яких екологічних чинників є ярусність у лісі?
Геология острова поражает не меньше, чем разнообразие его флоры и фауны. Например, в южной части Тасмании можно увидеть очень древние острые хребты и горы из морских отложений, которые поражают воображение своей формой. Есть на острове и удивительные известняковые пещеры, они встречаются в южной и северо-западной части.
Штат Тасмания является самым гористым во всей Австралии, его высочайшая точка — гора Осса высотой 1617 м над уровнем моря.
Штат полностью обеспечивает себя электроэнергией благодаря природным ресурсам. На острове множество рек, на которых построены гидроэлектростанции. На Центральном плато острова есть также множество древних озер ледникового происхождения.
Растительный и животный мир острова очень оригинальный, ведь большое количество его представителей не встречаются в других местах планеты, то есть является эндемиками. 44% территории острова занимают дождевые леса. Среди животных острова стоит выделить тасманийского дьявола, находящегося под угрозой исчезновения, тонкоклювого буревестника, облетающего кругом Тихий океан, очаровательных малых пингвинов с длиной тела не более 40 см и др.
Европейская цивилизация полностью истребила коренное население Тасмании, которое заселило остров еще 35 тысяч лет назад. Из-за болезней, принесенных европейцами, а также их жестокого отношения к тасманийцам, их народ был полностью истреблен. Последней чистокровной тасманийкой была Тругании, она умерла в 1876 году.
В столице Тасмании городе Хобарт действует старейшая в Австралии пивоварня, здесь также расположен и самый старый действующий театр в Австралии — Королевский Театр. Кроме этого, в Тасмании оборудовано 68 полей, это больше, чем в любом другом австралийском штате.
Тасманию еще называют «Яблочным островом». Много лет остров считался главной областью в мире, где выращивали яблоки. За последние десятилетия на острове появились и активно развиваются новые сельскохозяйственные направления, например, активно выращивается ромашка, вишня, шафран, на острове есть и самая большая плантация в мире по выращиванию лаванды.
В Тасмании на посевных полях появляются загадочные круги, появление которых связывают с НЛО и другими паранормальными явлениями. Зачастую такие круги делают либо шутники, либо животные. Губернатор Тасмании однажды рассказывал, что сумчатые валлаби из семейства кенгуровых были замечены на маковый полях. Наевшись зерен этих растений, валлаби начинали прыгать по кругу, приминая таким образом растительность.
Очень часто Тасманию называют Швейцарией в миниатюре за ее горный рельеф, изрезанный заливами, зелеными долинами, горными озерами и реками.
Научное объяснение появлению солёной воды в море было положено Эдмундом Галлея в 1715 году. Он предположил, что соль и другие вещества вымывались из почвы и доставлялись в море реками. Достигнув океана, соли оставались и постепенно концентрировались. Галлей заметил, что большинство озёр, не имеющих водной связи с океанами, имеют солёную воду.
Теория Галлея отчасти верна. Вдобавок к ней следует упомянуть, что соединения натрия вымывались из дна океанов на ранних этапах их формирования. Присутствие другого элемента соли, хлора, объясняется его высвобождением (в виде хлороводорода) из недр Земли при извержениях вулканов. Атомы натрия и хлора постепенно стали основными составляющими солевого состава морской воды.