1. Зазначте, чиє ім’я носить протока, що відділяє Євразію від Північної Америки:
А Семена Дежньова;
Б Вітуса Берінга;
В Фернана Магелланна;
Г Віллема Баренца.
2. Правильним є твердження, що материк Євразія:
А перетинається екватором і Північним тропіком;
Б перетинається Північним тропіком і Північним полярним колом;
В перетинається екватором і нульовим меридіаном;
Г не перетинається ні екватором, ні Північним тропіком.
3. Східноєвропейська рівнина в рельєфі відповідає:
А давній платформі;
Б молодій платформі;
В області мезозойської складчастості;
Г області альпійської складчастості.
4. Серед перелічених гір Європи найвищими вважаються:
А Карпати;
Б Апенніни;
В Піренеї;
Г Альпи.
5. Позначте чинник, яким визначається зростання континентальності клімату від окраїн до центру Євразії:
А значна видовженність материка з півночі на південь;
Б значна видовженність материка із заходу на схід;
В рівнинний рельєф материка;
Г західний тип циркуляції атмосфери.
6. Діючі вулкани є на півострові:
А Апеннінському;
Б Скандинавському;
В Піренейському;
Г Кримському.
7. Установіть відповідність між географічними рекордами Євразії та їх назвами:
1 Найбільший острів А Каспійське;
2 Найбільший півострів Б Перський;
3 Найбагатший нафтогазоносний район В Калімантан;
4 Найбільше озеро Г Аравійський.
8. Установіть послідовність поширення типів клімату в помірному поясі Євразії вздовж 50 градусу північної широти із заходу на схід:
А континентальний;
Б морський;
В мусонний;
Г помірно континентальний.
Океанія - найбільше у світі скупчення островів і архіпелагів (понад 10 тис.) в центральній і південно-західній частинах Тихого океану на що охоплюють приблизно 1/3 всієї його акваторії. Загальна площа Океанії - 1,3 млн км2. За розмірами острови Океанії дуже різняться - від величезної Нової Гвінеї і Нової Зеландії до численних коралових атолів, що ледве підіймаються над поверхнею моря. Загалом більшість островів дуже малі за площею і віддалені один від одного на сотні й тисячі кілометрів.
• знати назви країн, що зараховують до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії; особливості міжнародної спеціалізації країн регіону; найбільші міста країн, найбільші морські порти, аеропорти, туристичні центри країн;
• уміти складати комплексну економіко-географічну характеристику країн регіону; О пояснювати особливості міжнародної спеціалізації країн;
• обґрунтовувати рівень економічного розвитку більшості країн;
• висловлювати власні судження щодо перспектив економічного розвитку країн.
Які острови є найбільшими в Тихому океані?
Як впливає Тихий океан на життєдіяльність людей, що населяють його острови?
• Географічне положення і поділ Океанії. Океанія - найбільше у світі скупчення островів і архіпелагів (понад 10 тис.) в центральній і південно-західній частинах Тихого океану на що охоплюють приблизно 1/3 всієї його акваторії. Загальна площа Океанії - 1,3 млн км2. За розмірами острови Океанії дуже різняться - від величезної Нової Гвінеї і Нової Зеландії до численних коралових атолів, що ледве підіймаються над поверхнею моря. Загалом більшість островів дуже малі за площею і віддалені один від одного на сотні й тисячі кілометрів.
За населенням і його культурою Океанію поділяють на три частини - Меланезію, Мікронезію й Полінезію. Меланезія розміщена в південно-західній частині акваторії Тихого океану. Її назва походить від грецьких слів «мелас» - чорний і «несос» - острів, тобто може бути перекладена як «країна чорних», або «країна чорних островів». До складу Меланезії, яку населяють темношкірі народи з негроїдними рисами обличчя, входить левова частка найбільших островів Океанії.
Мікронезія лежить у західній частині акваторії Тихого океану. Ця назва походить від грецького слова «мікрос» - малий і може бути перекладена як «країна малих островів». І справді, острови Мікронезії дрібніші.
Полінезія займає найбільший за площею р Тихого океану і включає величезну кількість островів - від Гавайських на півночі до Нової Зеландії на південному заході й чилійського острова Пасхи на південному сході.
• Держави й залежні території. Значна частина сучасної Океанії - це колишні колонії або залежні території. До сьогодні тут збереглося чимало територій, які так чи інакше залежать від колишніх метрополій. Частина островів Океанії є так званими заморськими володіннями США, Франції, Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії й інших держав. Інша частина є членами Британської Співдружності націй. Загалом нині в Океанії, крім Австралії, налічується 14 острівних держав і 14 залежних територій (табл. 1).
Таблиця 1. Незалежні держави і залежні території Океанії
НЕЗАЛЕЖНІ ДЕРЖАВИ
ЗАЛЕЖНІ ТЕРИТОРІЇ
Вануату, Нова Гвінея, Соломонові Острови, Фіджі, Кірибаті, Маршаллові Острови, Федеративні Штати Мікронезії, Науру, Палау, Ніуе, Самоа, Тонга, Тувалу
- від США: Гуам, Зовнішні малі о-ви Сполучених Штатів, Північні Маріанські о-ви, Американське Самоа;
- від Австралії: Кокосові острови, Острів Норфолк, острів Різдва, Острів Херд і острови Макдональд;
- від Франції: Нова Каледонія, Уолліс і Футуна, Французька Полінезія;
- від Нової Зеландії: Острови Кука, Токелау;
- від Великої Британії: Піткерн.
• Місце Океанії в міжнародному поділі праці. За рівнем економічного розвитку країни Океанії, окрім Австралії і Нової Зеландії, належать до економічно слаборозвинених країн світу, оскільки пов’язані зі своїми колишніми або сучасними метрополіями. Особливості їхньої економіки сформувалися за умов географічного розташування та ізольованого існування.
Океанія загалом не багата на мінеральні корисні копалини. Проте в Папуа-Новій Гвінеї розвинута видобувна промисловість, яка забезпечує експорт міді, золота, нафти і газу. У Науру головним видом економічної діяльності є видобуток фосфоритів, що експортують. Нова Каледонія посідає друге місце за запасами нікелю, який експортується.
Объяснение:
Транспорт — одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, яка забезпечує виробничі і невиробничі потреби господарства і населення країни в усіх видах перевезення. Без транспорту не було б територіального поділу праці. Тільки він може забезпечити обмін товарами між окремими територіями, тобто внутрішні і зовнішні економічні зв'язки. Трубопровідний транспорт є ефективним видом транспорту, який забезпечує безперервне передавання рідких, газоподібних і твердих речовин спеціальними трубами під тиском. В Україні трубопровідним транспортом передаються рідке паливо, газ, хімічні продукти. Цей вид транспорту поділяється на магістральний (передача від місць видобутку до місць споживання чи переробки) і промисловий (переміщення в межах промислового підприємства, населеного пункту). Трубопровідний транспорт посідає перше місце за вантажооборотом в Україні.
За останні роки в Україні створено мережу продуктопроводів: аміакопровід Поволжя — Горлівка — Одеса, етилопровід Угорщина — Калуш (Івано-Франківська обл.) та деякі інші.
Трубопровідний транспорт працює найбільш стабільно. В останні роки збільшився обсяг перекачування нафти і газу, які доставляються з Російської Федерації в країни Центральної Європи. В обсязі транспортування рідкого і газового палива провідне місце займає його транзит через територію України.
У перспективі велике значення для України має налагодження транспортування нафти трубопроводом з Казахстану і Азербайджану через території країн Закавказзя до Чорного моря, а звідти (танкерами чи побудованим по дну моря нафтопроводом) до Одеського терміналу. З Одеси уже прокладено більшу частину нафтопроводу до м. Броди (Львівська обл.). З Бродів є можливість продовжити нафтопровід до Балтійського моря через територію Польщі. Це послабить залежність України від поставок російської нафти.