Антропогенні форми рельєфу (рос. антропогенные формы рельефа, англ. anthropogenous forms of tarrain, anthropogenic forms of relief; нім. Anthropogenformen des Reliefs) — нерівності земної поверхні, утворення яких пов'язане з господарською діяльністю людини.
Виникають як результат неправильного впливу на природу (яри, зсуви, рухомі піски тощо), при розробках корисних копалин без рекультивації земель (терикони, кар’єри), а також у процесі цілеспрямованого перетворення рельєфу при меліорації, будівництві (канали, тераси, дамби тощо).
На зміну чисельності населення впливають два чинники — природний приріст та міграційний приріст , або міграційне сальдо.
Природний приріст — це різниця між народженими та померлими.
Міграційне сальдо — різниця між прибулими в країну на постійне місце проживання та вибулими з країни .
Населення на Землі (і в Євразії зокрема) розміщене нерівномірно, що зумовлено рядом факторів:
Природними. Певні природні екосистеми, як то густі вологі тропічні ліси, пустелі, тундра, високогір'я, чи покривні льодовики, не сприяють розселенню людей. З розвитком технологій роль таких чинників поступово знижується.
Історичними. Хід історії людства зумовив особливості сучасного стану заселення земної суші.
Демографічними. Відмінності в демографічній ситуації впливають на тенденцію розвитку картини розміщення населення на континентах.
Соціальними. Соціально-економічні умови життя людей, їхня господарська діяльність, рівень розвитку виробництва значно впливають на характер розселення людства все більше у зв'язку з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.
Найбільш заселеним континентом є Азія, демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді
Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбурсу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея)[22]. Суворі кліматичні умови завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км²[22].
Нерівномірно заселена Європа, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від Північної Ірландії через Англію, долину Рейну до Північної Італії (переривається в Альпах). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від Бретані, вздовж річок Самбр і Маас через північ Франції до Німеччини (Рурська область). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130 млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²[22]. Досить висока густота населення характерна для ряду країн Центрально-Східної Європи, але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви.
Антропогенні форми рельєфу (рос. антропогенные формы рельефа, англ. anthropogenous forms of tarrain, anthropogenic forms of relief; нім. Anthropogenformen des Reliefs) — нерівності земної поверхні, утворення яких пов'язане з господарською діяльністю людини.
Виникають як результат неправильного впливу на природу (яри, зсуви, рухомі піски тощо), при розробках корисних копалин без рекультивації земель (терикони, кар’єри), а також у процесі цілеспрямованого перетворення рельєфу при меліорації, будівництві (канали, тераси, дамби тощо).
Объяснение:
1 рівень
1)в
2)б
3)а
4)в
5)б
6)б
7)в
8)б
9)в
10)в
2 рівень
1)а,б,г,е
2)в
3)в,д
4)е
5)б,г,е,з
6)в,д
3 рівень
1)
а-4,5
б-3
в-2
г-1
2)
1-тектонічне
2-залишкове
3-льодовиково-тектонічне
3)
1-д
2-г
3-е
4-ж
5-а
6-є
7-в
8-б
4 рівень
На зміну чисельності населення впливають два чинники — природний приріст та міграційний приріст , або міграційне сальдо.
Природний приріст — це різниця між народженими та померлими.
Міграційне сальдо — різниця між прибулими в країну на постійне місце проживання та вибулими з країни .
Населення на Землі (і в Євразії зокрема) розміщене нерівномірно, що зумовлено рядом факторів:
Природними. Певні природні екосистеми, як то густі вологі тропічні ліси, пустелі, тундра, високогір'я, чи покривні льодовики, не сприяють розселенню людей. З розвитком технологій роль таких чинників поступово знижується.
Історичними. Хід історії людства зумовив особливості сучасного стану заселення земної суші.
Демографічними. Відмінності в демографічній ситуації впливають на тенденцію розвитку картини розміщення населення на континентах.
Соціальними. Соціально-економічні умови життя людей, їхня господарська діяльність, рівень розвитку виробництва значно впливають на характер розселення людства все більше у зв'язку з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.
Найбільш заселеним континентом є Азія, демографічний центр континенту розташований у районі Індостанського субконтиненту, це зони інтенсивного сільського господарства (вирощування рису), дельти Гангу з Брахмапутрою, Іраваді
Сільське населення Південно-Західної Азії зосереджене вздовж передгір'їв Леванту, Ельбурсу, у межиріччі Тигру і Євфрату. Досить висока густота населення на узбережжі Перської затоки, що пов'язано з видобутком нафти. У Східній Азії на берегах Японського моря густота населення від 300 осіб/км² (Японські острови) до 500 осіб/км² (Південна Корея)[22]. Суворі кліматичні умови завадили заселенню північних регіонів Азії, особливо Сибір і Далекий Схід Росії, середня густота населення Росії — 8,7 особи/км²[22].
Нерівномірно заселена Європа, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від Північної Ірландії через Англію, долину Рейну до Північної Італії (переривається в Альпах). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить в широтному напрямку, від Бретані, вздовж річок Самбр і Маас через північ Франції до Німеччини (Рурська область). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130 млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км²[22]. Досить висока густота населення характерна для ряду країн Центрально-Східної Європи, але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви.