10. Укажіть чинники формування типових чорноземів на території України.
1. Злаково-різнотравна рослинність
2. Близьке залягання ґрунтових вод
3. Промерзання ґрунту взимку й висушування влітку
4. Теплий і вологий клімат протягом року
5. Інтенсивне промивання ґрунту атмосферними опадами
6. Материнська порода – леси
7. Карстові процеси
11. Оберіть твердження, які характеризують рельєф України.
1. Найвища точка рівнинної частини України – Бельмак-Могила.
2. Гора Роман – Кош є найвищою вершиною Кримських гір.
3. Придніпровська височина знаходиться між долинами річок Дніпро і Дон.
4. Полонинсько-Чорногірські Карпати є найвищою смугою Карпат, де знаходяться вершини з абсолютними висотами більше 2000 м.
5. Безлісі вершини Кримських гір називають полонинами.
6. Подільську височину перетинають Товтри (Медобори), які за походженням є давнім бар’єрним рифом.
7. На Поліській низовині переважають абсолютні висоти до 100 м.
12. Укажіть характеристики, спільні для двох природних зон України — лісостепової та степової.
1. Територія виходить до морського узбережжя країни
2. Абсолютні висоти поверхні не перевищують 200 м
3. Для річок характерна весняна повінь
4. У ґрунтовому покриві переважають різні типи чорноземів
5. Поширені ділянки буково-грабових і дубових лісів
6. Умежах кожної зони виокремлюють кілька підзон
7. Збереглася незначна частка природних ландшафтів ГЕОГОАФИЯ
Світовим лідером наукового локомотиву є США, які витрачають по $1276 в перерахунку на одну людину. «Фабрика світу» – Китай – показує значно скромніші результати – усього $248. Але загалом, завдяки великій кількості населення в обох, виходить, що ці дві держави вкладають у науку стільки ж грошей, скільки 70 інших розвинутих країн та країн, що розвиваються.
США недалеко відійшли від Японії, кожен громадянин якої вкладає в науку по $1260, а також Люксембурга, в якому витрачають на учених по $1250 з кожного жителя. За ними йдуть Швеція ($1233) та Фінляндія ($1155).
Проте цифри в перерахунку на кожного громадянина мало про що кажуть – більш наочною буде загальна сума та частка від бюджету країни. Тут ситуація зовсім інша, хоча США знову будуть лідером із показником у 2,7%, що дорівнює $405 млрд. За ними йде Китай, який витрачає щороку по 2,08% ($338 млрд) свого ВВП на дослідження та експерименти. Уполовину менше грошей на учених є в Японії – там наука обходиться в $160 млрд, хоча це 3,67% від бюджету. Удвічі менше за японців на науку витрачаються німці з показником у $70 млрд або 2,3%. А ось Південна Корея витрачає на дослідження найбільше за всіх, якщо рахувати в частці від бюджету, – 4,36%. Проте в абсолютному виразі це близько $65 млрд.
Швеція та Фінляндія, які в перерахунку з кожного громадянина збирають на науку одні з найбільших сум у світі, у загальному рейтингу витрат опинилися далеко в його кінці. Хоча вони вкладають по 3,3% та 3,1% свого бюджету, на фоні лідерів виходять смішні суми – по $12 та $6 млрд відповідно. Росії, наприклад, із показником 1% від ВВП вдається витрачати на науку $33 млрд, або по $241 на кожного її громадянина.