11. Чинники, що впливають на реалізацію організаційнотехнологічних заходів щодо енергозбереження:
а) зменшення питомих енерговитрат на одиницю продукції та економія
паливно-енергетичнихресурсів;
б) зменшення собівартості продукції та підвищення її
конкурентоспроможності на внутрішньому ізовнішньому ринках;
в) зменшення питомих енерговитрат на одиницю продукції та економія
паливно-енергетичних ресурсів; зменшення собівартості продукції та
підвищення її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому
ринках;
г) додаткові фінансові витрати, що пов’язані з проведенням
зовнішнього або внутрішнього енергоаудиту.
12. Для оцінки інвестицій в енергозбереження використовують:
а) метод визначення чистої текучої вартості;
б) метод розрахунку рентабельності інвестицій;
в) метод розрахунку внутрішньої норми прибутку;
г) метод визначення чистої текучої вартості; метод розрахунку
рентабельності інвестицій; метод розрахунку внутрішньої норми прибутку.
13. Під нормалізацією витрат енергії розуміють процес:
а) встановлення планової величини витрат енергії на одиницю
продукції;
б) який показує фактичне скорочення енергії;
в) який показує різницю між фактичним споживанням і реально
очікуваним рівнем споживання;
г) встановлення планової величини витрат енергії на одиницю
продукції або планової величини питомих витрат енергії.
14. Метою нормалізації є:
а) складання корпоративного звіту;
б) забезпечення раціонального і економного витрачання енергії і
палива та встановлення вихідних величин для планування енергоспоживання;
в) визначення втрат;
г) складання спільного звіту.
110
15. Норма питомої витрати енергії це:
а) об’єктивно необхідна величина споживання енергії на виробництво
одиниці продукції;
б) виконання одиниці роботи встановленої якості в конкретних умовах
виробництва;
в) максимально допустима величини споживання енергії в даних
умовах виробництв;
г) енергетичний облік, контроль і аналіз енерговикористання.
16. Норми питомих витрат енергії класифікуються за:
а) ступенями агрегації та складом витрат енергії;
б) періодом дії норм;
в) ступенями агрегації, складом витрат енергії та періодом дії норм;
г) ступенями агрегації та періодом дії норм.
17. Енергетичний баланс – це:
а) система взаємопов’язаних показників, які відображають кількісну
відповідність між надходженням і використанням усіх видів енергетичних
ресурсів;
б) основний узагальнюючий документ для комплексного використання
енергоресурсів;
в) документ для планування заходів із підвищенням ефективності
енергопостачання;
г) науково-технічна основа для нормалізації енергоспоживання.
18. Потреби в електричній потужності суттєво змінюються
протягом:
а) доби, тижня;
б) тижня, місяця;
в) місяця, сезону;
г) доби, тижня, місяця, сезону.
19. Для одержання додаткової потужності використовують такі
типи генераторів:
а) базисні;
б) пікові;
в) базисні, пікові та напівпікові;
г) з проміжним навантаженням.
20. Розв’язання проблеми керування енерговикористанням
ґрунтується на таких підходах:
а) екстенсивному;
б) інтенсивному;
в) екстенсивному та інтенсивному;
г) активного електрозбереження.
В последние годы процесс урбанизации играет значительную роль в жизни населения РФ. В связи с этим, Россию можно считать высокоурбанизированной страной, поскольку в наше время большинство россиян проживает в городах-миллионниках. В основном это происходит за счет того, что россияне мигрируют из сельских местностей в городские, предпочитая жизнь в мегаполисах и тем самым возникает следующая проблема, связанная с обработкой земель сельскохозяйственного назначения и развития пастбищного животноводства, так как мигрируют по большому счету люди трудо возраста, которые заниматься данной деятельностью. Поэтому в наше время большинство таких земель забрасывается, так как их некому обрабатывать, а это в свою очередь приносит значительный ущерб как экономике, так и экологии государства. Данная проблема требует правового решения.
Русская равнина – 600-800 мм, амплитуда температур около 30°С.
Западно-Сибирская равнина – 300-400 мм, амплитуда температур около 40°С.
Возьмем точки в северной части рассматриваемой территории
Первая точка находится к западу от Урала (Пекора) . Амплитуда 37 градусов, количество осадков 579 мм
Вторая точка - к востоку (Салехард) . Амплитуда 40 градусов, количество осадков 427 мм
Теперь в центральной части
Пермь. Амплитуда 34, количество осадков 620 мм
Тобольск Амплитуда 40 градусов, количество осадков 454 мм
В южной части
Уфа. Амплитуда 34 градуса, количество осадков 581 мм
Курган. Амплитуда 37 градусов, количество осадков 388 мм
Вывод: к востоку от Урала растет континентальность климата, амплитуда температур увеличивается, количество осадков падает.
Уральские горы являются барьером на пути влажных воздушных масс
Я старался, Удачи тебе
Если что обращайся)