16. На карте мира территории, для которых построены изображённые на рисунках климатограммы, обозначены пустыми квадратами. Впишите в каждый квадрат на карте мира номер соответствующей Климатограммы.
Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.
Объяснение:
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.
Известны такие изображения рельефа на картах: перспективное изображение, штриховка, отмывка, подписи отметок точек, горизонтали, послойная окраска и др. Чтобы показать на плоской карте всё разнообразие рельефа, используют линии, соединяющие точки с одинаковой высотой. Так, например, гора будет изображена на карте в виде вложенных друг в друга замкнутых линий разной формы. Линии, соединяющие точки на карте с одинаковой высотой, называются горизонталями или изогипсами (от греч. izos - равный, hypsos - высота) , а карта, составленная таким образом, — гипсометрической. Чтобы показать высотный контраст этой горы и окружающей равнины, используют цвет. Насыщенные оттенки коричневого означают высокое место, а переход с бежевому и зелёному цвету - понижения. Самые тёмно-зеленые участки обозначают на карте места на суше, лежащие ниже уровня моря.
Для рельефа океанического дна существует такой же принцип построения карт, но там дается не высота подводных форм рельефа, а их глубина, то есть расстояние от них до уровня моря. Линии, соединяющие участки дна с равной глубиной, — изобаты. Шкала глубин изменяется от густого синего цвета в самых глубоких местах - глубоководных желобах до светло-голубого на мелководьях и шельфах — подводных окраинах материков
Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.
Объяснение:
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.
Чтобы показать на плоской карте всё разнообразие рельефа, используют линии, соединяющие точки с одинаковой высотой. Так, например, гора будет изображена на карте в виде вложенных друг в друга замкнутых линий разной формы. Линии, соединяющие точки на карте с одинаковой высотой, называются горизонталями или изогипсами (от греч. izos - равный, hypsos - высота) , а карта, составленная таким образом, — гипсометрической. Чтобы показать высотный контраст этой горы и окружающей равнины, используют цвет. Насыщенные оттенки коричневого означают высокое место, а переход с бежевому и зелёному цвету - понижения. Самые тёмно-зеленые участки обозначают на карте места на суше, лежащие ниже уровня моря.
Для рельефа океанического дна существует такой же принцип построения карт, но там дается не высота подводных форм рельефа, а их глубина, то есть расстояние от них до уровня моря. Линии, соединяющие участки дна с равной глубиной, — изобаты. Шкала глубин изменяется от густого синего цвета в самых глубоких местах - глубоководных желобах до светло-голубого на мелководьях и шельфах — подводных окраинах материков