2. Как вычислить среднюю плотность населения какой-либо территории? Изучите по карте плотности населения и определи те самые малонаселённые территории на каждом материки Россия Китай США бразилия
Человек – элемент биосферы. Все природные ресурсы планеты предопределяют возможность жизни человека и являются основой ее материального производства. Прирост населения, развитие науки и техники, привели к тому, что деятельность человека стала важным фактором развития биосферы.
Под воздействием научной мысли и человеческого труда возникла возможность перехода биосферы в новое состояние – ноосферу. Ноосфера (за В. И. Вернадским) – это “мыслящая” оболочка, сфера ума, высшая стадия развития биосферы, связанная с возникновением в ней цивилизованного человека. Человечество интенсивно потребляет как живые, так и минеральные, природные ресурсы, потому возникают следующие проблемы: истощение природных ресурсов, снижения численности, и гибель живых организмов, сужения их ареалов, загрязнения и отравления среды, промышленными отходами.
В результате производственной деятельности человека происходит загрязнение атмосферы вредными газами, увеличение концентрации CO 2 ; разрушение озонового слоя увеличением концентрации окислов азота и фреонов; изменение климата, роста “парникового эффекта” и повышения температуры воздуха; загрязнение водоемов и сокращение их площадей; уничтожение лесов, массовое заболевание растительности; засоление почв и растущее опустынивание; интенсивное использование энергоносителей, создания атомных электростанций и загрязнения среды, радиоактивными отходами.
Все эти влияния на биосферу вызывают цепные экологические реакции, которые отражаются в конечном результате на жизни человека. Рациональное природопользование – основа для сохранения многообразия биосферы и роста благосостояния человечества. Человек не господствует над природой, а является ее частью.
Франція - економічно високорозвинена країна. Широкий розвиток отримали такі прогресивні галузі промисловості, як нафтопереробна, хімічна, машинобудівна, електротехнічна та електронна, виробництво будівельних матеріалів.
Ряд галузей завоювали міжнародне визнання: ядерна енергетика, інформатика, ракетобудування.
Головними промисловими районами Франції традиційно були Париж, Північ і Схід. Роль Парижа залишається так само високою, в структурі його промисловості основну роль відіграють нові наукоємні галузі. Північ і Схід з їх вугільно-металургійною і текстильною спеціалізацією, які колись процвітали, зараз стали депресивними районами. Значення їх різко зменшилось. Одночасно швидко зростає роль південних і західних районів.
Паливно-енергетична промисловість країни раніше спиралася на кам’яне вугілля, а тепер орієнтується на імпортну нафту. На території Німеччини багато нафто – й газопроводів. Виробництво електроенергії здійснюється на ТЕС і АЕС, причому основу електроенергетики складають ТЕС. На частку АЕС припадає 11% виробленої електроенергії.
Понад 80% кам'яного вугілля, на яке припадає 33% енергобалансу країни, видобувається в Рурському басейні, 10% - у Саарському, незначна частина - у Аженському басейні. Німеччина має великі поклади (понад 60 млрд. т.) бурого вугілля в районі Кельна. Власний видобуток нафти незначною мірою забезпечує потреби країни. Найбільші центри нафтопереробки - Кельн, Карлсруе, Інгольштадт, Гамбург.
Німеччина є п'ятим за величиною в світі споживачем енергії. У 2002 році Німеччина була найбільшим у Європі споживачем електрики (512,9 терават-годин). Урядова політика спрямована на збереження невідновлюваних джерел і використання енергії з поновлюваних джерел, таких як сонячна енергія, енергія вітру, біомаса, гідроенергетика і геотермальна енергія. Також розвиваються енергозберігаючі технології. Уряд Німеччинипланує, що до 2050 року половина потреби в електроенергії буде покриватися за рахунок енергії з поновлюваних джерел. У 2000 році уряд і німецька атомна промисловість оголосили про виведення з експлуатації всіх атомних електростанцій до 2021 року. Проте у 2010 році уряд відмовився від планів попереднього кабінету і вирішив продовжити роботу АЕС до 2030-х років
Человек – элемент биосферы. Все природные ресурсы планеты предопределяют возможность жизни человека и являются основой ее материального производства. Прирост населения, развитие науки и техники, привели к тому, что деятельность человека стала важным фактором развития биосферы.
Под воздействием научной мысли и человеческого труда возникла возможность перехода биосферы в новое состояние – ноосферу. Ноосфера (за В. И. Вернадским) – это “мыслящая” оболочка, сфера ума, высшая стадия развития биосферы, связанная с возникновением в ней цивилизованного человека. Человечество интенсивно потребляет как живые, так и минеральные, природные ресурсы, потому возникают следующие проблемы: истощение природных ресурсов, снижения численности, и гибель живых организмов, сужения их ареалов, загрязнения и отравления среды, промышленными отходами.
В результате производственной деятельности человека происходит загрязнение атмосферы вредными газами, увеличение концентрации CO 2 ; разрушение озонового слоя увеличением концентрации окислов азота и фреонов; изменение климата, роста “парникового эффекта” и повышения температуры воздуха; загрязнение водоемов и сокращение их площадей; уничтожение лесов, массовое заболевание растительности; засоление почв и растущее опустынивание; интенсивное использование энергоносителей, создания атомных электростанций и загрязнения среды, радиоактивными отходами.
Все эти влияния на биосферу вызывают цепные экологические реакции, которые отражаются в конечном результате на жизни человека. Рациональное природопользование – основа для сохранения многообразия биосферы и роста благосостояния человечества. Человек не господствует над природой, а является ее частью.
Франція - економічно високорозвинена країна. Широкий розвиток отримали такі прогресивні галузі промисловості, як нафтопереробна, хімічна, машинобудівна, електротехнічна та електронна, виробництво будівельних матеріалів.
Ряд галузей завоювали міжнародне визнання: ядерна енергетика, інформатика, ракетобудування.
Головними промисловими районами Франції традиційно були Париж, Північ і Схід. Роль Парижа залишається так само високою, в структурі його промисловості основну роль відіграють нові наукоємні галузі. Північ і Схід з їх вугільно-металургійною і текстильною спеціалізацією, які колись процвітали, зараз стали депресивними районами. Значення їх різко зменшилось. Одночасно швидко зростає роль південних і західних районів.
Паливно-енергетична промисловість країни раніше спиралася на кам’яне вугілля, а тепер орієнтується на імпортну нафту. На території Німеччини багато нафто – й газопроводів. Виробництво електроенергії здійснюється на ТЕС і АЕС, причому основу електроенергетики складають ТЕС. На частку АЕС припадає 11% виробленої електроенергії.
Понад 80% кам'яного вугілля, на яке припадає 33% енергобалансу країни, видобувається в Рурському басейні, 10% - у Саарському, незначна частина - у Аженському басейні. Німеччина має великі поклади (понад 60 млрд. т.) бурого вугілля в районі Кельна. Власний видобуток нафти незначною мірою забезпечує потреби країни. Найбільші центри нафтопереробки - Кельн, Карлсруе, Інгольштадт, Гамбург.
Німеччина є п'ятим за величиною в світі споживачем енергії. У 2002 році Німеччина була найбільшим у Європі споживачем електрики (512,9 терават-годин). Урядова політика спрямована на збереження невідновлюваних джерел і використання енергії з поновлюваних джерел, таких як сонячна енергія, енергія вітру, біомаса, гідроенергетика і геотермальна енергія. Також розвиваються енергозберігаючі технології. Уряд Німеччинипланує, що до 2050 року половина потреби в електроенергії буде покриватися за рахунок енергії з поновлюваних джерел. У 2000 році уряд і німецька атомна промисловість оголосили про виведення з експлуатації всіх атомних електростанцій до 2021 року. Проте у 2010 році уряд відмовився від планів попереднього кабінету і вирішив продовжити роботу АЕС до 2030-х років