3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:
90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).
1) на север – для связи Поволжья с промышленными центрами Урала (две ж/д, два шоссе, р. Волга, система ЛЭП, система трубопроводов, авиасообщение);2) на северо-запад – для связи с промышленными центрами Черноземья, Центра, Северо-запада (железная дорога, шоссе, сверхмощная ЛЭП, р. Волга, авиационное сообщение);3) на юго-запад – для связи с экономическими центрами Северного Кавказа, ближним и дальним зарубежьем (железная дорога, шоссе, ЛЭП, трубопроводы, авиасообщение);4) на юго-восток – для связи с промышленными центрами Казахстана и Средней Азии (железная дорога, шоссе, ЛЭП);5) на запад – для связи с промышленными центрами Северного Кавказа, с экономическими районами Украины (железная дорога, шоссе, ЛЭП, трубопроводы, судоходный Волго-Донской канал).
максимальна висота полуденного сонця у населеному пункті, який розташований на 48º пн.ш., 21 березня становитиме 42º.
Объяснение:
Полуденну висоту сонця визначають за формулою: h = φ ± δ,
де h – кут, під яким знаходиться сонце над горизонтом опівдні,
φ – географічна широта місця схилення сонця.
Отже, нам потрібно визначити географічну широту (φ) населеного пункту і схилення сонця 21 березня.
1) 222 км 111 км = 2º (відстань між Харковом і невідомим об’єктом у градусах).
2) Населений пункт розташований південніше від Харкова, тому:
50º – 2º = 48º пн. ш. (географічна широта невідомого об’єкта).
3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:
90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).