5-практикалық сабақ жергілікті жердегі табиғат кешендеріне физикалық географиялық
сипаттама жасауға үйрену (Шығармашылық жоба)
Бүгінгі сабақта:
1-тапсырма, Қазақстанның физикалық және тақырыптық карталарына талдау жасай отырып, жергілікті жерде кездесетін
географиялық
аумақтық табиғат кешендерінің сақталу дәрежесін саралау.
2-тапсырма. Жергілікті жердегі аумақтық табиғат кешендерінің өзгеру сипатын
және оларға әсер етуші себептерді анықтау,
3-тапсырма. Антропогендік әрекеттер өсерінен барынша өзгерген
кешендерді анықтап, талдау нәтижелерін кесте түрінде көрсету.
ответ: 1)Экономико-географическое положение — вид географического положения, определяемый как "совокупность отношений предприятий, населенных пунктов, ареалов, районов, отдельных стран и их групп к внешним объектам, имеющим для них экономическое значение
2)Населе́ние в демографии — совокупность людей, живущих на Земле или в пределах конкретной территории — континента, страны, государства, области и так далее. Народонаселение непрерывно возобновляется в ходе воспроизводства. На 2019 год насчитывается около 7 700 000 000 человек, проживающих на Земле.
3) Се́льское хозя́йство — отрасль экономики, направленная на обеспечение населения продовольствием и получение сырья для ряда отраслей промышленности. Отрасль является одной из важнейших, представленной практически во всех странах. В мировом сельском хозяйстве занято около 1 млрд экономически активного населения
4)Андская система интеграции (АСИ, одновременно широко используется термин Андское сообщество, АС) - старейшее в Латинской Америке интеграционное объединение. Создано в 1969 г. В настоящее время в его состав входят Боливия, Венесуэла, Колумбия, Перу, Эквадор. Штаб-квартира находится в Лиме (Перу). С 1997 г. АС имеет статус наблюдателя на сессиях ГА ООН.
Целью интеграции андских стран является создание политического и экономического союза, единого научного, образовательного, культурного поля.
Отношения России с АС развиваются с 1999 г., когда состоялся визит в Москву делегации Андской корпорации развития (АКР), изучавшей возможности создания механизма финансирования торгово-экономических обменов.
В 2000 г. Москву посетил Генеральный секретарь АС переговоры по во развития сотрудничества. В 2001 г. подписан Протокол о создании механизма политического диалога и сотрудничества между Россией и АС.
В 2002 г. в Москве круглый стол "Россия - страны АС: перспективы развития торгово-экономического сотрудничества", организованный ТПП России и АКР.
Объяснение:
Легка промисловість – це комплексна галузь, що включає майже 20 підгалузей, які можуть бути об’єднані в три групи.
Легка промисловість є однією з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. Продукція легкої промисловості йде на задоволення потреб населення, забезпечуючи його, одягом, взуттям та іншими предметами споживання, а також використовується в інших галузях промисловості у вигляді сировини і допоміжних матеріалів (у харчовій, машинобудуванні та ін.). Найбільш тісні зв’язки вона має із сільським господарством і хімічною промисловістю – основними постачальниками сировини для галузі, а також машинобудуванням.
Українська легка промисловість сьогодні є потужним багатогалузевим комплексом з виробництва товарів народного споживання та одна із небагатьох галузей господарства зі швидким обертанням капіталу. Потенційні можливості підприємств легкої промисловості дозволяють виробляти широкий спектр товарів народного споживання, здатних задовольнити попит на внутрішньому ринку. Станом на 01 березня 2015 року легка промисловість нараховує понад 2500 підприємств, з яких тільки 31,3% є економічно активними, 53,4% - банкрути, 15,3% - економічно неактивні[1].
Объяснение:
Легка промисловість – це комплексна галузь, що включає майже 20 підгалузей, які можуть бути об’єднані в три групи.
Легка промисловість є однією з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. Продукція легкої промисловості йде на задоволення потреб населення, забезпечуючи його, одягом, взуттям та іншими предметами споживання, а також використовується в інших галузях промисловості у вигляді сировини і допоміжних матеріалів (у харчовій, машинобудуванні та ін.). Найбільш тісні зв’язки вона має із сільським господарством і хімічною промисловістю – основними постачальниками сировини для галузі, а також машинобудуванням.
Українська легка промисловість сьогодні є потужним багатогалузевим комплексом з виробництва товарів народного споживання та одна із небагатьох галузей господарства зі швидким обертанням капіталу. Потенційні можливості підприємств легкої промисловості дозволяють виробляти широкий спектр товарів народного споживання, здатних задовольнити попит на внутрішньому ринку. Станом на 01 березня 2015 року легка промисловість нараховує понад 2500 підприємств, з яких тільки 31,3% є економічно активними, 53,4% - банкрути, 15,3% - економічно неактивні[1].