5. Укажіть спільну ознаку озер Чад, Ейр та Аральського озера-моря. А живляться лише підземними водами Б утворилися в грабенах земної кори В належать до безстічних Г розташовані в Південній півкулі
В самую жаркую зону входят участки Ферганской долины, средняя температура в июле достигает +25°С —Н28°С, температура января от — 1,5’С до -4°С. Атмосферные осадки составляют 300-450 мм. Так как этот район субтропический, создаются хорошие условия для выращивания теплолюбивых растений.
В жаркую зону входят некоторые предгорья Ферганской долины и Чуйская долина до высоты 1000 м. Средняя температура в июле достигает +22°С до +25“С, температура в январе от —3°С до -5°С. Атмосферные осадки составляют 250-400 мм. Зимой выпадает мало снега, частые оттепели.
В умеренно-жаркую зону входят Таласская и восток Чуйской долины, северные спуски Кыргызских горных хребтов, близкие к горам полосы, холмы Ферганской долины, Тогуз-Торинскиая и Жумгальская долины. Средняя температура в июле достигает +20°С +22°С, температура в январе от —3°С до -8°С. Атмосферные осадки достигают 500 мм. В весеннелетнее время бывают заморозки.
В теплую зону входят берега Иссык-Куля, пониженные части Коч- корской и Средне Нарынской долин, склоны гор на северо-западе страны до высоты 2400 м. Несмотря на то, что во всех этих местностях средняя температура в июле достигает от +15°С до 20°С, наблюдается разница в количестве атмосферных осадков в указанных долинах (от 115 мм до 600 мм за год). В городе Балыкчи, в Кочкорских районах зимой почти не бывает снега.
В умеренную зону входят такие высокогорные долины, как: Сууса- мыр, Чаткал, Алай, Ат-Башы. Объем осадков за год в среднем составляет от 250 до 427 мм. Из-за ожидаемых заморозков в течение года ограничены условия для проведения сельскохозяйственных работ.
В холодные и очень холодные зоны входят окрестности Сон-Куля, Ак-Сайская долина, верхние части Алайской долины. Они располагаются выше границы земледелия. Средняя температура в июле достигает от + 10°С до 0°С, а температура в январе достигает -27°С. В Ак-Сайской долине 20 января 1954 года температура достигала -53,б°С и долина была зарегистрирована как самый холодный регион в республике (в Суусамыр- ской долине -50°С, в Чатыр-Куле -49°С).
Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.
У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.
Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.
Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.
Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;
Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.
Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст. = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.
Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м
Відповідь: висота гори 2100 м
Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:
Задача 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:
18°С – 15°С = 3°С
2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:
3°С × 1000 м : 6°С = 500 м
3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.
За цим посиланням ви знайдете інші задачі з теми "Атмосфера".
В самую жаркую зону входят участки Ферганской долины, средняя температура в июле достигает +25°С —Н28°С, температура января от — 1,5’С до -4°С. Атмосферные осадки составляют 300-450 мм. Так как этот район субтропический, создаются хорошие условия для выращивания теплолюбивых растений.
В жаркую зону входят некоторые предгорья Ферганской долины и Чуйская долина до высоты 1000 м. Средняя температура в июле достигает +22°С до +25“С, температура в январе от —3°С до -5°С. Атмосферные осадки составляют 250-400 мм. Зимой выпадает мало снега, частые оттепели.
В умеренно-жаркую зону входят Таласская и восток Чуйской долины, северные спуски Кыргызских горных хребтов, близкие к горам полосы, холмы Ферганской долины, Тогуз-Торинскиая и Жумгальская долины. Средняя температура в июле достигает +20°С +22°С, температура в январе от —3°С до -8°С. Атмосферные осадки достигают 500 мм. В весеннелетнее время бывают заморозки.
В теплую зону входят берега Иссык-Куля, пониженные части Коч- корской и Средне Нарынской долин, склоны гор на северо-западе страны до высоты 2400 м. Несмотря на то, что во всех этих местностях средняя температура в июле достигает от +15°С до 20°С, наблюдается разница в количестве атмосферных осадков в указанных долинах (от 115 мм до 600 мм за год). В городе Балыкчи, в Кочкорских районах зимой почти не бывает снега.
В умеренную зону входят такие высокогорные долины, как: Сууса- мыр, Чаткал, Алай, Ат-Башы. Объем осадков за год в среднем составляет от 250 до 427 мм. Из-за ожидаемых заморозков в течение года ограничены условия для проведения сельскохозяйственных работ.
В холодные и очень холодные зоны входят окрестности Сон-Куля, Ак-Сайская долина, верхние части Алайской долины. Они располагаются выше границы земледелия. Средняя температура в июле достигает от + 10°С до 0°С, а температура в январе достигает -27°С. В Ак-Сайской долине 20 января 1954 года температура достигала -53,б°С и долина была зарегистрирована как самый холодный регион в республике (в Суусамыр- ской долине -50°С, в Чатыр-Куле -49°С).
Объяснение:
Объяснение:
Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температури повітря, а також при зменшенні густини повітря з висотою.
У нижніх шарах тропосфери з підняттям вгору на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 10 мм рт. ст.
Баричний ступінь – це величина, яка вказує, на яку висоту необхідно піднятися (опуститися), щоб атмосферний тиск змінився на одиницю виміру (на 1 мм рт. ст. або 1 мб). У середньому баричний ступінь становить 10 м/мм, а може бути й 14 м/мм.
Ізобари – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковим атмосферним тиском.
Під час закріплення матеріалу й розв’язування задач на зміну атмосферного тиску слід наголосити, що на кожні 1000 м підйому тиск знижується на 100 мм рт. ст.; 100 м підйому – 10 мм рт. ст.; 10 м підйому – 1мм рт. ст.;
Задача 1. Визначити тиск повітря на висоті 500 м, якщо на рівні моря він становить 740 мм рт. ст. (Баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки знизиться тиск із підняттям на висоту 500 м:
500м : 10м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
2) Потім визначаємо, яким буде атмосферний тиск на висоті 500 м:
740 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 690 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на висоті 500 м становитиме 690 мм рт. ст.
Задача 2. Визначити атмосферний тиск на вершині гори Говерла (2061 м), якщо на висоті 183 м він у цей час становить 720 мм рт. ст.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки метрів зміниться відносна висота: 2061м – 183м = 1878 м
2) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск при піднятті вгору на 1878 м. Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск зменшується на 10 мм рт. ст., знаходимо:
1878м : 100м × 10 мм рт. ст. = 188 мм рт. ст.
3) Визначаємо атмосферний тиск на вершині гори:
720 мм рт. ст. – 188 мм рт. ст. = 532 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори Говерла становитиме 532 мм рт. ст.
Задача 3. Тиск повітря на вершині гори становить 550 мм рт. ст., а біля її підніжжя – 760 мм рт. ст. Визначити висоту гори.
Розв’язок: 1) Визначаємо різницю атмосферного тиску на вершині гори і біля її підніжжя:
760 мм рт. ст. – 550 мм рт. ст. = 210 мм рт. ст.
2) Знаючи, що з підняттям вгору на 100 м атмосферний тиск знижується на 10 мм рт. ст., визначаємо висоту гори:
210 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. × 100 м = 2100 м
Відповідь: висота гори 2100 м
Сильнішим учням можна запропонувати задачі більш складні:
Задача 4. Атмосферний тиск біля підніжжя гори 760 мм рт. ст., а температура повітря 18°С. Визначити атмосферний тиск на вершині гори, якщо температура повітря на ній становить 15° С.
Розв’язок: 1) Визначаємо, на скільки градусів зміниться температура повітря:
18°С – 15°С = 3°С
2) Визначаємо відносну висоту гори, знаючи, що з підняттям вгору на 1000 м температура знижується на 6°С:
3°С × 1000 м : 6°С = 500 м
3) Далі визначаємо, на скільки зміниться атмосферний тиск, якщо піднятися на висоту 500 м: (баричний ступінь 10 м/мм рт. ст.)
500 м : 10 м × 1 мм рт. ст. = 50 мм рт. ст.
4) Визначаємо, яким буде атмосферний тиск на вершині гори:
760 мм рт. ст. – 50 мм рт. ст. = 710 мм рт. ст.
Відповідь: атмосферний тиск на вершині гори становитиме 710 мм рт. ст.
За цим посиланням ви знайдете інші задачі з теми "Атмосфера".