В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
LELEGEG
LELEGEG
06.01.2023 02:10 •  География

5 завдання
Населений пункт - Львів
Географія 8 клас


5 завдання Населений пункт - Львів Географія 8 клас

Показать ответ
Ответ:
korolinkot
korolinkot
27.12.2021 14:10
Встречается также просторечный вариант написания и произношения:   чё. корень:   -чт-; суффикс:   -о  [бус, 2016]. произношение мфа:   [ʂto]  (файл)мфа  (устаревшая петербургская норма):   [t͡ɕto]  (файл) семантические свойства значение употребляется как вопросительный  отклик, ответ на обращение или при  переспросе  нерасслышанного  ◆  отсутствует пример употребления (см.  рекомендации).разг.  выражает  удивление,  недоумение,  возмущение,  негодование,  насмешку,  иронию,  раздражение,    и  т.  п.  ◆  с вязаньем: ] а наш володька сделался футуристом. теперь он целые дни читает какое-то ужасное «облако в штанах». [забелина: ]  что-о? облако и… в штанах? неужели могут быть такие стихи?   н.  ф.  погодин, «кремлевские куранты», 1956  г.разг.  употребляется для усиления  вопроса  (в том числе  риторического)  ◆  что, скажешь, я неправ?   ◆  что  я, дурак, по-твоему? нар.-поэт.  употребляется в начале  стиха◆  что  на зорьке ― на заре, / о весенней о поре, / пташки божии поют, / в темном лесе гнезда вьют.  л.  а.  мей, «колыбельная песня», 1849  г.  (цитата из  национального корпуса языка, см.  список ) синонимы а,  да,  ну,  как,  прости(те),  чегокак,  чегочто ликак антонимы гиперонимы гипонимы родственные слова ближайшее родство этимология от местоимения  что. фразеологизмы и устойчивые сочетания а чтоа что еслину чточто бы,  что бчто же,  что ж перевод список переводов библиография   статья нуждается в доработке. это  незаконченная статья. вы можете проекту,  исправив и дополнив её. в частности, следует уточнить сведения о: семантике (см.  общепринятые правила). последняя правка сделана 2 месяца назад  участником  cinemantique викисловарь содержание доступно по лицензии  cc by-sa 3.0  (если не указано иное).
0,0(0 оценок)
Ответ:
Paszhaa
Paszhaa
29.11.2021 22:39

Чисельність насе́лення Украї́ни 2017 року становила 44,03 млн осіб (32-ге місце у світі)[1]. За оцінкою Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2019 року чисельність наявного населення України без врахування тимчасово окупованої території Донецької області, Луганської області, Автономної Республіки Крим і міста Севастополь становила 37 289 400 осіб (з Донбасом - 42 153 000 осіб)[2]. Чисельність українців стабільно зменшується, народжуваність 2017 року становила 10,3 ‰ (189-те місце у світі), смертність — 14,4 ‰ (5-те місце у світі), природний приріст — -0,41 % (220-те місце у світі) . Історично чисельність населення країни зростала так: станом на 1917 рік на території у сучасних межах України мешкало 38,8 мільйонів осіб (11-те місце у світі серед сучасних держав); на початок Другої світової війни, 1939 року — 39 млн осіб; після війни у межах УРСР 1959 року мешкало 42 млн осіб; 1970 року — 47 млн осіб; на момент здобуття незалежності, 1991 року — 52 млн осіб; згідно з переписом 2001 року — 48,5 млн осіб; перед початком російсько-української війни, на початку 2014 року — 45,5 млн осіб . Населення країни розміщене нерівномірно. Велика кількість населення сконцентрована у великих промислових центрах східних областей і Центрального Придніпров'я, навколо приморських міст Північного Причорномор'я, Південного узбережжя Криму, у столиці та навколо неї. Водночас сільське населення найбільше сконцентроване в Прикарпатті, Галичині та на Поділлі . Пересічна густота населення — 74,3 особи/км² . Рівень урбанізованості досить високий — 70,1 %; в країні налічується 1345 міських поселень, з яких чотири міста-мільйонника — Київ (столиця), Харків, Одеса й Дніпро. Місто Донецьк внаслідок депопуляції втратило частину населення і статус мільйонника . Україну населяють переважно українці, їхня частка превалює над частками інших народів в усіх областях, окрім Криму, де частка росіян трохи більша за половину. У містах, особливо сходу та півдня, велика частка росіян та представників інших народів, що обумовлено масовою імміграцією в часи перебування у складі Російської імперії та особливо Радянського Союзу. Регіонами компактного проживання національних меншин є: кримські татари — Крим, румуни й молдовани — Буковина, угорці — Закарпаття, болгари, молдовани й гагаузи — Одещина, болгари й греки — Приазов'я . Офіційна мова — українська, дуже поширена у вжитку російська мова, регіонально — кримськотатарська (Крим), румунська (Буковина), угорська (Закарпаття) та інші . Більшість населення України сповідує християнську віру і відносить себе до однієї з конфесійних громад: Української православної церкви Московського патріархату, Православної церкви України, Української греко-католицької і римо-католицької церков. Стрімко розвиваються різноманітні громади протестантських церков (переважно на сході); відроджуються громади мусульман (у Криму) створюються нові (переселенцями у великі міста сходу); історично широко представлені юдейські громади у містах і містечках від Львова до Харкова, від Києва до Одеси . Демографічні й соціологічні дослідження в країні ведуться рядом державних органів і науково-освітніх установ . Регулярно проводяться переписи населення. За радянських часів, за рекомендаціями відповідних установ ООН, кожного десятиліття; за часів незалежності лише один раз — Всеукраїнський перепис населення 2001 року

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: География
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота