На территории Новосибирской области есть такие объекты гидросферы, как реки Обь, Омь, Новосибирское водохранилище, Васюганские болота, озеро Чаны.
Краткое географическое описание реки Обь.
1.Географическое положение.Река расположена севернее экватора, восточнее 0 меридиана, на материке Евразия, в части света Азия, в России, в Западной Сибири.На западе она граничит с Уральскими горами, на востоке с рекой Енисей, на юге с Казахским мелкосопочником, на севере с Карским морем.
2.Исток расположен севернее Казахского мелкосопочника, при слиянии рек Бии и Катунь.Координаты истока 52° с.ш. 84° в.д.
6.Притоки.Левые:Северная Сосьва, Иртыш, Васюган, Алей.Правые:Вах, Тым, Кеть, Чулым,Томь.
7.Басейн реки составляет около 3 млн.км² (река занимает первое место в России по площади бассейна).
8.Падение и уклон реки.Падение-это разность высот истока и устья.Оно составляет 160-1=159 м.Уклон реки-это отношение падения реки (в см) к её длине.Длина реки 3650 км.Переводим метры в см 159 м=15900 см. Находим уклон 15900:3650=4,4 см/км.
Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
На территории Новосибирской области есть такие объекты гидросферы, как реки Обь, Омь, Новосибирское водохранилище, Васюганские болота, озеро Чаны.
Краткое географическое описание реки Обь.
1.Географическое положение.Река расположена севернее экватора, восточнее 0 меридиана, на материке Евразия, в части света Азия, в России, в Западной Сибири.На западе она граничит с Уральскими горами, на востоке с рекой Енисей, на юге с Казахским мелкосопочником, на севере с Карским морем.
2.Исток расположен севернее Казахского мелкосопочника, при слиянии рек Бии и Катунь.Координаты истока 52° с.ш. 84° в.д.
3.Устье-это Обская губа (залив Карского моря).Координаты 66° с.ш. и 68° в.д.
4.Направление течения.Река течёт с юга га север.
5.Характер течения равнинный.
6.Притоки.Левые:Северная Сосьва, Иртыш, Васюган, Алей.Правые:Вах, Тым, Кеть, Чулым,Томь.
7.Басейн реки составляет около 3 млн.км² (река занимает первое место в России по площади бассейна).
8.Падение и уклон реки.Падение-это разность высот истока и устья.Оно составляет 160-1=159 м.Уклон реки-это отношение падения реки (в см) к её длине.Длина реки 3650 км.Переводим метры в см 159 м=15900 см. Находим уклон 15900:3650=4,4 см/км.
9.Хозяйственное использование: судоходство, ГЭС, рыболовство, водоснабжение, рекреационные ресурсы, добыча полезных ископаемых.
Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
Объяснение: