АЛГЕБРА Первый, второй и третий члены геометрической прогрессии соответственно равны 2k + 8;k;k -3, где k - положительное число. а) Найдите значение k . b) Найдите сумму бесконечно убывающей геометрической прогрессии 9
В течение тысячелетий хозяйственная деятельность человека при к окружающим климатическим условиям, но не считалась с тем, как она воздействует. Когда население Земли было сравнительно небольшим и энергетическая вооруженность человека была относительно малой, казалось, что антропогенное воздействие человеческой деятельности на природу не может повлиять на устойчивость климата. Но в XX в. деятельность человека все больше приобретала такие масштабы, что встал во о непреднамеренном воздействии хозяйственной деятельности человека на климат.
Влияние на климат оказывают следующие, принявшие глобальный характер процессы:
-распахивание огромных массивов земли, вызывающее изменение альбедо, быструю потерю влаги, подъем пыли в атмосферу;
-уничтожение лесов, особенно тропических, влияющее на воспроизводство кислорода, изменения альбедо и испарения;
-перевыпас скота, превращающий степи и саванны в пустыни, в результате чего меняется альбедо, иссушается почва;
-сжигание ископаемого органического топлива и поступление в атмосферу СО2, СН4;выбрасывание в атмосферу промышленных отходов, меняющих состав атмосферы, увеличивающих содержание радиационно-активных газов и аэрозолей.
Последние два процесса увеличивают парниковый эффект.
Известно, что климатические условия оказывают заметное влияние на эффективность хозяйственной деятельности человека. Существенно зависит от метеорологических условий сельское хозяйство, формы которого совершенно различны в различных климатических зонах. В пределах одной и той же зоны продуктивность сельского хозяйства может изменяться в соответствии с особенностью метеорологического режима отдельных районов. Повсеместно продуктивность сельского хозяйства в большей или меньшей степени колеблется во времени в зависимости от изменений погоды и климата.
Очень велико значение учета изменений климата для планирования развития сельского хозяйства, так как для эффективного применения современной агротехники необходимы достоверные сведения о метеорологическом режиме будущего. Такие сведения необходимы также для планирования гидротехнического строительства, проектирования отопительных сооружений в зоне холодного климата и решения многих других задач, имеющих большое экономическое значение.
По всему ряду климатических показателей ученые выделяют обширные по площади климатические зоны, в зависимости от целей районирования предлагаются агроклиматические зоны для сельского хозяйства, градостроительно-климатические, а также зонирование климатических условий жизни человека.
Климат определяет также развитие отдельных отраслей промышленного производства.
Во-первых, он выступает фактором для промышленного производства в районах с экстремальными природными условиями. Необходимость их освоения требует дополнительных экономических затрат на энергетические расходы для отопления и освещения, например, в северных районах.
Во-вторых, гидроэнергетический потенциал территории, полноводность речных бассейнов, его определяющих, замерзаемость, периоды межени и половодья напрямую связаны с климатом.
В-третьих, климатич. фактор может затруднять работу отдельных видов транспорта. Например, сложные метеоусловия - традиционная причина отмены полетов; в северных районах- речная и морская навигация продолжается лишь короткий летний период, снежные заносы или наводнения выводят из строя дороги и железнодорожные магистрали.
Климат сыграл роль и в последовательности освоения и заселения обширной территории России. С точки зрения природно-климатических условий на территории России выделяют пять зон: от крайне неблагоприятной до наиболее благоприятной.
С климатическим фактором сообразуется дисперсная форма расселения. Так, на огромных тундры, пустынь и полупустынь поселения животноводов носят временный характер. Они отстоят друг от друга на значительном расстоянии. В ресурсных р-нах Севера широкое рас получила “вахтовая” форма поселения
Залежно від особливостей рельєфу, клімату та висотної поясності в Українських Карпатах виділяють такі фізико-географічні (природні) області: Передкарпаття, Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські, Полонинсько-Чорногорські, Рахівсько-Чивчинські й Вулканічні Карпати та Закарпатська низовина (мал. 173).
Передкарпаття розташоване між долиною верхнього Дністра і власне горами. Ширина цієї фізико-географічної області сягає 25-40 км, а довжина - майже 280 км. Рельєф області являє собою глибоко розчленовану височину з висотами від 300 до 550 м, що розміщена у передгірському прогині земної кори. З потужною товщею осадових гірських порід тут пов’язані різноманітні корисні копалини (нафта, природний газ, калійна сіль, озокерит та ін.). Клімат області помірно теплий, перезволожений. У Передкарпатті переважають лучно-лісові природні ландшафти, які на значних площах замінені аграрними: рілля становить понад 40 % території, пасовища і сіножаті - близько 25 %. Передкарпаття вирізняється значною густотою населення, яке, крім сільського господарства, залучене до лісової, промислової, рекреаційної діяльності.Зовнішні Карпати відокремлюються від Передкарпаття уступом заввишки 200-400 м. До складу цієї природної області входять окремі середньовисотні хребти Горган (мал. 175, 176) з асиметричними гірськими схилами, що тягнуться у вигляді пасом. Найвища точка піднімається до 1836 м. Це гора Сивуля Велика. Інші гірські хребти області - це Покутсько-Буковинські Карпати з висотами 900-1000 м, з пологими схилами та куполоподібними вершинами. Ці Карпати перетинають безліч річкових долин, серед яких Прут (мал. 177), Черемош, Сирет та ін. Клімат зовнішніх Карпат, на відміну від Прикарпаття, прохолодний і вологий. Тут чітко простежується висотна поясність, однак переважають лісові ландшафти (понад 60 %). Вони представлені ялицево-буковими, буково-дубово-ялицевими лісами з грабом, кленом, ясенем. У цій області розташований найбільший масив білої ялиці, що перебуває під охороною.Серед інших ландшафтів переважають ті, які змінила людина, зокрема вигони і пасовища (15 %), рілля (12 %), сіножаті (близько 12 %), сади і городи (близько 1 %).
Вододільно-Верховинські Карпати включають Вододільний, Верховинський і Горганський хребти, а також окремі низькогірні масиви, котловини і верховини (мал. 178).
Верховини є своєрідною візиткою цієї природної області. Це малолісисті місцевості незначної висоти (200-250 м), ускладнені увалами, ярами та балками. Клімат області помірний, прохолодний. У природних ландшафтах переважають ялиново-ялицевий лісовий та субальпійський лучний пояси. Тут розташовані легкодоступні гірські перевали: Воротський, Ужоцький, Ясинський, Бескидський. Створені туристичні бази і пансіонати.Проблема
У минулому верховини були вкриті переважно ялиновими та ялиново-ялицевими лісами. Нині ліси збереглися лише в балках та на дуже крутих схилах, а верховини охоплені сільськогосподарськими угіддями та лижними трасами. Чи можна повернути верховинам первісний вигляд? Що необхідно зробити, аби загальмувати утворення безлісих ділянок?
Факти сьогодення
«Біс сидить на верховині, а діла його в долині». Беззастережне вирубування лісу на схилах гір набуло нині небачених масштабів. За останні десять років у Карпатах лісу було вирубано майже в чотири рази більше, ніж посаджено. Оголені гірські схили тепер не можуть перешкоджати стрімким водним потокам, як раніше вони це робили за до дерев. Вода, не затримуючись на гірських вершинах і схилах, одразу ж бурхливими потоками рухається у долини і там переповнює річки. Не закріплені коренями дерев схили легко розмиваються потужними потоками води. Це явище посилює і людина, розорюючи землю на схилах під сільськогосподарські угіддя, перевипасаючи худобу, захаращуючи русла гірських річок. Усе це й призвело до ряду руйнівних повеней, з яких останнім часом по-справжньому катастрофічними були повені 1998 і 2001 років. Отже, не лише «біс на верховині», тобто талі снігові й дощові води, що прийшли з гірських вершин, винні у небезпечному природному явищі під назвою повінь. Таким «бісом», як не дивно, стала сама людина, «діла» якої особливо помітні у гірських областях.
Усі природні компоненти - рельєф, клімат, ґрунти, рослинність, а також ландшафти - підпорядковані тут чіткій вертикальній поясності. Саме в цій природній області випадає найбільша в Україні річна кількість опадів. Літо на полонинах коротке і прохолодне, з частими дощами і туманами, іноді навіть випадає сніг. Взимку опади є постійними гостями високих хребтів. Значні снігопади супроводжуються тут хуртовинами. Основними ландшафтами є лісові, які поступово просуваються схилами, змінюючи свій зовнішній вигляд за складом деревних порід.
В течение тысячелетий хозяйственная деятельность человека при к окружающим климатическим условиям, но не считалась с тем, как она воздействует. Когда население Земли было сравнительно небольшим и энергетическая вооруженность человека была относительно малой, казалось, что антропогенное воздействие человеческой деятельности на природу не может повлиять на устойчивость климата. Но в XX в. деятельность человека все больше приобретала такие масштабы, что встал во о непреднамеренном воздействии хозяйственной деятельности человека на климат.
Влияние на климат оказывают следующие, принявшие глобальный характер процессы:
-распахивание огромных массивов земли, вызывающее изменение альбедо, быструю потерю влаги, подъем пыли в атмосферу;
-уничтожение лесов, особенно тропических, влияющее на воспроизводство кислорода, изменения альбедо и испарения;
-перевыпас скота, превращающий степи и саванны в пустыни, в результате чего меняется альбедо, иссушается почва;
-сжигание ископаемого органического топлива и поступление в атмосферу СО2, СН4;выбрасывание в атмосферу промышленных отходов, меняющих состав атмосферы, увеличивающих содержание радиационно-активных газов и аэрозолей.
Последние два процесса увеличивают парниковый эффект.
Известно, что климатические условия оказывают заметное влияние на эффективность хозяйственной деятельности человека. Существенно зависит от метеорологических условий сельское хозяйство, формы которого совершенно различны в различных климатических зонах. В пределах одной и той же зоны продуктивность сельского хозяйства может изменяться в соответствии с особенностью метеорологического режима отдельных районов. Повсеместно продуктивность сельского хозяйства в большей или меньшей степени колеблется во времени в зависимости от изменений погоды и климата.
Очень велико значение учета изменений климата для планирования развития сельского хозяйства, так как для эффективного применения современной агротехники необходимы достоверные сведения о метеорологическом режиме будущего. Такие сведения необходимы также для планирования гидротехнического строительства, проектирования отопительных сооружений в зоне холодного климата и решения многих других задач, имеющих большое экономическое значение.
По всему ряду климатических показателей ученые выделяют обширные по площади климатические зоны, в зависимости от целей районирования предлагаются агроклиматические зоны для сельского хозяйства, градостроительно-климатические, а также зонирование климатических условий жизни человека.
Климат определяет также развитие отдельных отраслей промышленного производства.
Во-первых, он выступает фактором для промышленного производства в районах с экстремальными природными условиями. Необходимость их освоения требует дополнительных экономических затрат на энергетические расходы для отопления и освещения, например, в северных районах.
Во-вторых, гидроэнергетический потенциал территории, полноводность речных бассейнов, его определяющих, замерзаемость, периоды межени и половодья напрямую связаны с климатом.
В-третьих, климатич. фактор может затруднять работу отдельных видов транспорта. Например, сложные метеоусловия - традиционная причина отмены полетов; в северных районах- речная и морская навигация продолжается лишь короткий летний период, снежные заносы или наводнения выводят из строя дороги и железнодорожные магистрали.
Климат сыграл роль и в последовательности освоения и заселения обширной территории России. С точки зрения природно-климатических условий на территории России выделяют пять зон: от крайне неблагоприятной до наиболее благоприятной.
С климатическим фактором сообразуется дисперсная форма расселения. Так, на огромных тундры, пустынь и полупустынь поселения животноводов носят временный характер. Они отстоят друг от друга на значительном расстоянии. В ресурсных р-нах Севера широкое рас получила “вахтовая” форма поселения
Залежно від особливостей рельєфу, клімату та висотної поясності в Українських Карпатах виділяють такі фізико-географічні (природні) області: Передкарпаття, Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські, Полонинсько-Чорногорські, Рахівсько-Чивчинські й Вулканічні Карпати та Закарпатська низовина (мал. 173).
Передкарпаття розташоване між долиною верхнього Дністра і власне горами. Ширина цієї фізико-географічної області сягає 25-40 км, а довжина - майже 280 км. Рельєф області являє собою глибоко розчленовану височину з висотами від 300 до 550 м, що розміщена у передгірському прогині земної кори. З потужною товщею осадових гірських порід тут пов’язані різноманітні корисні копалини (нафта, природний газ, калійна сіль, озокерит та ін.). Клімат області помірно теплий, перезволожений. У Передкарпатті переважають лучно-лісові природні ландшафти, які на значних площах замінені аграрними: рілля становить понад 40 % території, пасовища і сіножаті - близько 25 %. Передкарпаття вирізняється значною густотою населення, яке, крім сільського господарства, залучене до лісової, промислової, рекреаційної діяльності.Зовнішні Карпати відокремлюються від Передкарпаття уступом заввишки 200-400 м. До складу цієї природної області входять окремі середньовисотні хребти Горган (мал. 175, 176) з асиметричними гірськими схилами, що тягнуться у вигляді пасом. Найвища точка піднімається до 1836 м. Це гора Сивуля Велика. Інші гірські хребти області - це Покутсько-Буковинські Карпати з висотами 900-1000 м, з пологими схилами та куполоподібними вершинами. Ці Карпати перетинають безліч річкових долин, серед яких Прут (мал. 177), Черемош, Сирет та ін. Клімат зовнішніх Карпат, на відміну від Прикарпаття, прохолодний і вологий. Тут чітко простежується висотна поясність, однак переважають лісові ландшафти (понад 60 %). Вони представлені ялицево-буковими, буково-дубово-ялицевими лісами з грабом, кленом, ясенем. У цій області розташований найбільший масив білої ялиці, що перебуває під охороною.Серед інших ландшафтів переважають ті, які змінила людина, зокрема вигони і пасовища (15 %), рілля (12 %), сіножаті (близько 12 %), сади і городи (близько 1 %).
Вододільно-Верховинські Карпати включають Вододільний, Верховинський і Горганський хребти, а також окремі низькогірні масиви, котловини і верховини (мал. 178).
Верховини є своєрідною візиткою цієї природної області. Це малолісисті місцевості незначної висоти (200-250 м), ускладнені увалами, ярами та балками. Клімат області помірний, прохолодний. У природних ландшафтах переважають ялиново-ялицевий лісовий та субальпійський лучний пояси. Тут розташовані легкодоступні гірські перевали: Воротський, Ужоцький, Ясинський, Бескидський. Створені туристичні бази і пансіонати.Проблема
У минулому верховини були вкриті переважно ялиновими та ялиново-ялицевими лісами. Нині ліси збереглися лише в балках та на дуже крутих схилах, а верховини охоплені сільськогосподарськими угіддями та лижними трасами. Чи можна повернути верховинам первісний вигляд? Що необхідно зробити, аби загальмувати утворення безлісих ділянок?
Факти сьогодення
«Біс сидить на верховині, а діла його в долині». Беззастережне вирубування лісу на схилах гір набуло нині небачених масштабів. За останні десять років у Карпатах лісу було вирубано майже в чотири рази більше, ніж посаджено. Оголені гірські схили тепер не можуть перешкоджати стрімким водним потокам, як раніше вони це робили за до дерев. Вода, не затримуючись на гірських вершинах і схилах, одразу ж бурхливими потоками рухається у долини і там переповнює річки. Не закріплені коренями дерев схили легко розмиваються потужними потоками води. Це явище посилює і людина, розорюючи землю на схилах під сільськогосподарські угіддя, перевипасаючи худобу, захаращуючи русла гірських річок. Усе це й призвело до ряду руйнівних повеней, з яких останнім часом по-справжньому катастрофічними були повені 1998 і 2001 років. Отже, не лише «біс на верховині», тобто талі снігові й дощові води, що прийшли з гірських вершин, винні у небезпечному природному явищі під назвою повінь. Таким «бісом», як не дивно, стала сама людина, «діла» якої особливо помітні у гірських областях.
Усі природні компоненти - рельєф, клімат, ґрунти, рослинність, а також ландшафти - підпорядковані тут чіткій вертикальній поясності. Саме в цій природній області випадає найбільша в Україні річна кількість опадів. Літо на полонинах коротке і прохолодне, з частими дощами і туманами, іноді навіть випадає сніг. Взимку опади є постійними гостями високих хребтів. Значні снігопади супроводжуються тут хуртовинами. Основними ландшафтами є лісові, які поступово просуваються схилами, змінюючи свій зовнішній вигляд за складом деревних порід.
Объяснение: