Ауылшаруашылық дақылдарының шығымдылығы көбіне топырақ ылғалына әсер ететін жауын-шашын мөлшеріне байланысты. Топырақтағы ылғалды сақтау үшін шаралар қолдану қай облыста маңызды? солт қазақстан облысы павлодар облысы ақмола облысы қызылорда облысы
Рельєф земної поверхні формується за до багатьох процесів (ендогенних та екзогенних), які називаються рельєфоутворюючими. Існують також фактори, які безпосередньо рельєф не формують, але частково впливають на йоге утворення, визначаючи характер, склад, інтенсивність та розповсюдження на земній поверхні вищевказаних процесів. Ці фактори створюють певні умови для їх дії на земну поверхню, а отже певною мірою визначають її рельєф. До них належать кліматичні умови місцевості, які зумовлюють діяльність переважно екзогенних рельєфоутворюючих процесів; склад і будова земної кори, що впливають на екзогенні та ендогенні процеси; вічна мерзлота, своєрідна для багатьох екзогенних процесів рельєфоутворення і т. д.
Багато факторів, формуючи одні форми рельєфу безпосередньо, одночасне впливають на утворення інших різновидів рельєфу. Такою є роль рослинності і сили тяжіння. Остання в більшості випадків не формує рельєф, але здійснює великий вплив як на ендогенні, так і на екзогенні процеси і є причиною руху льодовиків, водних і лавових потоків і т. д. Але в деяких випадках сила тяжіння бере безпосередню участь в утворенні рельєфу, тобто є основною причинок виникнення зсувів, осипів, гірських обвалів, інших схилових процесів. Звідси випливає, що один і той же фактор може мати пряме або непряме значення у формуванні рельєфу, але один із них завжди є головним (провідним).
Вигляд екзогенних форм рельєфу визначається не тільки співвідношенням процесів денудації й акумуляції, але і їх природою. Процеси денудації та акумуляції можуть відбуватися в результаті роботи моря, поверхневих і підземних вод, льодовиків, дії вітру, а також внаслідок безпосереднього впливу сили тяжіння на гірські породи, з яких складаються стрімкі схили. У відповідності з цим виділяють флювіальні (річкові), гляціальні (льодовикові), еолові (вітрові), схилові (делювіальні) та інші рельєфоутворюючі процеси.
Денудаційна та акумулятивна складові в діяльності кожного екзогенного фактору зумовлюють утворення денудаційних і акумулятивних форм рельєфу. Найбільше рельєфоутворююче значення має діяльність поверхневих водотоків (флювіальна), льодовиків (гляціальні процеси), моря.
Діяльність моря та робота рік стали інтенсивнішими порівняно з минулими епохами. Рельєфоутворююча діяльність льодовиків сьогодні обмежена приполярними районами, але у відносно недалекому минулому (10 - 400 тис. років тому) льодовики вкривали значно більші ділянки суші, в тому числі й території України. Льодовикові форми того часу збереглися до наших днів і займають значні площі на багатьох материках. Менше значення в рельєфоутворенні відіграє вітер. Його впливу на земну поверхню перешкоджає рослинний покрив. Тому вітер визначає утворення рельєфу переважно в пустелях.
Певну роль у рельєфоутворенні відіграє також діяльність підземних вод, з якою пов'язані карстові форми рельєфу, а також схилові процеси (обвальні, зсувні, осипні та дефлюкційні), що відбуваються під дією сили тяжіння. Процеси життєдіяльності рослин і тварин (біогенні) в деяких випадках також призводять до формування тих чи інших форм рельєфу (термітники, мурашники, нори), але їх роль у рельєфі поверхні суші досить незначна.
Натомість все помітнішою стає рельєфоутворююча діяльність людини (будівництво каналів, зміни русел рік, утворення кар'єрів, ям, курганів, насипів і т. ін.), яка часто має деструктивну компоненту у відношенні до природних екосистем.
1.Климаты имеют на нашей территории широтное протяжение (сменяются от севера к югу, от холодного арктического типа до климата пустынь и полупустынь (сухих степей) в районе Прикаспийской низменности) .
2. Все зависит от того, о каком именно климатическом поясе и типе климата идет речь. Например:
Арктический – круглый год господствуют арктические воздушные массы. Холодное лето и очень холодная зима.
Умеренный резко-континентальный. Умеренные воздушные массы. Жаркое лето и холодная зима.
Умеренный муссонный. Муссонные воздушные массы. Прохладное лето и холодная зима.
3. Оймякон -44.6, Верхоянск -43.5 и Якутск -38.6 холодная
На Черноморском побережье Северного Кавказа и на Южном берегу Крыма самая тёплая
4. Осадки распределяются по территории нашей страны крайне неравномерно. В северных и центральных районах России осадков выпадает мало (200–300 мм). Это территория со скудным увлажнением.
5. Количество выпадающих осадков в горных районах (Урал, Алтай и Сихотэ-Алинь) связано с тем, что влажные воздушные массы, несущие в себе много воды, начинают сталкиваться с высокими горными массивами и перейти их не могут. Для того, что бы перевалить через вершины им необходимо уменьшить свою массу, избавившись от лишней воды, поэтому на подветренных склонах гор выпадает много осадков. На территории Урала и Алтая осадки приходят с запада (Атлантического океана), на территории Сихотэ-Алиня с востока (Тихого океана).
Рельєф земної поверхні формується за до багатьох процесів (ендогенних та екзогенних), які називаються рельєфоутворюючими. Існують також фактори, які безпосередньо рельєф не формують, але частково впливають на йоге утворення, визначаючи характер, склад, інтенсивність та розповсюдження на земній поверхні вищевказаних процесів. Ці фактори створюють певні умови для їх дії на земну поверхню, а отже певною мірою визначають її рельєф. До них належать кліматичні умови місцевості, які зумовлюють діяльність переважно екзогенних рельєфоутворюючих процесів; склад і будова земної кори, що впливають на екзогенні та ендогенні процеси; вічна мерзлота, своєрідна для багатьох екзогенних процесів рельєфоутворення і т. д.
Багато факторів, формуючи одні форми рельєфу безпосередньо, одночасне впливають на утворення інших різновидів рельєфу. Такою є роль рослинності і сили тяжіння. Остання в більшості випадків не формує рельєф, але здійснює великий вплив як на ендогенні, так і на екзогенні процеси і є причиною руху льодовиків, водних і лавових потоків і т. д. Але в деяких випадках сила тяжіння бере безпосередню участь в утворенні рельєфу, тобто є основною причинок виникнення зсувів, осипів, гірських обвалів, інших схилових процесів. Звідси випливає, що один і той же фактор може мати пряме або непряме значення у формуванні рельєфу, але один із них завжди є головним (провідним).
Вигляд екзогенних форм рельєфу визначається не тільки співвідношенням процесів денудації й акумуляції, але і їх природою. Процеси денудації та акумуляції можуть відбуватися в результаті роботи моря, поверхневих і підземних вод, льодовиків, дії вітру, а також внаслідок безпосереднього впливу сили тяжіння на гірські породи, з яких складаються стрімкі схили. У відповідності з цим виділяють флювіальні (річкові), гляціальні (льодовикові), еолові (вітрові), схилові (делювіальні) та інші рельєфоутворюючі процеси.
Денудаційна та акумулятивна складові в діяльності кожного екзогенного фактору зумовлюють утворення денудаційних і акумулятивних форм рельєфу. Найбільше рельєфоутворююче значення має діяльність поверхневих водотоків (флювіальна), льодовиків (гляціальні процеси), моря.
Діяльність моря та робота рік стали інтенсивнішими порівняно з минулими епохами. Рельєфоутворююча діяльність льодовиків сьогодні обмежена приполярними районами, але у відносно недалекому минулому (10 - 400 тис. років тому) льодовики вкривали значно більші ділянки суші, в тому числі й території України. Льодовикові форми того часу збереглися до наших днів і займають значні площі на багатьох материках. Менше значення в рельєфоутворенні відіграє вітер. Його впливу на земну поверхню перешкоджає рослинний покрив. Тому вітер визначає утворення рельєфу переважно в пустелях.
Певну роль у рельєфоутворенні відіграє також діяльність підземних вод, з якою пов'язані карстові форми рельєфу, а також схилові процеси (обвальні, зсувні, осипні та дефлюкційні), що відбуваються під дією сили тяжіння. Процеси життєдіяльності рослин і тварин (біогенні) в деяких випадках також призводять до формування тих чи інших форм рельєфу (термітники, мурашники, нори), але їх роль у рельєфі поверхні суші досить незначна.
Натомість все помітнішою стає рельєфоутворююча діяльність людини (будівництво каналів, зміни русел рік, утворення кар'єрів, ям, курганів, насипів і т. ін.), яка часто має деструктивну компоненту у відношенні до природних екосистем.
1.Климаты имеют на нашей территории широтное протяжение (сменяются от севера к югу, от холодного арктического типа до климата пустынь и полупустынь (сухих степей) в районе Прикаспийской низменности) .
2. Все зависит от того, о каком именно климатическом поясе и типе климата идет речь. Например:
Арктический – круглый год господствуют арктические воздушные массы. Холодное лето и очень холодная зима.
Умеренно-континентальный. Умеренные воздушные массы. Теплое лето, холодная зима.
Умеренный резко-континентальный. Умеренные воздушные массы. Жаркое лето и холодная зима.
Умеренный муссонный. Муссонные воздушные массы. Прохладное лето и холодная зима.
3. Оймякон -44.6, Верхоянск -43.5 и Якутск -38.6 холодная
На Черноморском побережье Северного Кавказа и на Южном берегу Крыма самая тёплая
4. Осадки распределяются по территории нашей страны крайне неравномерно. В северных и центральных районах России осадков выпадает мало (200–300 мм). Это территория со скудным увлажнением.
5. Количество выпадающих осадков в горных районах (Урал, Алтай и Сихотэ-Алинь) связано с тем, что влажные воздушные массы, несущие в себе много воды, начинают сталкиваться с высокими горными массивами и перейти их не могут. Для того, что бы перевалить через вершины им необходимо уменьшить свою массу, избавившись от лишней воды, поэтому на подветренных склонах гор выпадает много осадков. На территории Урала и Алтая осадки приходят с запада (Атлантического океана), на территории Сихотэ-Алиня с востока (Тихого океана).