ОСОБЛИВОСТІ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ТА ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ. Виробництво тканин, одягу, взуття є чи не найдавнішими видами промислової діяльності людини. Вони належать до легкої промисловості, яка виготовляє товари народного споживання і охоплює: текстильне (тканин та інших текстильних матеріалів), швейне (одягу), хутрове, взуттєве, галантерейне (споживчих товарів: валіз, сумок, ременів тощо) виробництва. Текстильну промисловість поділяють на кілька складових частин залежно від використаної сировини та отримання готової продукції. Сировина може бути природного походження — рослинного (бавовник, льон, коноплі, джут, кенаф, рамі — китайська кропива), тваринного (вовна, шовкова нитка з коконів гусіні метелика-шовкопряда) або хімічного виробництва (штучні й синтетичні волокна). Кінцевою продукцією текстильної промисловості є тканини, трикотаж і неткані матеріали. Тканини отримують ткацьким — шляхом переплетення ниток на спеціальному ткацькому верстаті. Натомість трикотаж (полотно й готові вироби — панчохи, шкарпетки, рукавиці, спідній і верхній одяг) отримують з’єднанням ниток у петлі. Тканини і трикотаж можуть бути однорідними (виготовленими з волокон і ниток одного виду — бавовняних, лляних, шовкових, вовняних чи хімічних) і змішаними (наприклад, із суміші бавовняного і синтетичного волокна). Неткані матеріали зовні можуть нагадувати тканини чи трикотажне полотно, але для їх виробництва використовують інші технології (наприклад склеювання, зв’язування , пресування вихідної сировини тощо). Їх широко застосовують у побуті та виробництві.
2) Потому что на берегу с моря идут теплые течения и теплый воздух. А чем даль от берега тем их меньше, и с севера идут арктические ветра.
3) Население Северной Европы занимается рыбных хозяйством (ловля и переработка рыбы), добыча полезных ископаемых (нефть, железная руда), производством автомобилей и морских судов, животноводство (производство мяса и молочных изделий, оленеводство), лесной хозяйство и целлюлозно-бумажная промышленность. Так как все страны относятся к высокоразвитым, то наибольшая часть населения североевропейских стран занята в сфере услуг.
Текстильну промисловість поділяють на кілька складових частин залежно від використаної сировини та отримання готової продукції. Сировина може бути природного походження — рослинного (бавовник, льон, коноплі, джут, кенаф, рамі — китайська кропива), тваринного (вовна, шовкова нитка з коконів гусіні метелика-шовкопряда) або хімічного виробництва (штучні й синтетичні волокна). Кінцевою продукцією текстильної промисловості є тканини, трикотаж і неткані матеріали. Тканини отримують ткацьким — шляхом переплетення ниток на спеціальному ткацькому верстаті. Натомість трикотаж (полотно й готові вироби — панчохи, шкарпетки, рукавиці, спідній і верхній одяг) отримують з’єднанням ниток у петлі. Тканини і трикотаж можуть бути однорідними (виготовленими з волокон і ниток одного виду — бавовняних, лляних, шовкових, вовняних чи хімічних) і змішаними (наприклад, із суміші бавовняного і синтетичного волокна). Неткані матеріали зовні можуть нагадувати тканини чи трикотажне полотно, але для їх виробництва використовують інші технології (наприклад склеювання, зв’язування , пресування вихідної сировини тощо). Їх широко застосовують у побуті та виробництві.
1) Курчавые скалы - своеобразный тип рельефа, образованный скоплением "бараньих лбов".
2) Потому что на берегу с моря идут теплые течения и теплый воздух. А чем даль от берега тем их меньше, и с севера идут арктические ветра.
3) Население Северной Европы занимается рыбных хозяйством (ловля и переработка рыбы), добыча полезных ископаемых (нефть, железная руда), производством автомобилей и морских судов, животноводство (производство мяса и молочных изделий, оленеводство), лесной хозяйство и целлюлозно-бумажная промышленность. Так как все страны относятся к высокоразвитым, то наибольшая часть населения североевропейских стран занята в сфере услуг.