Чтобы дать ответ на этот вопрос, достаточно вспомнить климатические условия местности и характер почв. Зона примечательна многолетней мерзлотой, которая поддерживается низкими температурами и является причиной заболачивания территории. Дело в том, что 50 см грунта летом оттаивает, но влага, которая образовалась, никуда не девается, поскольку ниже всё ещё замёрзшая земля, а тепла так мало, что испарение весьма скудное. Все эти моменты затрудняют протекание биологических и химических процессов в толще почвы. Этим объясняется малое количество гумуса и накапливание железа. В итоге формируются тундрово-глеевые почвы, которые мало кому подходят для произрастания. А теперь вернусь к древесной растительности. Упомянутый тип почв из-за плохой аэрации не располагает к росту деревьев. Корневая система обычно обширная, но как ей разрастаться, если почва, как камень? Верно, никак. У карликовых же форм корни небольшие и стелются по верхнему слою.
Північно-Тихоокеанська течія (ПТТ) — повільна тепла морська течія, прямуюча на схід від острова Хонсю до берегів Північної Америки. Західна його частинп розглядається як продовження течії Курошіо.
Температура води від 7-16 °С зимою до 18-23 °С влітку. Швидкість течії зменшується із заходу на схід від 0,5 до 0,1 м/с.
Течія утворює південну частину Північно-Тихоокеанського субполярного виру і північну частину субтропічного Північно-Тихоокенського виру. ПТТ утворюється в результаті зіткнення Курошіо течії, що прямує на північ від узбережжя Японії, і течії Ояшіо, що є холодною субарктичною течією, яка прямує на південь і циркулює проти годинникової стрілки вздовж західного узбережжя Північного Тихого океану. На сході Північного Тихого океану біля південної Британської Колумбії вона має на розгалуження на дві течії: Аляскинську, прямуючу на північ, і Каліфорнійську, прямуючу на південь.
Північно-Тихоокеанська течія утворює широку перехідну область між субтропічними і субарктичними водами Тихого океану.
Північно-Тихоокеанська течія (ПТТ) — повільна тепла морська течія, прямуюча на схід від острова Хонсю до берегів Північної Америки. Західна його частинп розглядається як продовження течії Курошіо.
Температура води від 7-16 °С зимою до 18-23 °С влітку. Швидкість течії зменшується із заходу на схід від 0,5 до 0,1 м/с.
Течія утворює південну частину Північно-Тихоокеанського субполярного виру і північну частину субтропічного Північно-Тихоокенського виру. ПТТ утворюється в результаті зіткнення Курошіо течії, що прямує на північ від узбережжя Японії, і течії Ояшіо, що є холодною субарктичною течією, яка прямує на південь і циркулює проти годинникової стрілки вздовж західного узбережжя Північного Тихого океану. На сході Північного Тихого океану біля південної Британської Колумбії вона має на розгалуження на дві течії: Аляскинську, прямуючу на північ, і Каліфорнійську, прямуючу на південь.
Північно-Тихоокеанська течія утворює широку перехідну область між субтропічними і субарктичними водами Тихого океану.