отмена крепостного права в россии послужила переломным этапом перехода от прежнего феодально-крепостнического строя к новому капиталистическому. пройти бесследно для страны этот социальный акт, конечно, не мог. россия, за столетия привыкшая к крепостничеству, никак не хотела расставаться с бесплатным, фактически рабским крестьянским трудом. запущенный александром ii процесс преобразований затронул все государственные структуры страны – полицию, армию, суд, органы местного . в 1863–1870 гг. проведены реформы российских национальных окраин – абхазии, бессарабии, грузии. в 1864 г. произошли изменения, коснувшиеся всех сословий. были введены земские учреждения. теперь в каждом уезде и губернии был свой орган местного – земство. согласно его постановлениям происходило распределение земских повинностей и общее благоустройство (открывались школы, больницы, строились железные дороги и в том же 1864 г. была проведена судебная реформа, в результате которой суд становился гласным (раньше все судебные дела производились на закрытых заседаниях). решения судов часто выносились несправедливо, тяжбы тянулись , а невинные люди могли несколько лет просидеть в тюрьме в ожидании окончания следствия. для решения серьезных преступлений (грабежей, убийств и т. д.) ввели суд присяжных. в ходе военной реформы 1874 г. было проведено важное преобразование – изменение порядка отбывания воинской повинности. служить теперь полагалось всем без исключения сословиям, будь то крестьянин, купец или дворянин. молодой человек, достигший возраста 20 лет, весной в присутствии военных тянул жребий. если ему выпадала служба, то он зачислялся в действующие войска. при другом итоге жребия ему предписывалось состоять в ополчении, созываемом лишь в военное время. пополнение армии за счет призывников происходило весной каждого года. служба начиналась с рядового, несмотря на происхождение новобранца. учащимся делались послабления. вместо 6 лет службы они получали 4 года (учащиеся средних школ) и 2 года (учащиеся средних и высших учебных заведений). в сфере образования населения произошли коренные изменения. раньше в россии количество специалистов, да и просто обученных грамоте людей было ничтожно мало. бедный люд и вовсе ни читать, ни писать не умел, а вместо собственной подписи ограничивался крестиком. в системе образования существовали церковно-приходские и государственные школы. теперь с переменами земские и воскресные училища, гимназии. к середине 90-х гг. xix в. количество гимназий доходило до 600. в четырех российских городах открыты университеты, в риге – политехнический институт, а в москве – лесная и земледельческая академии. с 1858 г. в россии начинают существовать женские гимназии. возрастает количество типографий, выпускающих периодические издания. всеобщая грамотность населения к 1865 г. уже составляла 21 %. открыто много публичных библиотек, количество которых к концу века достигло 500. «великие реформы» 60—70-х гг. xix в. коренным образом повлияли на дальнейшее развитие страны. люди становились более просвещенными и образованными. новые полученные знания применялись повсеместно от аграрного земледелия до промышленного производства и организации транспортной системы. все шло на пользу государства и вело к социально- и политическому подъему. россия тех лет вышла на уровень среднеразвитой западной капиталистической страны.
объяснение: ірак розташований на стику середземноморського геосинклінального пояса з аравійською частиною африканської (африкано-аравійської) платформи і включає три основних елементи: північно-східну частину африканської платформи, месопотамський крайовий прогин та зовнішню міогеосинклінальну зону загросу. сейсмічність іраку відрізняється надзвичайною контрастністю і нерегулярністю сейсмічного режиму. найбільш високосейсмічна зона хребта загрос.
більша частина країни являє собою окраїну африкано-аравійської платформи, де розвинені недислоковані осадові відклади фанерозойського чохла потужністю 6,0-7,5 тисяч метрів. головна частина платформної частини — антекліза рутба, в ядрі якої на поверхню витіснені тріасові строкаті континентальні осади, глибина залягання докембрійського у склепінчастій частині антеклізи рутба 2-3 км. месопотамський крайовий прогин (північно-східна частина країни) створений потужною товщею теригенних, карбонатних та гідрохімічних осадів олігоцен-антропогенового віку. потужність осадового мезозойсько-кайнозойського чохла становить 12-15 тисяч метрів. зона загросу (на крайньому північному-сході країни) характерна складною лускувато-насувною будовою і розвитком вузьких і довгих (до 300 км) асиметричних складок утворених флішевими та карбонатними крейди-палеогену. насувна зона має ширину 10-12 км, являє собою три насунені одна на одну пластини відкладів крейдового і палеогенового періоду.
залізо- загальні запаси залізних руд невеликі (близько 30 мільйонів тонн). родовища належать до осадового і скарнового типів. поліметали — родовища свинцево-цинкових руд належать до скарнового і гідротермально-метасоматичного типів. запаси свинцю і цинку в перерахунку на метал відповідно становлять 25 і 145 тисяч тонн. фосфорити — запаси p2o5 в іраку становлять 5,4 % від світових. ірак володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. ресурси зернистих фосфоритів в країні станом на 1998 р становлять 2,13 % світових (бл. 0,8 млрд т). найбільші родовища — акашат і ер-рутба, які представлені пластами потужністю 0,5-10 м. розвідані багаті родовища фосфоритів ер-рутба, що містять також уран. сірка — за запасами самородної сірки (запаси — близько 250 мільйонів тонн), ірак займає одне з провідних місць у світі. багаті родовища сірки локалізовані в месопотамському крайовому прогині в районі мосула. родовища сірки — мішрак, ель-фатха і лазага, укладені в карбонатних відкладах міоцену у вигляді пластоподібних тіл сумарною потужністю близько 70 метрів. сіль — на півночі, в межах складчастої зони, розташовані родовища кам'яної солі, які розробляються для місцевих потреб. буровугільні родовища розвідані в районі кіркука, заху і в горах хамрін, бітуму поблизу мосула. виявлені також срібло, хром, марганець, уран, в іраку є величезні запаси таких будівельних матеріалів, як мармур, вапняк, кварцовий пісок, доломіт, гіпс, глини різних типів.
отмена крепостного права в россии послужила переломным этапом перехода от прежнего феодально-крепостнического строя к новому капиталистическому. пройти бесследно для страны этот социальный акт, конечно, не мог. россия, за столетия привыкшая к крепостничеству, никак не хотела расставаться с бесплатным, фактически рабским крестьянским трудом. запущенный александром ii процесс преобразований затронул все государственные структуры страны – полицию, армию, суд, органы местного . в 1863–1870 гг. проведены реформы российских национальных окраин – абхазии, бессарабии, грузии. в 1864 г. произошли изменения, коснувшиеся всех сословий. были введены земские учреждения. теперь в каждом уезде и губернии был свой орган местного – земство. согласно его постановлениям происходило распределение земских повинностей и общее благоустройство (открывались школы, больницы, строились железные дороги и в том же 1864 г. была проведена судебная реформа, в результате которой суд становился гласным (раньше все судебные дела производились на закрытых заседаниях). решения судов часто выносились несправедливо, тяжбы тянулись , а невинные люди могли несколько лет просидеть в тюрьме в ожидании окончания следствия. для решения серьезных преступлений (грабежей, убийств и т. д.) ввели суд присяжных. в ходе военной реформы 1874 г. было проведено важное преобразование – изменение порядка отбывания воинской повинности. служить теперь полагалось всем без исключения сословиям, будь то крестьянин, купец или дворянин. молодой человек, достигший возраста 20 лет, весной в присутствии военных тянул жребий. если ему выпадала служба, то он зачислялся в действующие войска. при другом итоге жребия ему предписывалось состоять в ополчении, созываемом лишь в военное время. пополнение армии за счет призывников происходило весной каждого года. служба начиналась с рядового, несмотря на происхождение новобранца. учащимся делались послабления. вместо 6 лет службы они получали 4 года (учащиеся средних школ) и 2 года (учащиеся средних и высших учебных заведений). в сфере образования населения произошли коренные изменения. раньше в россии количество специалистов, да и просто обученных грамоте людей было ничтожно мало. бедный люд и вовсе ни читать, ни писать не умел, а вместо собственной подписи ограничивался крестиком. в системе образования существовали церковно-приходские и государственные школы. теперь с переменами земские и воскресные училища, гимназии. к середине 90-х гг. xix в. количество гимназий доходило до 600. в четырех российских городах открыты университеты, в риге – политехнический институт, а в москве – лесная и земледельческая академии. с 1858 г. в россии начинают существовать женские гимназии. возрастает количество типографий, выпускающих периодические издания. всеобщая грамотность населения к 1865 г. уже составляла 21 %. открыто много публичных библиотек, количество которых к концу века достигло 500. «великие реформы» 60—70-х гг. xix в. коренным образом повлияли на дальнейшее развитие страны. люди становились более просвещенными и образованными. новые полученные знания применялись повсеместно от аграрного земледелия до промышленного производства и организации транспортной системы. все шло на пользу государства и вело к социально- и политическому подъему. россия тех лет вышла на уровень среднеразвитой западной капиталистической страны.
ответ: ірак
объяснение: ірак розташований на стику середземноморського геосинклінального пояса з аравійською частиною африканської (африкано-аравійської) платформи і включає три основних елементи: північно-східну частину африканської платформи, месопотамський крайовий прогин та зовнішню міогеосинклінальну зону загросу. сейсмічність іраку відрізняється надзвичайною контрастністю і нерегулярністю сейсмічного режиму. найбільш високосейсмічна зона хребта загрос.
більша частина країни являє собою окраїну африкано-аравійської платформи, де розвинені недислоковані осадові відклади фанерозойського чохла потужністю 6,0-7,5 тисяч метрів. головна частина платформної частини — антекліза рутба, в ядрі якої на поверхню витіснені тріасові строкаті континентальні осади, глибина залягання докембрійського у склепінчастій частині антеклізи рутба 2-3 км. месопотамський крайовий прогин (північно-східна частина країни) створений потужною товщею теригенних, карбонатних та гідрохімічних осадів олігоцен-антропогенового віку. потужність осадового мезозойсько-кайнозойського чохла становить 12-15 тисяч метрів. зона загросу (на крайньому північному-сході країни) характерна складною лускувато-насувною будовою і розвитком вузьких і довгих (до 300 км) асиметричних складок утворених флішевими та карбонатними крейди-палеогену. насувна зона має ширину 10-12 км, являє собою три насунені одна на одну пластини відкладів крейдового і палеогенового періоду.
залізо- загальні запаси залізних руд невеликі (близько 30 мільйонів тонн). родовища належать до осадового і скарнового типів. поліметали — родовища свинцево-цинкових руд належать до скарнового і гідротермально-метасоматичного типів. запаси свинцю і цинку в перерахунку на метал відповідно становлять 25 і 145 тисяч тонн. фосфорити — запаси p2o5 в іраку становлять 5,4 % від світових. ірак володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. ресурси зернистих фосфоритів в країні станом на 1998 р становлять 2,13 % світових (бл. 0,8 млрд т). найбільші родовища — акашат і ер-рутба, які представлені пластами потужністю 0,5-10 м. розвідані багаті родовища фосфоритів ер-рутба, що містять також уран. сірка — за запасами самородної сірки (запаси — близько 250 мільйонів тонн), ірак займає одне з провідних місць у світі. багаті родовища сірки локалізовані в месопотамському крайовому прогині в районі мосула. родовища сірки — мішрак, ель-фатха і лазага, укладені в карбонатних відкладах міоцену у вигляді пластоподібних тіл сумарною потужністю близько 70 метрів. сіль — на півночі, в межах складчастої зони, розташовані родовища кам'яної солі, які розробляються для місцевих потреб. буровугільні родовища розвідані в районі кіркука, заху і в горах хамрін, бітуму поблизу мосула. виявлені також срібло, хром, марганець, уран, в іраку є величезні запаси таких будівельних матеріалів, як мармур, вапняк, кварцовий пісок, доломіт, гіпс, глини різних типів.