Восточное полушарие — полушарие Земли, расположенное к востоку от Гринвичского меридиана и к западу от 180-го меридиана. Меридианы Восточного полушария обозначаются меридианами восточной долготы. К Восточному полушарию относятся Евразия восточнее Лондона (не включая небольшую часть Чукотского полуострова) , большая части Африки, Индийский океан, Австралия и части Атлантического и Тихого океанов. Западное полушарие — полушарие Земли, расположенное к западу от Гринвичского меридиана и к востоку от 180-го меридиана. Меридианы западного полушария обозначаются меридианами западной долготы. К западному полушарию относятся части Европы расположенные западнее Лондона, части Африки, Атлантический океан, Америка, Чукотский полуостров и большая часть Тихого океана. Северное полушарие — часть Земли, расположенная к северу от экватора. Лето в Северном полушарии длится с июня по август, а зима — с декабря по февраль. Из-за силы Кориолиса зоны низкого давления и ураганы в Северном полушарии крутятся почти всегда в левую сторону, то есть против часовой стрелки. В Северном полушарии сосредоточено значительно больше суши, чем в южном. Южное полушарие — часть Земли, расположенная к югу от экватора. И есть материк Африка, который находится во всех этих "полушариях".
Географічне положення значної території Північної Америки в субарктичних та помірних широтах зумовлює суттєвий вплив західного перенесення повітря. Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану, а у північних полярних районах формуються північно-східні вітри.
Розподіл тепла і вологи на материку в значній мірі залежить від особливостей рельєфу. Зокрема, велику перешкоду для західного потоку повітря створює гірська система Кордильєр. Долаючи її, повітряні маси, що надходять з Тихого океану, залишають всю вологу на узбережжі та західних схилах гір і проникають далі на схід вже більш сухими. На сході Північної Америки значно нижчі гори Аппалачі. Проте й вони також частково перешкоджають проникненню вологого повітря з Атлантики вглиб континенту.
Відсутність гір на півночі та півдні материка, рівнинність його центральних областей дають можливість холодним арктичним повітряним масам далеко на південь. Хвилі холоду іноді досягають узбережжя Мексиканської затоки, приносячи різке похолодання, морози, які супроводжуються снігопадами. Буває й навпаки: тепле тропічне повітря з півдня поширюється далеко на північ, приносячи відлигу.
На межі зіткнення арктичних і помірних, тропічних і помірних повітряних мас формуються атмосферні фронти, де виникають циклони, з якими пов’язані опади.
Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані меридіонально, створюють ефект „аеродинамічної труби”, якою проносяться руйнівні смерчі (торнадо), що утворюються в результаті зіткнення повітряних мас із значними контрастами температури.
Западное полушарие — полушарие Земли, расположенное к западу от Гринвичского меридиана и к востоку от 180-го меридиана. Меридианы западного полушария обозначаются меридианами западной долготы. К западному полушарию относятся части Европы расположенные западнее Лондона, части Африки, Атлантический океан, Америка, Чукотский полуостров и большая часть Тихого океана.
Северное полушарие — часть Земли, расположенная к северу от экватора. Лето в Северном полушарии длится с июня по август, а зима — с декабря по февраль. Из-за силы Кориолиса зоны низкого давления и ураганы в Северном полушарии крутятся почти всегда в левую сторону, то есть против часовой стрелки. В Северном полушарии сосредоточено значительно больше суши, чем в южном.
Южное полушарие — часть Земли, расположенная к югу от экватора.
И есть материк Африка, который находится во всех этих "полушариях".
Географічне положення значної території Північної Америки в субарктичних та помірних широтах зумовлює суттєвий вплив західного перенесення повітря. Південно-східна частина материка перебуває під впливом вологих пасатів з Атлантичного океану, а у північних полярних районах формуються північно-східні вітри.
Розподіл тепла і вологи на материку в значній мірі залежить від особливостей рельєфу. Зокрема, велику перешкоду для західного потоку повітря створює гірська система Кордильєр. Долаючи її, повітряні маси, що надходять з Тихого океану, залишають всю вологу на узбережжі та західних схилах гір і проникають далі на схід вже більш сухими. На сході Північної Америки значно нижчі гори Аппалачі. Проте й вони також частково перешкоджають проникненню вологого повітря з Атлантики вглиб континенту.
Відсутність гір на півночі та півдні материка, рівнинність його центральних областей дають можливість холодним арктичним повітряним масам далеко на південь. Хвилі холоду іноді досягають узбережжя Мексиканської затоки, приносячи різке похолодання, морози, які супроводжуються снігопадами. Буває й навпаки: тепле тропічне повітря з півдня поширюється далеко на північ, приносячи відлигу.
На межі зіткнення арктичних і помірних, тропічних і помірних повітряних мас формуються атмосферні фронти, де виникають циклони, з якими пов’язані опади.
Гірські масиви Кордильєр та Аппалачів, що розташовані меридіонально, створюють ефект „аеродинамічної труби”, якою проносяться руйнівні смерчі (торнадо), що утворюються в результаті зіткнення повітряних мас із значними контрастами температури.
Объяснение: