Атлаські гори простягнулися на 2400 км від Атлантичного узбережжя Марокко до затоки Габес у Тунісі і розташовані між Середземним морем на півночі і Сахарою на півдні. Єдиної назви для всієї гірської сиситеми у місцевого населення не існує, є лише назви окремих гірських хребтів і плато. Довжина близько 2000 км. Найбільші висоти — у Марокко, де Атлас складений складчасто-бриловими, загалом паралельними хребтами (Середній Атлас, Високий Атлас, Антиатлас та ін.), внутрішніми останцевими плато (Високі Плато, Марокканська Месета), денудаційними і акумулятивними рівнинами. Середня висота хребтів 2000—2500 м, найвищі — у Високому Атласі (г. Тубкаль, 4165 м). В зоні Алжиру Атлас звужується і знижується, в Тунісі представлений системою пагорбів Туніського Атласу та низьких гір, які розбиті скидами.
Гори Атлас були підняті на значну висоту найновішими тектонічними рухами, що сталися переважно в кінці палеогену і неогену — тут і дотепер часті землетруси. Атлаські гори складені переважно вапняками, мергелями, строкатими глинами, зустрічаються древні вулканічні породи. Є родовища залізних, свинцево-цинкових, кобальтових (род. Бу-Аззер) та ін. руд, а також поклади фосфоритів, нафти. Атлас розташований у субтропічному поясі, клімат середземноморський поблизу узбережжя, напівпустельний у інших районах. В Атласі починаються довгі, але маловодні річки Дра і Шеліф.
Рослинність Атлаських гір — від чагарникової, до лісів. Ландшафти північних районів Атласу сильно змінені людиною. На північних схилах зарості вічнозелених чагарників, кам'яного і коркового дуба, змішаних і хвойних лісів, внутрішні хребти і плато напівпустельні.
До центральної частини Високого Атласу примикає Середній Атлас. Це один із найвологіших районів Атлаських гір. Влітку тут буває жарко — до +30 С. Взимку, головним чином уночі, відчувається легенький морозець. Зимовий день, особливо, якщо світить сонце, загалом досить теплий. Сніг швидко тане.
Віковічні кедрові ліси — одна з головних прикмет Середнього Атласу. Кедри є в горах Ер-Рифу, але там частіше трапляються середземноморська сосна і кам'яний дуб. Тому, коли кажуть про кедрові ліси Атлаських гір, уявляєш тінистий гірський шлях у Середньому Атласі, сонячні галявини, які заросли м'ятою, лавандою, шавлією, прозорі гірські річки, що утворюють каскади водоспадів, блакитні озера, в яких водиться форель.
Найпоширеніша в Атлаських горах деревна порода — кам'яний дуб, за ним ідуть арган і берберська туя. У Високому Атласі розселилися і споріднені з туєю кипариси і запашний кедр.
1. Физическая, политическая, климатическая, природные зоны, население. 2. Находится в южной части материка Африка, столица Претория. 3. В рельефе ЮАР преобладают высокие равнинные плато. Примерно половина территории имеют высоту 1000-1500 м, более ¾ находится выше 600 м над уровнем моря. Есть прибрежные низменности на юге, востоке и западе страны, их высота не превышает 500 м. В основном, рельеф определяют внутренние плато и прибрежные равнины Атлантического и Индийского океанов. Плато понижается с юго-востока на северо-запад. Его самые возвышенные части находятся на границе с Лесото, их высота более 3500 м. А самые невысокие плато расположены в бассейне реки Мололо, их высота менее 850 м. На краях страны, кроме севера, находятся прибрежные равнины. На южном крае прибрежная низменность очень узкая, к северу она немного расширяется до 60-100 км. 4. Страна расположена в области субтропического, а севернее 30° ю. ш.—тропического климата. Среднегодовые температуры на всей территории положительны (от +12° до +23°С). Разница в температурах самого «холодного» и самого «жаркого» поясов составляет около 10°С. Определяет эту разницу не столько широта, сколько рельеф и колебания абсолютных высот. По мере увеличения высоты возрастают и амплитуды суточных и годовых температур, возможность заморозков и их продолжительность. 5. Реки Лимпопо, Тугела, Умгени, Грейт-Кей, Грейт-Фиш, Сандис, Гауритс. Озеро Сибайи. 6. Природные зоны: саванны, редколесья, пустыни и полупустыни, жестколистные вечнозеленые леса и кустарники, переменно-влажные леса. 7. Темнокожие - 79,4%, белые - 9,2%, цветные(мулаты) - 8,8% и индийцы с азиатами - 2,6% - этнорассовый состав ЮАР. Занимаются сельским хозяйством, виноделием, земледелием, производят вино.
Атлаські гори простягнулися на 2400 км від Атлантичного узбережжя Марокко до затоки Габес у Тунісі і розташовані між Середземним морем на півночі і Сахарою на півдні. Єдиної назви для всієї гірської сиситеми у місцевого населення не існує, є лише назви окремих гірських хребтів і плато. Довжина близько 2000 км. Найбільші висоти — у Марокко, де Атлас складений складчасто-бриловими, загалом паралельними хребтами (Середній Атлас, Високий Атлас, Антиатлас та ін.), внутрішніми останцевими плато (Високі Плато, Марокканська Месета), денудаційними і акумулятивними рівнинами. Середня висота хребтів 2000—2500 м, найвищі — у Високому Атласі (г. Тубкаль, 4165 м). В зоні Алжиру Атлас звужується і знижується, в Тунісі представлений системою пагорбів Туніського Атласу та низьких гір, які розбиті скидами.
Гори Атлас були підняті на значну висоту найновішими тектонічними рухами, що сталися переважно в кінці палеогену і неогену — тут і дотепер часті землетруси. Атлаські гори складені переважно вапняками, мергелями, строкатими глинами, зустрічаються древні вулканічні породи. Є родовища залізних, свинцево-цинкових, кобальтових (род. Бу-Аззер) та ін. руд, а також поклади фосфоритів, нафти. Атлас розташований у субтропічному поясі, клімат середземноморський поблизу узбережжя, напівпустельний у інших районах. В Атласі починаються довгі, але маловодні річки Дра і Шеліф.
Рослинність Атлаських гір — від чагарникової, до лісів. Ландшафти північних районів Атласу сильно змінені людиною. На північних схилах зарості вічнозелених чагарників, кам'яного і коркового дуба, змішаних і хвойних лісів, внутрішні хребти і плато напівпустельні.
До центральної частини Високого Атласу примикає Середній Атлас. Це один із найвологіших районів Атлаських гір. Влітку тут буває жарко — до +30 С. Взимку, головним чином уночі, відчувається легенький морозець. Зимовий день, особливо, якщо світить сонце, загалом досить теплий. Сніг швидко тане.
Віковічні кедрові ліси — одна з головних прикмет Середнього Атласу. Кедри є в горах Ер-Рифу, але там частіше трапляються середземноморська сосна і кам'яний дуб. Тому, коли кажуть про кедрові ліси Атлаських гір, уявляєш тінистий гірський шлях у Середньому Атласі, сонячні галявини, які заросли м'ятою, лавандою, шавлією, прозорі гірські річки, що утворюють каскади водоспадів, блакитні озера, в яких водиться форель.
Найпоширеніша в Атлаських горах деревна порода — кам'яний дуб, за ним ідуть арган і берберська туя. У Високому Атласі розселилися і споріднені з туєю кипариси і запашний кедр.
Объяснение:
2. Находится в южной части материка Африка, столица Претория.
3. В рельефе ЮАР преобладают высокие равнинные плато. Примерно половина территории имеют высоту 1000-1500 м, более ¾ находится выше 600 м над уровнем моря. Есть прибрежные низменности на юге, востоке и западе страны, их высота не превышает 500 м. В основном, рельеф определяют внутренние плато и прибрежные равнины Атлантического и Индийского океанов. Плато понижается с юго-востока на северо-запад. Его самые возвышенные части находятся на границе с Лесото, их высота более 3500 м. А самые невысокие плато расположены в бассейне реки Мололо, их высота менее 850 м. На краях страны, кроме севера, находятся прибрежные равнины. На южном крае прибрежная низменность очень узкая, к северу она немного расширяется до 60-100 км.
4. Страна расположена в области субтропического, а севернее 30° ю. ш.—тропического климата. Среднегодовые температуры на всей территории положительны (от +12° до +23°С). Разница в температурах самого «холодного» и самого «жаркого» поясов составляет около 10°С. Определяет эту разницу не столько широта, сколько рельеф и колебания абсолютных высот. По мере увеличения высоты возрастают и амплитуды суточных и годовых температур, возможность заморозков и их продолжительность.
5. Реки Лимпопо, Тугела, Умгени, Грейт-Кей, Грейт-Фиш, Сандис, Гауритс. Озеро Сибайи.
6. Природные зоны: саванны, редколесья, пустыни и полупустыни, жестколистные вечнозеленые леса и кустарники, переменно-влажные леса.
7. Темнокожие - 79,4%, белые - 9,2%, цветные(мулаты) - 8,8% и индийцы с азиатами - 2,6% - этнорассовый состав ЮАР. Занимаются сельским хозяйством, виноделием, земледелием, производят вино.