У горах Євразії надзвичайно гостро стоїть проблема зведення лісів. Так, у Гімалаях ліс завжди був для населення джерелом палива. Крім того, його випалювали під нові ділянки городів. Знищення лісів для місцевих потреб більш менш компенсувалося природним приростом, поки Гімалаї не стали туристським центром. Вистачило якихось 30 років, щоб знищити майже всі ліси поблизу Джомолунгми. Варто було лише порушити цілісність гір, і вони покарали людей обвалами та зсувами. Були навіть такі страшні прогнози: якщо ліси на схилах гір будуть і далі вирубуватися, то невдовзі Гімалаї просто сповзуть униз, знищуючи все на своєму шляху. Добре, що люди вчасно зрозуміли свої помилки. Нині в гімалайських країнах діють програми із заліснення схилів. Наплив туристів і альпіністів, охочих помилуватися красою гір і випробувати свою майстерність при сходженнях на вершини на жаль призводить до забруднення довкілля.
С отменой крепостного права па обширные земли Заволжья устремились десятки и сотни тысяч крестьянских переселенцев. К началу XX в. Поволжье становится крупнейшим районом производства товарного зерна и мукомольной промышленности. Происходит бурный рост волжских городов, ставших крупными перевалочными и торговыми пунктами, а сама Волга выполняет функцию «главной улицы России», по которой идут потоки разнообразных грузов: зерна, леса, нефти и т. д.
В советский период индустриализации страны Поволжье перепрофилируется из аграрного в промышленный регион. Особенно этот процесс усилился в военные годы, после эвакуации туда промышленных, в первую очередь оборонных, заводов. Крупнейшие волжские города — Куйбышев (Самара), Казань, Сталинград (Волгоград), Саратов и Ульяновск становятся важнейшими центрами оборонной промышленности страны.
С 1950-х гг. целых два десятилетия в районе быстрыми темпами развивались нефтедобыча и сопутствующие ей отрасли: нефтепереработка и нефтехимия. Был полностью зарегулирован сток Волги — построили крупнейшие, но тем временам ГЭС: Волгоградскую, Саратовскую, Куйбышевскую (Самарскую), на Каме — Нижнекамскую. В дальнейшем приоритетное развитие разнообразных отраслей машиностроения будет продолжаться.
У горах Євразії надзвичайно гостро стоїть проблема зведення лісів. Так, у Гімалаях ліс завжди був для населення джерелом палива. Крім того, його випалювали під нові ділянки городів. Знищення лісів для місцевих потреб більш менш компенсувалося природним приростом, поки Гімалаї не стали туристським центром. Вистачило якихось 30 років, щоб знищити майже всі ліси поблизу Джомолунгми. Варто було лише порушити цілісність гір, і вони покарали людей обвалами та зсувами. Були навіть такі страшні прогнози: якщо ліси на схилах гір будуть і далі вирубуватися, то невдовзі Гімалаї просто сповзуть униз, знищуючи все на своєму шляху. Добре, що люди вчасно зрозуміли свої помилки. Нині в гімалайських країнах діють програми із заліснення схилів. Наплив туристів і альпіністів, охочих помилуватися красою гір і випробувати свою майстерність при сходженнях на вершини на жаль призводить до забруднення довкілля.
С отменой крепостного права па обширные земли Заволжья устремились десятки и сотни тысяч крестьянских переселенцев. К началу XX в. Поволжье становится крупнейшим районом производства товарного зерна и мукомольной промышленности. Происходит бурный рост волжских городов, ставших крупными перевалочными и торговыми пунктами, а сама Волга выполняет функцию «главной улицы России», по которой идут потоки разнообразных грузов: зерна, леса, нефти и т. д.
В советский период индустриализации страны Поволжье перепрофилируется из аграрного в промышленный регион. Особенно этот процесс усилился в военные годы, после эвакуации туда промышленных, в первую очередь оборонных, заводов. Крупнейшие волжские города — Куйбышев (Самара), Казань, Сталинград (Волгоград), Саратов и Ульяновск становятся важнейшими центрами оборонной промышленности страны.
С 1950-х гг. целых два десятилетия в районе быстрыми темпами развивались нефтедобыча и сопутствующие ей отрасли: нефтепереработка и нефтехимия. Был полностью зарегулирован сток Волги — построили крупнейшие, но тем временам ГЭС: Волгоградскую, Саратовскую, Куйбышевскую (Самарскую), на Каме — Нижнекамскую. В дальнейшем приоритетное развитие разнообразных отраслей машиностроения будет продолжаться.
Объяснение: