У місцях зіткнення всіх оболонок Землі, таких як межа континентальних плит або гірський хребет, міститься найбільша кількість живих організмів через кілька причин:
1. Зміна середовища: місця зіткнення оболонок Землі часто супроводжуються змінами в геологічних умовах, таких як зміни в кліматі, геологічних формаціях та ґрунті. Ці зміни можуть створювати нові середовища, які можуть бути сприятливими для розвитку різноманітних видів.
2. Збільшення доступу до ресурсів: місця зіткнення оболонок Землі можуть забезпечувати доступ до різних видів ресурсів, таких як вода, мінерали та інші корисні речовини. Це може стимулювати розвиток різних видів, які залежать від цих ресурсів.
3. Збільшення різноманітності: місця зіткнення оболонок Землі можуть бути місцем зустрічі різних екосистем, що сприяє розвитку нових видів, які можуть використовувати ресурси з обох екосистем.
4. Збільшення конкуренції: місця зіткнення оболонок Землі можуть бути місцем зіткнення різних видів, що змушує їх конкурувати за ресурси та місце для існування. Це може призвести до розвитку більш адаптивних та конкурентоспроможних видів.
Отже, місця зіткнення всіх оболонок Землі містять найбільшу кількість живих організмів, оскільки вони забезпечують різноманітність середовища, доступ до ресурсів, збільшення різноманітності та конкуренцію, що стимулює розвиток різних видів.
Смотри там где зелёные области там сельскохозяйственных угодий больше.
Объяснение:
Основные факторы, которые формируют природные зоны - внешние. Они зависят, в большей степени, от распределения солнечного тепла (т.е. от географической широты). Другой фактор — это различная увлажненность территории. В результате из-за соотношения тепла и влаги формируются различные природные зоны. Например, если территория получает много солнечного тепла, но увлажнение ее недостаточное (К=0,3), то формируются пустыни.
Каждая зона характеризуется свойственными ей климатом, почвами, растительностью и животными. Иногда внутри одной зоны встречаются участки, схожие с другими зонами.
В равнинной части Казахстана с севера на юг последовательно сменяются лесостепь, степь, полупустыня и пустыня. Вместе с тем, в этих зонах с запада на восток изменяется почвенный и растительный покров. Это объясняется усилением в этом направлении континентальности климата. В высокогорных районах республики смена зон происходит в зависимости от высоты (вертикальная зональность или высотная поясность.
1. Зміна середовища: місця зіткнення оболонок Землі часто супроводжуються змінами в геологічних умовах, таких як зміни в кліматі, геологічних формаціях та ґрунті. Ці зміни можуть створювати нові середовища, які можуть бути сприятливими для розвитку різноманітних видів.
2. Збільшення доступу до ресурсів: місця зіткнення оболонок Землі можуть забезпечувати доступ до різних видів ресурсів, таких як вода, мінерали та інші корисні речовини. Це може стимулювати розвиток різних видів, які залежать від цих ресурсів.
3. Збільшення різноманітності: місця зіткнення оболонок Землі можуть бути місцем зустрічі різних екосистем, що сприяє розвитку нових видів, які можуть використовувати ресурси з обох екосистем.
4. Збільшення конкуренції: місця зіткнення оболонок Землі можуть бути місцем зіткнення різних видів, що змушує їх конкурувати за ресурси та місце для існування. Це може призвести до розвитку більш адаптивних та конкурентоспроможних видів.
Отже, місця зіткнення всіх оболонок Землі містять найбільшу кількість живих організмів, оскільки вони забезпечують різноманітність середовища, доступ до ресурсів, збільшення різноманітності та конкуренцію, що стимулює розвиток різних видів.
Смотри там где зелёные области там сельскохозяйственных угодий больше.
Объяснение:
Основные факторы, которые формируют природные зоны - внешние. Они зависят, в большей степени, от распределения солнечного тепла (т.е. от географической широты). Другой фактор — это различная увлажненность территории. В результате из-за соотношения тепла и влаги формируются различные природные зоны. Например, если территория получает много солнечного тепла, но увлажнение ее недостаточное (К=0,3), то формируются пустыни.
Каждая зона характеризуется свойственными ей климатом, почвами, растительностью и животными. Иногда внутри одной зоны встречаются участки, схожие с другими зонами.
В равнинной части Казахстана с севера на юг последовательно сменяются лесостепь, степь, полупустыня и пустыня. Вместе с тем, в этих зонах с запада на восток изменяется почвенный и растительный покров. Это объясняется усилением в этом направлении континентальности климата. В высокогорных районах республики смена зон происходит в зависимости от высоты (вертикальная зональность или высотная поясность.