характеристика пояса низкого и высокого давления

На відміну від Південної Америки, яка мільйони років тому була частиною Гондвани, Північна Америка – уламок Лавразії – прадавнього материка Північної півкулі. В основі Північної Америки лежить давня докембрійська Північноамериканська платформа. На північному сході її кристалічний фундамент, складений гранітами і гнейсами, виходить на поверхню у вигляді Канадського щита. На решті території фундамент перекритий потужною товщею осадових порід (пісковиків, вапняків).
Зусібіч до платформи у різний геологічний час були „прибудовані” складчасті області. Зокрема, потужна складчастість утворилася на заході на місці стику Тихоокеанської і Північноамериканської літосферних плит.
Понад 10 тис. років тому клімат Північної півкулі був значно суворіший: сніг, що випадав протягом тривалої зими, не встигав танути і нагромаджувався. Поступово він перетворювався на кригу. Внаслідок цього на півночі материка утворився гігантський покривний льодовик. Сотні років він просувався на південь по нерівній поверхні материка. У лід вмерзали великі й дрібні уламки гірських порід (валуни, щебінка, пісок, глина), які переміщувалися разом з льодовиком. Просунувшись на південь, льодовик зупинився і з потеплінням клімату повільно розтав. На території, де мало місце зледеніння, утворилися льодовикові форми рельєфу.

Ранее он назывался Восточным. 
В его названии отразилось стремление европейцев найти водный путь в сказочно богатую и диковинную, по представлениям тех времен, страну - Индию. В Средние Века самым знаменитым первооткрывателем был португальский принц Генрих Мореплаватель: никуда не ездил, но профинансировал кучу экспедиций и страстно мечтал, что на его деньги кто-нибудь откроет морской путь в Индию. 
В 1487 году Бартоломеу Диаш все-таки обогнул Мыс Доброй Надежды и Мыс Игольный и морской путь в Индию был открыт.
В 1497г Васко да Гама. Он успешно доплыл до Индии.