Рисунок к 1, 2, 3 заданию дан ниже в приложении.ответ на 4 вопрос:протяжённость Африки с севера на юг по 20° в. д. составляет 7326 км.
Пошаговое объяснение.
1.Из 42 градусов с. ш. и 0 градусов д. укажите направление на юг и восток.
Находим эту точку из расчёта того, что северная широта выше экватора, её показатели указаны справа и слева полушарий.Отсчитывает вверх от экватора 42°.Затем находим 0 меридиан.Это и будет наша долгота.Она указана на экваторе.Ставим точку и подписываем её цифрой 1.Теперь обозначаем направление.Юг у нас будет внизу, а восток справа от точки.Обозначаем эти направления стрелками и подписываем их
2.Из точки 20 градусов ю. ш. 57 градусов в. д. укажите направление на север и восток.
Находим эту точку также, как и первую.От экватора вверх на 20 градусов и от 0 меридиана вправо на 57 градусов.Ставим точку и подписываем цифрой 2.Направление на север будет вверх, а на восток-вправо.Обозначаем стрелками и их подписываем
3.Из точки 20 градусов с. ш. и 146 градусов в. д. укажите направление на юг и запад.
Находим точку.От экватора отсчитываем 20° вверх, так как широта у нас северная, и вправо 146°.Ставим точку 3.Юг у нас будет внизу, а запад правее от этой токи
4.Определите протяжённость Африки с севера на юг по 20 градусов в. д. (в градусах и километрах).1 градус-111 км.
Для начала находим крайние точки 20 меридиана.31° с. ш. на севере и 35° ю. ш. на юге.Теперь находим это расстояние в градусах31+35=66°.Зная, что 1°=111 км, находим расстояние в км.66х111=7326 км
у 1903–1911 рр. проводив ічні дослідження басейну ріки дністер (підкарпаття і поділля); розробляв теоретичні й методичні основи ії, обґрунтував структуру ічної науки; підготував її понятійно-термінологічного апарату. напередодні 1-ї світової війни розробляв основи фізичної ії й ії україни в її етнічних межах. з початку світової війни заклав основи української політичної і воєнної ії, обґрунтував територіально-ічний аспект державної незалежності української нації, популяризував економіко-, соціально- й ічні знання про україну серед європейських народів.
степан рудницький зробив значний внесок у розвиток фізичної, політичної та соціально-економічної ії україни, а також історичної ії та ії населення нашої держави, картографії. він є автором понад 150-ти наукових праць, багатьох карт. писав українською, німецькою та польською мовами, праці видавалися також французькою, ійською, чеською, італійською, угорською, шведською мовами, що сприяло популяризації знань про україну, її територію і народ. підготував і видав шкільні підручники з ії україни. своїми науковими працями с.рудницький охоплював не лише питання ії, але й проблеми суміжних наук – історії, астрофізики, геології, політології, етнографії. як зазначає проф. о. шаблій, „наукові і науково-популярні праці с. рудницького є вагомим вкладом у підвалини української державності в той складний час, коли перед нею однозначно стояло питання: „бути чи не бути? ”, в становлення національної самосвідомості українського народу. за своїм значенням у царині українознавства вони співмірні з науковим внеском акад. м.грушевського”.
Рисунок к 1, 2, 3 заданию дан ниже в приложении.ответ на 4 вопрос:протяжённость Африки с севера на юг по 20° в. д. составляет 7326 км.
Пошаговое объяснение.1.Из 42 градусов с. ш. и 0 градусов д. укажите направление на юг и восток.
Находим эту точку из расчёта того, что северная широта выше экватора, её показатели указаны справа и слева полушарий.Отсчитывает вверх от экватора 42°.Затем находим 0 меридиан.Это и будет наша долгота.Она указана на экваторе.Ставим точку и подписываем её цифрой 1.Теперь обозначаем направление.Юг у нас будет внизу, а восток справа от точки.Обозначаем эти направления стрелками и подписываем их2.Из точки 20 градусов ю. ш. 57 градусов в. д. укажите направление на север и восток.
Находим эту точку также, как и первую.От экватора вверх на 20 градусов и от 0 меридиана вправо на 57 градусов.Ставим точку и подписываем цифрой 2.Направление на север будет вверх, а на восток-вправо.Обозначаем стрелками и их подписываем3.Из точки 20 градусов с. ш. и 146 градусов в. д. укажите направление на юг и запад.
Находим точку.От экватора отсчитываем 20° вверх, так как широта у нас северная, и вправо 146°.Ставим точку 3.Юг у нас будет внизу, а запад правее от этой токи4.Определите протяжённость Африки с севера на юг по 20 градусов в. д. (в градусах и километрах).1 градус-111 км.
Для начала находим крайние точки 20 меридиана.31° с. ш. на севере и 35° ю. ш. на юге.Теперь находим это расстояние в градусах31+35=66°.Зная, что 1°=111 км, находим расстояние в км.66х111=7326 кму 1903–1911 рр. проводив ічні дослідження басейну ріки дністер (підкарпаття і поділля); розробляв теоретичні й методичні основи ії, обґрунтував структуру ічної науки; підготував її понятійно-термінологічного апарату. напередодні 1-ї світової війни розробляв основи фізичної ії й ії україни в її етнічних межах. з початку світової війни заклав основи української політичної і воєнної ії, обґрунтував територіально-ічний аспект державної незалежності української нації, популяризував економіко-, соціально- й ічні знання про україну серед європейських народів.
степан рудницький зробив значний внесок у розвиток фізичної, політичної та соціально-економічної ії україни, а також історичної ії та ії населення нашої держави, картографії. він є автором понад 150-ти наукових праць, багатьох карт. писав українською, німецькою та польською мовами, праці видавалися також французькою, ійською, чеською, італійською, угорською, шведською мовами, що сприяло популяризації знань про україну, її територію і народ. підготував і видав шкільні підручники з ії україни. своїми науковими працями с.рудницький охоплював не лише питання ії, але й проблеми суміжних наук – історії, астрофізики, геології, політології, етнографії. як зазначає проф. о. шаблій, „наукові і науково-популярні праці с. рудницького є вагомим вкладом у підвалини української державності в той складний час, коли перед нею однозначно стояло питання: „бути чи не бути? ”, в становлення національної самосвідомості українського народу. за своїм значенням у царині українознавства вони співмірні з науковим внеском акад. м.грушевського”.