Географічне положення Африки. Крайні точки. Дослідження та освоєння
Розділ 3. МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ
Африка, Австралія і Південна Америка — це "уламки" давнього материка Гондвана. Оскільки більшою своєю частиною вони розміщені між Північним і Південним тропіками, то умовно їх можна назвати материками тропічних широт. Єдність їх походження та географічного положення на земній кулі зумовили подібність рис рельєфу, клімату та ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу материків. Водночас кожний із них має свої неповторні особливості природи, населення.
Усі материки земної кулі ви вивчатимете за єдиним планом. Це не випадково, оскільки така послідовність вивчення ґрунтується на існуючих у природі взаємозв'язках між компонентами географічної оболонки.
Тема 1. Африка
Приблизно 1 млн років тому внутрішні сили Землі остаточно порушили сухопутний зв'язок між Європою і розташованим на південь від неї величезним масивом суходолу площею 30 млн км кв. Так утворився материк Африка (з латинської "африкус" — безморозний, той, що не знає холоду).
Справді, для більшої частини материка поділ на зиму й літо є умовним. Але все ж для Африки характерні значні природні контрасти. Наприклад, на екваторі, де розташовані чи не найбільші в світі масиви вологих вічнозелених лісів, у горах можна натрапити на вічні сніги. Найбільшу жарку пустелю земної кулі перетинає найдовша у світі річка. В одних місцях континенту роками не випадає жодної краплини дощу, в інших — щодня бувають зливи. Ось така вона Африка — незвичайна й досі загадкова.
Обь - Река образуется на Алтае слиянием рек Бии и Катуни. На севере впадает в Карское море, образуя залив Обская губа(800км). По характеру речной сети, условиям питания и формирования водного режима Обь делится на 3 участка: верхний (до устья Томи), средний (до устья Иртыша) и нижний (до Обской губы). её течение периодически изменяется в разном направлении — либо на север, либо на запад. Питание реки преимущественно снеговое. За период весенне-летнего половодья река приносит основную часть годового стока. Основным притоком реки является Иртыш. Длина от его истока на границе Монголии и Китая до впадения слева в Обь равняется 4 248 км, что превышает длину самой Оби. Площадь бассейна составляет 1 643 тыс. км², а средний расход воды в устье — 3 000 м³/с.
Географічне положення Африки. Крайні точки. Дослідження та освоєння
Розділ 3. МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ
Африка, Австралія і Південна Америка — це "уламки" давнього материка Гондвана. Оскільки більшою своєю частиною вони розміщені між Північним і Південним тропіками, то умовно їх можна назвати материками тропічних широт. Єдність їх походження та географічного положення на земній кулі зумовили подібність рис рельєфу, клімату та ґрунтово-рослинного покриву і тваринного світу материків. Водночас кожний із них має свої неповторні особливості природи, населення.
Усі материки земної кулі ви вивчатимете за єдиним планом. Це не випадково, оскільки така послідовність вивчення ґрунтується на існуючих у природі взаємозв'язках між компонентами географічної оболонки.
Тема 1. Африка
Приблизно 1 млн років тому внутрішні сили Землі остаточно порушили сухопутний зв'язок між Європою і розташованим на південь від неї величезним масивом суходолу площею 30 млн км кв. Так утворився материк Африка (з латинської "африкус" — безморозний, той, що не знає холоду).
Справді, для більшої частини материка поділ на зиму й літо є умовним. Але все ж для Африки характерні значні природні контрасти. Наприклад, на екваторі, де розташовані чи не найбільші в світі масиви вологих вічнозелених лісів, у горах можна натрапити на вічні сніги. Найбільшу жарку пустелю земної кулі перетинає найдовша у світі річка. В одних місцях континенту роками не випадає жодної краплини дощу, в інших — щодня бувають зливи. Ось така вона Африка — незвичайна й досі загадкова.
Обь - Река образуется на Алтае слиянием рек Бии и Катуни. На севере впадает в Карское море, образуя залив Обская губа(800км). По характеру речной сети, условиям питания и формирования водного режима Обь делится на 3 участка: верхний (до устья Томи), средний (до устья Иртыша) и нижний (до Обской губы). её течение периодически изменяется в разном направлении — либо на север, либо на запад. Питание реки преимущественно снеговое. За период весенне-летнего половодья река приносит основную часть годового стока. Основным притоком реки является Иртыш. Длина от его истока на границе Монголии и Китая до впадения слева в Обь равняется 4 248 км, что превышает длину самой Оби. Площадь бассейна составляет 1 643 тыс. км², а средний расход воды в устье — 3 000 м³/с.