3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:
90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).
5 градусов
Объяснение:
Переведем численный масштаб 1:500000 в именованный: в 1 см 5 км. Это значит, что каждый см на карте равен 5 км в реальности.
Значит в реальности рассотяние равно: 5 км/см * 80 см= 400 км.
По параллели в 40° 1 градус равен 85.4 км.
Чтобы узнать примерное расстояние в градусах, нужно разделить расстояние в км на 85.4:
400 км/ 85.4 км/градус= 4.68
Число округляется в сторону 5 градусов. Проверим, соответсвует ли искажение условию:
5 градусов * 85.4 км/градус= 427 км
Искажение: 427 км- 400 км= 27 км (если не более 27 км, то ответ удовлетворяет условию.
максимальна висота полуденного сонця у населеному пункті, який розташований на 48º пн.ш., 21 березня становитиме 42º.
Объяснение:
Полуденну висоту сонця визначають за формулою: h = φ ± δ,
де h – кут, під яким знаходиться сонце над горизонтом опівдні,
φ – географічна широта місця схилення сонця.
Отже, нам потрібно визначити географічну широту (φ) населеного пункту і схилення сонця 21 березня.
1) 222 км 111 км = 2º (відстань між Харковом і невідомим об’єктом у градусах).
2) Населений пункт розташований південніше від Харкова, тому:
50º – 2º = 48º пн. ш. (географічна широта невідомого об’єкта).
3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:
90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).