Экологический след (англ. ecological footprint) — мера воздействия человека на среду обитания, которая позволяет рассчитать размеры прилегающей территории, необходимой для производства потребляемых нами экологических ресурсов и поглощения отходов.
В глобальном масштабе экологический след указывает на то, насколько быстро человечество потребляет природный (естественный) капитал. По данным доклада некоммерческой организации Global Footprint Network и WWF за 2014 год[1][2][3], на протяжении более чем 40 лет потребление человечеством природных ресурсов превосходило Земли к воспроизводству, что привело к дефициту биоёмкости. По оценкам экологов, для воспроизводства всех ресурсов, которые потребляет человечество ежегодно, нужно примерно полторы планеты Земля[4].
Взаємозв’язок між тектонічними структурами, формами рельєфу і корисними копалинами прослідковується наступним чином:
Объяснение:
Платформа (тектоніка) – рівна та стійка ділянка земної кори. На поверхні їй відповідають рівнинні форми рельєфу, сформовані денудацією (руйнуванням). Тому в межах таких ділянок переважають акумулятивні (накопичені) корисні копалини – нафта, газ, вугілля. Якщо в межах платформи на поверхню виходить кристалічний щит – тоді переважають магматичні (мінеральні) корисні копалини – руди чорних, кольорових та дорогоцінних металів.
Геосинклинальний (сейсмічний) пояс - на поверхні йому відповідають гірські форми рельєфу. Тут переважають мінеральні копалини – метали, кварцити тощо.
Экологический след (англ. ecological footprint) — мера воздействия человека на среду обитания, которая позволяет рассчитать размеры прилегающей территории, необходимой для производства потребляемых нами экологических ресурсов и поглощения отходов.
В глобальном масштабе экологический след указывает на то, насколько быстро человечество потребляет природный (естественный) капитал. По данным доклада некоммерческой организации Global Footprint Network и WWF за 2014 год[1][2][3], на протяжении более чем 40 лет потребление человечеством природных ресурсов превосходило Земли к воспроизводству, что привело к дефициту биоёмкости. По оценкам экологов, для воспроизводства всех ресурсов, которые потребляет человечество ежегодно, нужно примерно полторы планеты Земля[4].
Взаємозв’язок між тектонічними структурами, формами рельєфу і корисними копалинами прослідковується наступним чином:
Объяснение:
Платформа (тектоніка) – рівна та стійка ділянка земної кори. На поверхні їй відповідають рівнинні форми рельєфу, сформовані денудацією (руйнуванням). Тому в межах таких ділянок переважають акумулятивні (накопичені) корисні копалини – нафта, газ, вугілля. Якщо в межах платформи на поверхню виходить кристалічний щит – тоді переважають магматичні (мінеральні) корисні копалини – руди чорних, кольорових та дорогоцінних металів.
Геосинклинальний (сейсмічний) пояс - на поверхні йому відповідають гірські форми рельєфу. Тут переважають мінеральні копалини – метали, кварцити тощо.