Как называется процесс распространения в сельской местности городских стандартов и образа жизни? субурбанизацией ложной урбанизацией джентрификацией рурурбанизацией истинной урбанизацией
Біосфера (від дав.-гр. βιος — життя та σφαῖρα — куля) — природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами). Маса біосфери — близько 0,05 % маси Землі.Біосфери на інших планетах, окрім Землі, невідомі. Вважається, що бактеріальні біосфери або подібні до них можуть існувати на Марсі, Венері, Європі, Титані і ймовірно інших малих планетах.
Объяснение:
Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3–11 км на суші й 0,5–1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км, на екваторі — приблизно 28 км[3].
Атмосфера Землі — найлегша оболонка Землі, що межує з космічним простором; через атмосферу здійснюється обмін речовини й енергії з космосом. Переважні елементи хімічного складу атмосфери: азот — N2 (78%), кисень — O2 (21%), аргон — Ar (1%), вуглекислий газ — CO2 (0,03%)[3].
Гідросфера — водна оболонка Землі. Унаслідок високої рухливості вода проникає повсюдно в різні природні утворення, навіть найчистіші атмосферні води містять від 10 до 50 мг/л розчинних речовин. Переважні елементи хімічного складу гідросфери, окрім власне води: йони натрію — Na+, магнію — Mg2+, кальцію Ca2+, хлору — Cl−, Сульфур (сірка) — S, Карбон (вуглець) — C. Найважливіша роль в житті живих організмів належить таким елементам, як Нітроген (азот) — N, Фосфор — P, Калій — K, Магній — Mg і Сульфур — S, що засвоюються ними. Головною особливістю океанічної води є те, що основні іони характеризуються постійним співвідношенням у всьому обсязі світового океану[3].
Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, що складається з осадових, магматичних і метаморфічних порід. Поверхневий шар літосфери, у якому відбувається взаємодія живої матерії з мінеральною (неорганічною), являє собою ґрунт. Залишки організмів після розкладання переходять у гумус (органічну речовину ґрунту). Складовими частинами ґрунту служать мінерали, органічні речовини, живі організми, вода, повітря. Педосфера — ґрунтова оболонка планети. Переважні елементи хімічного складу літосфери: Оксиген (кисень) — O, Силіцій (кремній) — Si, Алюміній — Al, Ферум (залізо) — Fe, Кальцій — Ca, Магній — Mg, Натрій — Na, Калій — K[3].
10. Пролив - это водное пространство, расположенное между двумя участками суши и соединяющее смежные водные бассейны или их части. Мозамбикский пролив разделяет Африку и остров Мадагаскар.
11. Бенгальский залив
12. 35 с.ш. и 20 в.д - Средиземное море
60 ю.ш. и 60 з.д. - пролив Дрейка
13. Результат воздействия приливных сил Луны и Солнца.
14. Формирование климата за счет переноса высоких и низких температур из экваториальной или в экваториальную зоны Земли.
Морские течения обеспечивают перемешивания вод морей и океанов, поддерживают среднюю соленость и температуру воды Мирового океана.
15. Средиземное море
Располагается в части Атлантического океана. Соединяется с Атлантическим океаном через Гибралтарский пролив. Имеет приблизительную длину 3700 км (используя линейку и масштаб карты). Северной, западной и восточной частями омывает материк Евразия, а южной – материк Африка Имеет крупные острова: Корсика, Сицилия, Сардиния, Кипр, Крит.
Біосфера (від дав.-гр. βιος — життя та σφαῖρα — куля) — природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами). Маса біосфери — близько 0,05 % маси Землі.Біосфери на інших планетах, окрім Землі, невідомі. Вважається, що бактеріальні біосфери або подібні до них можуть існувати на Марсі, Венері, Європі, Титані і ймовірно інших малих планетах.
Объяснение:
Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3–11 км на суші й 0,5–1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км, на екваторі — приблизно 28 км[3].
Атмосфера Землі — найлегша оболонка Землі, що межує з космічним простором; через атмосферу здійснюється обмін речовини й енергії з космосом. Переважні елементи хімічного складу атмосфери: азот — N2 (78%), кисень — O2 (21%), аргон — Ar (1%), вуглекислий газ — CO2 (0,03%)[3].
Гідросфера — водна оболонка Землі. Унаслідок високої рухливості вода проникає повсюдно в різні природні утворення, навіть найчистіші атмосферні води містять від 10 до 50 мг/л розчинних речовин. Переважні елементи хімічного складу гідросфери, окрім власне води: йони натрію — Na+, магнію — Mg2+, кальцію Ca2+, хлору — Cl−, Сульфур (сірка) — S, Карбон (вуглець) — C. Найважливіша роль в житті живих організмів належить таким елементам, як Нітроген (азот) — N, Фосфор — P, Калій — K, Магній — Mg і Сульфур — S, що засвоюються ними. Головною особливістю океанічної води є те, що основні іони характеризуються постійним співвідношенням у всьому обсязі світового океану[3].
Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, що складається з осадових, магматичних і метаморфічних порід. Поверхневий шар літосфери, у якому відбувається взаємодія живої матерії з мінеральною (неорганічною), являє собою ґрунт. Залишки організмів після розкладання переходять у гумус (органічну речовину ґрунту). Складовими частинами ґрунту служать мінерали, органічні речовини, живі організми, вода, повітря. Педосфера — ґрунтова оболонка планети. Переважні елементи хімічного складу літосфери: Оксиген (кисень) — O, Силіцій (кремній) — Si, Алюміній — Al, Ферум (залізо) — Fe, Кальцій — Ca, Магній — Mg, Натрій — Na, Калій — K[3].
10. Пролив - это водное пространство, расположенное между двумя участками суши и соединяющее смежные водные бассейны или их части. Мозамбикский пролив разделяет Африку и остров Мадагаскар.
11. Бенгальский залив
12. 35 с.ш. и 20 в.д - Средиземное море
60 ю.ш. и 60 з.д. - пролив Дрейка
13. Результат воздействия приливных сил Луны и Солнца.
14. Формирование климата за счет переноса высоких и низких температур из экваториальной или в экваториальную зоны Земли.
Морские течения обеспечивают перемешивания вод морей и океанов, поддерживают среднюю соленость и температуру воды Мирового океана.
15. Средиземное море
Располагается в части Атлантического океана. Соединяется с Атлантическим океаном через Гибралтарский пролив. Имеет приблизительную длину 3700 км (используя линейку и масштаб карты). Северной, западной и восточной частями омывает материк Евразия, а южной – материк Африка Имеет крупные острова: Корсика, Сицилия, Сардиния, Кипр, Крит.
Объяснение: