Как вы понимаете предмет методов географических исследований? 2. Определите место методов географических исследований в системе географических наук. Составьте структурную схему. 3. С какими науками связаны методы географических исследований? 4. Дайте определения методам науки. 5. Какая существует связь методов с теорией науки? 6. Какая существует связь методов с принципами науки? 7. Какая существует связь методов со средствами науки.

Температура воздуха вообще изменяется в зависимости от подстилающих его суши и воды, отсюда - уже давно употребляемые выражения - материковый К., со сравнительно теплым летом и холодной зимой, вообще с большой годовой амплитудой, и морской или океанический, с прохладным летом и умеренной зимой. Известно, что температура больших масс воды, вследствие теплоемкости, подвижности и теплопрозрачности, не так быстро изменяется на поверхности, как температура поверхности материков. Кроме того, следует ожидать, что чем ниже широта, тем выше средняя температура года в материковых К. сравнительно с морскими, и обратно. Влияние моря и материка очень хорошо видно из сравнения средних температур середины зимы и лета под 50° широты в северном и южном полушариях. В первом годовая амплитуда 25,3° Ц., так как под этой широтой больше суши, чем моря, а в южном полушарии, где на этой широте решительно преобладает море (см. Земля), годовая амплитуда всего 4,8° Ц., т. е. с лишком впятеро менее, чем под той же северной широтой, и даже менее, чем под 20° северной широты. Влияние моря на умерение крайностей температуры до значительной степени перевешивает влияние широты на годовую амплитуду. Так, например, в Брессэ (Шетландские острова) под 60° она всего 9,2° Ц., в Христианзунде под 63° - 12,6° Ц., в Тромсё под 69½° (оба места в западной Норвегии) - 15,7° Ц., а в Кантоне (южный Китай) под 23° - 16,3° Ц., в Чанде, в центральной Индии, под 20° - 13,5° Ц., в Хартуме, в Судане, под 15½° - 13,5° Ц. и т. д. Влияние материков настолько мало отражается на температуре воздуха над океанами, что, за исключением южного Китая и, может быть, берега Мексиканского залива, нигде еще не было наблюдаемо мороза на берегу моря в тропиках. Более того - в Кантоне, в южном Китае, средняя температура января 12,7° Ц., а в Сайгоне, всего на 12° южнее, уже 25,3° Ц. Между тем туда попадает воздух из южного Китая. Но, пройдя по морю, он настолько нагревается, что в Сайгоне температура января уже не ниже, чем в других местах под той же широтой. Таково влияние теплоемкости воды. Нужно заметить еще, что выше даны примеры, показывающие, что низкие температуры материков имеют мало влияния на моря. О высоких температурах это можно сказать еще с большей уверенностью. Они сопряжены обыкновенно с более низким давлением на материке, чем на море, и поэтому влияние их и не может распространяться далеко на море.

У порівнянні з іншими зонами України Степ одержує найбільшу кількість сонячного тепла, але найменшу кількість осадків. Із заходу на схід температури січня змінюються від -2 до -9 С , температури лип-ня — від +20 до +24 °С. Річна сума опадів зменшується з північного заходу на південний схід — від 450 до 300 мм. Це є причиною маловодності степових річок.

Природних лісів у Степу дуже мало. Вони ростуть переважно в бал-ках (байрачні дубові ліси), у заплавах рік (заплавні ліси), на піщаних терасах (соснові ліси). Є й штучні лісові масиви. Повсюдно в Степу ство-рено лісові полезахисні смуги.

Степ сильно змінений людиною. Природна рослинність збереглася в заповідниках, на схилах річкових долин і балок,

У північних районах є лучні степи з пишним різнотрав'ям (конюшина, шавлія, сон-трава та ін.) і степовими злаками. Ґрунти — звичайні чорно-земи, типові чорноземи. Далі на південь — різнотравно-типчаково-кови-лові степи на звичайних чорноземах поступово переходять у типчаково-ковилові на південних чорноземах. Ще далі на південь — сухі степи з роз-рідженим травостоєм із злаків, полину, солянок на каштанових ґрунтах.

Тваринний світ: крім численних дрібних гризунів у степу живуть землерийки, кроти, сліпці. Бабак звичайний зараз зберігся тільки в Лу-ганському заповіднику та у двох заказниках Харківської області. Харак-терні для степу ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий тхір, борсук, лисиця та ін., із птахів — жайворонки, перепели, куріпки, рідко — дрохви, орли.

Рілля в стопу складає 75% земельного фонду. Лісостепова зона України

Лісостепова зона простяглася від Прикарпаття до Середньоросійської височини. Північна межа (із Поліссям) проходить поблизу Львова, Ше-петівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова, а південна — по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія —— Красноград — Балаклія —Куп'янськ.

Рельєф Лісостепу різноманітний. На Правобережжі зона займає Волино-Подільську і Придніпровську височини, на Лівобережжі — частину Придніпровської низовини і відроги Середньоросійської височини.

Зональними типами грунтів є сірі лісові ґрунти (під лісовими маси-вами), а також типові чорноземи (під лучним різнотравним степом). У заплавах річок поширені лучно-чорноземні ґрунти, Клімат Лісостепу помірно континентальний. Із заходу на схід січневі температури змінюються від -5 до -8 °С, липневі — від +18 до +22 С. На заході випадає 550-750 мм, на сході — 450 мм опадів на рік. Густота річкової сітки зменшується із заходу на схід.

У Лісостепу переважають широколистні ліси, головним чином дібро-ви. Бук утворює великі масиви на крайньому заході. Граб характерний для лісів Придніпровської височини. На Лівобережжі домінує дуб із домішкою клена, липи, ясена. Соснові і сосново-дубові ліси займають піщані тераси річок.

Ландшафти Лісостепу сильно змінені людиною. За останні сторіччя лісистість зменшилася від 40-50 до 5-10%. Середня розораність Лісо-степу складає 75%, а на Лівобережжі — навіть 90%. Природні умови сприятливі для вирощування пшениці, кукурудзи, гречки, цукрового буряка і багатьох інших культур.

Для Лісостепу є характерним поєднання тваринного світу Полісся і Степу. У лісах водяться лбсь, дикий кабан, козуля, вовк, барсук, куниця, білка. На степових ділянках типові тварини — заєць-русак, лисиця, гри-зуни (ховрашки, хом'яки, миші); із птахів — сіра куріпка, перепел.

Лісостеп України поділяється на чотири фізико-географічні провінції: Західне-Українську, Дністровсько-Дніпровську, Лівобережне-Дніпров-ську, Середньоросійську.  

Степова зона України

Степова зона займає близько 40% території України. На півночі Степ межує з Лісостепом по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія — Красноград — Балаклія — Куп'янськ. Степ охоплює Причорноморську низо-вину, південні частини Придніпровської височини та Придніпровської ни-зовини, Донецьку і Приазовсь

Объяснение:

надеюсь