рекрасная, пленительная, великолепная... Именно такие слова слышишь чаще всего, когда речь заходит о Франции. И действительно, эта страна на протяжении многих веков привлекает весь мир своей неповторимой историей и культурой. Во всем мире известны имена государственных деятелей, литераторов, философов, ученых, деятелей искусства. Это Наполеон Бонапарт и “король-солнце” Людовик XIV; Мольер, Оноре де Бальзак, А. Дюма и Ж. Сартр; Руссо, Монтень, Сен-Симон и Фурье; Луи Пастер, Гей-Люссак, Пьер и Мари Кюри; П. Роден, А. Ватто и Жак-Луи Давид.
Франция привлекла меня также тем, что в этом государстве говорят на изучаемом мною языке – французском. В настоящее время насчитывается 105 млн. человек, пользующихся французским языком как основным, и еще 55 млн., для которых это второй язык. По числу говорящих на нем французский язык стоит на девятом месте в мире. Его изучают в системах образования всех регионов мира.
Степова зона займає близько 40% території України. На півночі Степ межує з Лісостепом по лінії Ананьїв — Знам'янка — Олександрія — Красноград — Балаклія — Куп'янськ. Степ охоплює Причорноморську низо¬вину, південні частини Придніпровської височини та Придніпровської ни¬зовини, Донецьку і Приазовську височини, а також рівнини Криму. У порівнянні з іншими зонами України Степ одержує найбільшу кількість сонячного тепла, але найменшу кількість осадків. Із заходу на схід температури січня змінюються від -2 до -9 С , температури лип¬ня — від +20 до +24 °С. Річна сума опадів зменшується з північного заходу на південний схід — від 450 до 300 мм. Це є причиною маловодності степових річок. Природних лісів у Степу дуже мало. Вони ростуть переважно в бал¬ках (байрачні дубові ліси), у заплавах рік (заплавні ліси), на піщаних терасах (соснові ліси). Є й штучні лісові масиви. Повсюдно в Степу ство¬рено лісові полезахисні смуги. Степ сильно змінений людиною. Природна рослинність збереглася в заповідниках, на схилах річкових долин і балок, У північних районах є лучні степи з пишним різнотрав'ям (конюшина, шавлія, сон-трава та ін.) і степовими злаками. Ґрунти — звичайні чорно¬земи, типові чорноземи. Далі на південь — різнотравно-типчаково-кови¬лові степи на звичайних чорноземах поступово переходять у типчаково-ковилові на південних чорноземах. Ще далі на південь — сухі степи з роз¬рідженим травостоєм із злаків, полину, солянок на каштанових ґрунтах. Тваринний світ: крім численних дрібних гризунів у степу живуть землерийки, кроти, сліпці. Бабак звичайний зараз зберігся тільки в Лу-ганському заповіднику та у двох заказниках Харківської області. Харак¬терні для степу ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий тхір, борсук, лисиця та ін., із птахів — жайворонки, перепели, куріпки, рідко — дрохви, орли. Рілля в стопу складає 75% земельного фонду. Головні сільськогоспо-дарські культури -— озима пшениця, соняшник, цукровий буряк, баш¬танні. Степова зона України поділяється з півночі на південь на три під зони: Швнічностепову, Середньостепову та Південностепову.
Відповідь:
рекрасная, пленительная, великолепная... Именно такие слова слышишь чаще всего, когда речь заходит о Франции. И действительно, эта страна на протяжении многих веков привлекает весь мир своей неповторимой историей и культурой. Во всем мире известны имена государственных деятелей, литераторов, философов, ученых, деятелей искусства. Это Наполеон Бонапарт и “король-солнце” Людовик XIV; Мольер, Оноре де Бальзак, А. Дюма и Ж. Сартр; Руссо, Монтень, Сен-Симон и Фурье; Луи Пастер, Гей-Люссак, Пьер и Мари Кюри; П. Роден, А. Ватто и Жак-Луи Давид.
Франция привлекла меня также тем, что в этом государстве говорят на изучаемом мною языке – французском. В настоящее время насчитывается 105 млн. человек, пользующихся французским языком как основным, и еще 55 млн., для которых это второй язык. По числу говорящих на нем французский язык стоит на девятом месте в мире. Его изучают в системах образования всех регионов мира.
Пояснення:
У порівнянні з іншими зонами України Степ одержує найбільшу кількість сонячного тепла, але найменшу кількість осадків. Із заходу на схід температури січня змінюються від -2 до -9 С , температури лип¬ня — від +20 до +24 °С. Річна сума опадів зменшується з північного заходу на південний схід — від 450 до 300 мм. Це є причиною маловодності степових річок.
Природних лісів у Степу дуже мало. Вони ростуть переважно в бал¬ках (байрачні дубові ліси), у заплавах рік (заплавні ліси), на піщаних терасах (соснові ліси). Є й штучні лісові масиви. Повсюдно в Степу ство¬рено лісові полезахисні смуги.
Степ сильно змінений людиною. Природна рослинність збереглася в заповідниках, на схилах річкових долин і балок,
У північних районах є лучні степи з пишним різнотрав'ям (конюшина, шавлія, сон-трава та ін.) і степовими злаками. Ґрунти — звичайні чорно¬земи, типові чорноземи. Далі на південь — різнотравно-типчаково-кови¬лові степи на звичайних чорноземах поступово переходять у типчаково-ковилові на південних чорноземах. Ще далі на південь — сухі степи з роз¬рідженим травостоєм із злаків, полину, солянок на каштанових ґрунтах.
Тваринний світ: крім численних дрібних гризунів у степу живуть землерийки, кроти, сліпці. Бабак звичайний зараз зберігся тільки в Лу-ганському заповіднику та у двох заказниках Харківської області. Харак¬терні для степу ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий тхір, борсук, лисиця та ін., із птахів — жайворонки, перепели, куріпки, рідко — дрохви, орли.
Рілля в стопу складає 75% земельного фонду. Головні сільськогоспо-дарські культури -— озима пшениця, соняшник, цукровий буряк, баш¬танні.
Степова зона України поділяється з півночі на південь на три під зони: Швнічностепову, Середньостепову та Південностепову.