Індійський океан утворився в результаті розколу давнього материка Гондвана на окремі частини. Він знаходиться в межах трьох літосферних плит – Індо-Австралійської, Африканської та Антарктичної. Серединно-океанічні хребти Аравійсько-індійський, Західно-індійський та Австрало-Антарктичний – є межами між цими плитами. Підводні хребти і підняття поділяють океанічне ложе на окремі улоговини.
Шельфова зона вузька. Більша частина океану розміщена у межах лож і має значні глибини (4000-6000 м). Найбільші глибини знаходяться поблизу Великого Зондського жолоба.
Кліматичні особливості океану зумовлені його географічним положенням. Індійський океан надійно захищений горами від проникнення холодних повітряних мас з півночі. Тому температура поверхневих вод у північній частині океану станови +29 °С, а у Перській затоці влітку підвищується до +30... +35 °С.
Важливою особливістю природи Індійського океану є мусонні вітри та утворена ними Мусонна течія, яка змінює свій напрям за сезонами. Частими є урагани, особливо біля острова Мадагаскар.
Найхолоднішими є води на півдні океану, де відбувається вплив Антарктиди. Тут трапляються айсберги.
Солоність поверхневих вод вища, ніж середня у Світовому океані. Рекорд солоності зафіксовано у Червоному морі - 41 ‰.
На відміну від північної частини океану, де циркуляцію вод визначають мусони, у південній – течії відповідають загальній схемі розміщення у Світовому океані. Найпотужнішими теплими течіями є Південна Пасатна та Мусонна, холодними – Течія Західних Вітрів та Сомалійська.
Органічний світ Індійського океану різноманітний. Тропічні водні маси багаті планктоном. До найпоширеніших риб належать сардинела, скумбрія, летючі риби, тунець, макрель, камбала, численні акули.
Помимо этой многосторонней Конвенции Венгрия также подписала два двусторонних соглашения - одно с Германией и другое с Нидерландами как раз накануне открытия в 1992 году канала Рейн-Майн-Дунай.
Они также должны были обеспечить возможность судоходства по реке в течение года и стать частью системы внутреннего судоходства по каналу Рейн-Майн-Дунай.
После открытия канала Рейн-Майн-Дунай и открытия восточной Европы возникла необходимость в координации положений, регулирующих перевозку товаров по внутренним водным путям Европы.
Відповідь:
Індійський океан утворився в результаті розколу давнього материка Гондвана на окремі частини. Він знаходиться в межах трьох літосферних плит – Індо-Австралійської, Африканської та Антарктичної. Серединно-океанічні хребти Аравійсько-індійський, Західно-індійський та Австрало-Антарктичний – є межами між цими плитами. Підводні хребти і підняття поділяють океанічне ложе на окремі улоговини.
Шельфова зона вузька. Більша частина океану розміщена у межах лож і має значні глибини (4000-6000 м). Найбільші глибини знаходяться поблизу Великого Зондського жолоба.
Кліматичні особливості океану зумовлені його географічним положенням. Індійський океан надійно захищений горами від проникнення холодних повітряних мас з півночі. Тому температура поверхневих вод у північній частині океану станови +29 °С, а у Перській затоці влітку підвищується до +30... +35 °С.
Важливою особливістю природи Індійського океану є мусонні вітри та утворена ними Мусонна течія, яка змінює свій напрям за сезонами. Частими є урагани, особливо біля острова Мадагаскар.
Найхолоднішими є води на півдні океану, де відбувається вплив Антарктиди. Тут трапляються айсберги.
Солоність поверхневих вод вища, ніж середня у Світовому океані. Рекорд солоності зафіксовано у Червоному морі - 41 ‰.
На відміну від північної частини океану, де циркуляцію вод визначають мусони, у південній – течії відповідають загальній схемі розміщення у Світовому океані. Найпотужнішими теплими течіями є Південна Пасатна та Мусонна, холодними – Течія Західних Вітрів та Сомалійська.
Органічний світ Індійського океану різноманітний. Тропічні водні маси багаті планктоном. До найпоширеніших риб належать сардинела, скумбрія, летючі риби, тунець, макрель, камбала, численні акули.
Пояснення:
Помимо этой многосторонней Конвенции Венгрия также подписала два двусторонних соглашения - одно с Германией и другое с Нидерландами как раз накануне открытия в 1992 году канала Рейн-Майн-Дунай.
Они также должны были обеспечить возможность судоходства по реке в течение года и стать частью системы внутреннего судоходства по каналу Рейн-Майн-Дунай.
После открытия канала Рейн-Майн-Дунай и открытия восточной Европы возникла необходимость в координации положений, регулирующих перевозку товаров по внутренним водным путям Европы.