КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ 10 КЛАСУ ІІ ВАРІАНТ І варіант
І рівень
1. Виберіть помилкове твердження.
А) грошовою одиницею Німеччини є марка;
Б) за видобутком бурого вугілля Німеччина посідає перше місце у світі;
В) центрами автомобілебудування Німеччини є міста Штутґарт, Вольфсбурґ, Мюнхен, Рюссельхайм, Кельн;
Г) німецьке місто Дуйсбурґ – найбільший у світі за вантажообігом річковий порт.
2. Укажіть цифру, якою на картосхемі позначена найбільша промислова агломерація Польщі – Верхньосілезька.
А) 1;
Б) 2;
В) 3;
Г) 4.
3. Виберіть правильне твердження щодо США.
А) посідає третє місце у світі за розмірами території;
Б) важливий експортер вугілля;
В) провідною галуззю промисловості є харчова;
Г) посідає перше місце у світі за поголів'ям великої рогатої худоби.
4. Укажіть назву країни, найбільшими містами якої є Мумбай, Колката, Ченнай.
А) Китай; Б) Індія; В) Індонезія; Г) Японія.
5. Укажіть назву країни, яка не має виходу до моря.
А) Мозамбік; Б) Ніґерія; В) Ефіопія; Г) ДРКонґо.
6. Австралійський Союз посідає перше місце у світі за поголів'ям тварин, зображених на рисунку:
ІІ рівень
7. Установіть відповідність між регіонами Європи та країнами, які в них розташовані.
1.Північна
2. Західна
3. Південна
4. Центральна і Східна
А Греція
Б Румунія
В Фінляндія
Г Німеччина
Д Грузія
8. Установіть відповідність між галузями спеціалізації сільського господарства і країнами.
1 Вирощування фініків
2 Вирощування пшениці
3 Вирощування рису
4 Вирощування цитрусових
А Ізраїль
Б Таїланд
В Ірак
Г Афганістан
Д Казахстан
9. Установіть послідовність зростання кількості жителів міст Австралії.
1 Брісбен
2 Канберра
3 Мельбурн
4 Сідней
ІІІ рівень
10. На контурній карті Європи позначте
відповідними цифрами:
1 – країну, столиця якої є світовим центром моди;
2 – країну – члена ЄЄ, яка має сухопутний кордон як із
Росією, так і з однією з країн «Великої сімки»;
3 – країну, основу господарства якої складають банківська
діяльність, іноземний туризм та деякі галузі промисловості
(виробництво годинників, продуктів харчування – фірма
«Нестле», тощо).
ІV рівень
11. Порівняйте промисловість США і Китаю за самостійно складеним у таблиці планом.
(У таблиці 3 колонки: 1) Критерії порівняння, 2) США, 3) Китай)
Восточно-Европейская равнина (Русская равнина: нидерл. Russisch Laagland; Сарматская равнина: итал. Bassopiano sarmatico) — обширная равнина в Восточной Европе, составная часть Европейской равнины.
Простирается от побережья Балтийского моря до Уральских гор, от Баренцева и Белого морей — до Чёрного, Азовского и Каспийского. На северо-западе ограничена Скандинавскими горами, юго-западе — Судетами и другими горами центральной Европы, юго-востоке — Кавказом, а на западе условной границей равнины служит река Висла.
Является одной из крупнейших равнин земного шара. Общая протяжённость равнины с севера на юг составляет более 2,5 тысяч км и 1 тысяча км — с запада на восток.
На территории равнины полностью расположены Белоруссия, Латвия, Литва, Эстония, Молдавия, частично — Россия, Казахстан, Украина, Финляндия, Польша и Румыния.
Федерализм в России во многом уникален. Ему трудно подобрать аналоги в истории и современном мире. Он не сводится ни к национально-государственному устройству (что отличало советскую модель), ни к территориальному (свойственному многим странам). Попытки копировать опыт США, Германии и других государств не имели успеха, потому что расходились с российскими реалиями и противоречили интересам развития страны. Ассиметрия, присутствующая в конституционных положениях о федеративной организации России, отразила сложный состав и страны. В этой связи ссылки на международный опыт, примеры других государств, а тем более аргументы в пользу использования зарубежного опыта, - очень условно. Как правило, они используются российскими политиками и учеными для подкрепления идеологической позиции. Например, “развитие принципов федерализма, является укреплением принципов демократии”. В международной практике, однако, происходит наоборот.
Поскольку почти три четверти субъектов Федерации не обладают статусом государства в составе РФ, а 32 субъекта образованы по этническому признаку, Россия, провозгласившая федеративное устройство, оправданно сохраняет немало конструкций, присущих унитарному государству. При этом важно подчеркнуть, что в мире более типичны случаи, когда при формировании федерации субъекты объединяются, создают центр и передают ему часть своих полномочий. В России согласно Конституции полномочия передаются сверху вниз, от центра – субъектам, самостоятельность которых неравномерно увеличивается. Причем предметы ведения и полномочия между органами государственной власти Федерации и ее субъектов разграничиваются Конституцией, Федеральным и иными договорами. “Иные договоры” так и остались бы гипотетической возможностью, не востребованной практикой, - как это и происходит в других федерациях, если бы в отношениях центра с отдельными субъектами Федерации не возникли серьезные проблемы.
Сепаратистские настроения в регионах во многом зависят от нестабильности центральной власти. Но эта стабильность, в свою очередь, обусловливается региональным сепаратизмом. Большей или меньшей самостоятельности хотят все. Каждый субъект РФ, исходя из своих возможностей давления на центр, выстраивает собственную модель взаимоотношений с ним, пытаясь закрепить ее двусторонним договором. Поэтому каждый субъект федерации имеет аргументы и примеры, опираясь на международный опыт. Используется, однако, не все, а только то, что подходит под политическую задачу.
В международном опыте широкое признание в правовых доктринах и на практике получила территориальная автономия. В настоящее время сложилась территориальная автономия двух видов.
Первый - наделение части территории государства более широкими правами, чем другие, принимая во внимание особенности исторического, экономического характера, а также наличие компактно проживающей группы, подпадающей под понятие "национальное меньшинство".
Второй - придание специального статуса территориальным образованиям в рамках всей страны.