Координаты точек : гора мак-кинли, остров останьё, вулкан кили- макаро, вулкан коспопахи( извините если не верно)19° ю.ш.47°в.д.47°с.ш.40°в.д37°с.ш.3°в.д.52°с.ш.114°в.д.49°с.ш.2°в.д.
1. Проверяем страны на их расположение в климатических поясах, точнее нас интересует их расположение относительно умеренной зоны (пояса). Из трех предложенных стран только Аргентина располагается в умеренном климатическом поясе. Таким образом, из предоставленных вариантов ответов исключаются: 1) Бразилия, 3) Мексика, 4) Для всех стран.
Для наглядности прикреплена карта.
2. Теперь нам нужно проверить подходит или нет под описание Аргентина. Из учебного материала вы, по идее ;), должны знать:
Сельское хозяйство Аргентины обеспечивает продукцию не только для внутренних потребностей страны, но и на экспорт. Продукция сельского хозяйства и животноводства дает свыше 50 % от всех экспортных доходов Аргентины. Во многих странах Латинской Америки реализуется региональная политика на выравнивание территориальных диспропорций производства, в Аргентине такой сдвиг происходит на юг и на данный момент в зоне умеренного климата Латинской Америки, а именно в аргентинской Пампе, сформировался крупнейший агропромышленный комплекс по производству, переработке и экспорту продовольствия и сырья.
Из выше сказанного, мы можем сделать вывод, что Аргентина соответствует описанию данном в задании.
При подготовке ответа использовались политическая и климатическая карты.
Чим же відрізняються ПАЛ від природних ландшафтів?
По-перше, всім їм властива та чи інша антропогенна трансформованість деяких природних компонентів, а часом і морфологічної структури початкового ландшафту.
Спочатку в них змінюється біота: вирубка лісів, орання земель, посіви сільськогосподарських культур, плантації, оазиси в пустелях і т.п. Часто змінюється і літогенна основа разом з грунтом: кар'єрно-відвальні комплекси гірничорудних районів (наприклад, Курської магнітної аномалії, Екібастуза та інш.), міські та промислові забудовані території.
По-друге, більшість сучасних ПАЛ насичена продуктами людської праці, які називаються техноречовиною і техноструктурою. До них відносяться:
різні споруди – від сільських хат і скотарень до гробниць фараонів, гігантських гребель, хмарочосів («рельєфоіди», за Л.Л.Розановим);
різноманітна техніка – від примітивного селянського плуга до КамАЗів, комбайнів та екскаваторів, здатних здійснювати роботу і трансформувати ландшафти;
матеріали, одержувані в промисловому виробництві, – це виплавлювані метали, синтетичні матеріали, штучні добрива, отрутохімікати;
техноречовиною сучасних ландшафтів стають і відходи виробництва, промисловості та інш., що надходять до них.
Все це своєрідні техногенні компоненти й елементи матеріальної, антропогенної частини ПАЛ.
В даний час в ландшафти локально надходить відходів виробництва у вигляді різних хімічних сполук помітно більше, ніж від природного вивітрювання, мінералізації органічних залишків та вулканізму. Порушуючи біогеохімічні кругообіги і пошкоджуючи біоту, вони змінюють структуру та генофонд сучасних ландшафтів.
По-третє, ПАЛ часто мають не тільки природну, але й антропогенну енергетичну основу. У примітивних формах – це м'язова сила людини і тяглової худоби, штучні пали. У сучасних формах це може бути механічна енергія різних машин (трактори, автомобілі, бульдозери, екскаватори тощо), а також теплова і електрична енергія АЕС, ТЕС, ГЕС та інш.
По-четверте, в сильно трансформованих ландшафтах позитивні зворотні зв'язки часто переважають над негативними. В результаті вони стають малостійкими до звичайних природних процесів.
По-п'яте, для природно-антропогенних ландшафтів характерні зміни їх структурно-функціонального розмаїття, а отже, і еволюційної гнучкості або пластичності. Це проявляється як у вертикальній, так і в територіальній їх організації (у горизонтальній структурі).
На перших етапах, коли людство освоювало ландшафтну оболонку локально, створюючи осередки землеробства, населені пункти та інші природно-антропогенні геоекосистеми, регіональна та місцева різноманітність і інформаційна насиченість ландшафтів часто зростали. Природні ландшафти збагачувалися етнокультурними й господарськими властивостями та елементами.
Однак в останнє сторіччя господарська діяльність стає одним з провідних лімітуючих факторів природного ландшафтогенезу, що згладжують природні відмінності в ПАЛ.
Це веде до спрощення їх структури та уніфікації, особливо в біоті. Так, на місці різноманітних природних ландшафтів людина часто створює величезні по площі агроландшафти з окультуреними орними грунтами. У них вирощується порівняно невеликий набір сільськогосподарських культур. Переважають пшениця, рис, кукурудза, овес, картопля, бавовна. У тропічній та субтропічній зонах широкого поширення набули великі плантації монокультур.
В останні десятиліття західна технократична цивілізація все активніше проникає і монополізує виробничі та етнокультурні ніші інших країн та народів. В результаті зменшується етнокультурне розмаїття та уніфікуються самі природно-антропогенні ландшафти ГО, різко знижується їх природне розмаїття. Антропогенні навантаження вже призвели і до значних втрат видового генофонду біоти, особливо фауни Землі.
ответ: 2) Аргентина
Ход решения:
1. Проверяем страны на их расположение в климатических поясах, точнее нас интересует их расположение относительно умеренной зоны (пояса). Из трех предложенных стран только Аргентина располагается в умеренном климатическом поясе. Таким образом, из предоставленных вариантов ответов исключаются: 1) Бразилия, 3) Мексика, 4) Для всех стран.
Для наглядности прикреплена карта.
2. Теперь нам нужно проверить подходит или нет под описание Аргентина. Из учебного материала вы, по идее ;), должны знать:
Сельское хозяйство Аргентины обеспечивает продукцию не только для внутренних потребностей страны, но и на экспорт. Продукция сельского хозяйства и животноводства дает свыше 50 % от всех экспортных доходов Аргентины. Во многих странах Латинской Америки реализуется региональная политика на выравнивание территориальных диспропорций производства, в Аргентине такой сдвиг происходит на юг и на данный момент в зоне умеренного климата Латинской Америки, а именно в аргентинской Пампе, сформировался крупнейший агропромышленный комплекс по производству, переработке и экспорту продовольствия и сырья.
Из выше сказанного, мы можем сделать вывод, что Аргентина соответствует описанию данном в задании.
При подготовке ответа использовались политическая и климатическая карты.
Чим же відрізняються ПАЛ від природних ландшафтів?
По-перше, всім їм властива та чи інша антропогенна трансформованість деяких природних компонентів, а часом і морфологічної структури початкового ландшафту.
Спочатку в них змінюється біота: вирубка лісів, орання земель, посіви сільськогосподарських культур, плантації, оазиси в пустелях і т.п. Часто змінюється і літогенна основа разом з грунтом: кар'єрно-відвальні комплекси гірничорудних районів (наприклад, Курської магнітної аномалії, Екібастуза та інш.), міські та промислові забудовані території.
По-друге, більшість сучасних ПАЛ насичена продуктами людської праці, які називаються техноречовиною і техноструктурою. До них відносяться:
різні споруди – від сільських хат і скотарень до гробниць фараонів, гігантських гребель, хмарочосів («рельєфоіди», за Л.Л.Розановим);
різноманітна техніка – від примітивного селянського плуга до КамАЗів, комбайнів та екскаваторів, здатних здійснювати роботу і трансформувати ландшафти;
матеріали, одержувані в промисловому виробництві, – це виплавлювані метали, синтетичні матеріали, штучні добрива, отрутохімікати;
техноречовиною сучасних ландшафтів стають і відходи виробництва, промисловості та інш., що надходять до них.
Все це своєрідні техногенні компоненти й елементи матеріальної, антропогенної частини ПАЛ.
В даний час в ландшафти локально надходить відходів виробництва у вигляді різних хімічних сполук помітно більше, ніж від природного вивітрювання, мінералізації органічних залишків та вулканізму. Порушуючи біогеохімічні кругообіги і пошкоджуючи біоту, вони змінюють структуру та генофонд сучасних ландшафтів.
По-третє, ПАЛ часто мають не тільки природну, але й антропогенну енергетичну основу. У примітивних формах – це м'язова сила людини і тяглової худоби, штучні пали. У сучасних формах це може бути механічна енергія різних машин (трактори, автомобілі, бульдозери, екскаватори тощо), а також теплова і електрична енергія АЕС, ТЕС, ГЕС та інш.
По-четверте, в сильно трансформованих ландшафтах позитивні зворотні зв'язки часто переважають над негативними. В результаті вони стають малостійкими до звичайних природних процесів.
По-п'яте, для природно-антропогенних ландшафтів характерні зміни їх структурно-функціонального розмаїття, а отже, і еволюційної гнучкості або пластичності. Це проявляється як у вертикальній, так і в територіальній їх організації (у горизонтальній структурі).
На перших етапах, коли людство освоювало ландшафтну оболонку локально, створюючи осередки землеробства, населені пункти та інші природно-антропогенні геоекосистеми, регіональна та місцева різноманітність і інформаційна насиченість ландшафтів часто зростали. Природні ландшафти збагачувалися етнокультурними й господарськими властивостями та елементами.
Однак в останнє сторіччя господарська діяльність стає одним з провідних лімітуючих факторів природного ландшафтогенезу, що згладжують природні відмінності в ПАЛ.
Це веде до спрощення їх структури та уніфікації, особливо в біоті. Так, на місці різноманітних природних ландшафтів людина часто створює величезні по площі агроландшафти з окультуреними орними грунтами. У них вирощується порівняно невеликий набір сільськогосподарських культур. Переважають пшениця, рис, кукурудза, овес, картопля, бавовна. У тропічній та субтропічній зонах широкого поширення набули великі плантації монокультур.
В останні десятиліття західна технократична цивілізація все активніше проникає і монополізує виробничі та етнокультурні ніші інших країн та народів. В результаті зменшується етнокультурне розмаїття та уніфікуються самі природно-антропогенні ландшафти ГО, різко знижується їх природне розмаїття. Антропогенні навантаження вже призвели і до значних втрат видового генофонду біоти, особливо фауни Землі.