( Кто чем буду рад ответу на любой вопрос ) 3.Дайте ответ (коротко) на следующие вопросы:
1.Почему промышленность- ведущая отрасль материального производства?
2.На какие группы отраслей делиться промышленность?
3.Почему постепенно снижается доля добывающей промышленности? Какие
изменения она претерпела в период НТР?
4.Какие отрасли промышленности относятся к авангардным? Почему?
5.Назовите два главных этапа развития мировой топливно-энергетической
промышленности. Какова структура мировой энергетики? Какие
современные тенденции развития для нее характерны?
6.Какова структура металлургии? Почему черная металлургия уступила свое
лидерство цветной металлургии?
7.Где в мире сформировались крупнейшие ареалы машиностроения?
8.Назовите состав основных отраслей химической промышленности. Какие
отрасли сейчас развиваются более высокими темпами? Почему?
9.Назовите лесные пояса мира. Какие ареалы лесной промышленности
сложились в каждом из них?
10.Какие изменения произошли в размещения текстильной промышленности
мира?

ответ:Действующие

Нефтепровод «Дружба» (рабочая мощность 66,5 млн тонн в год) — крупнейшая экспортная магистраль России (Альметьевск — Самара — Унеча — Мозырь — Брест и далее в страны Восточной и Западной Европы);

Альметьевск — Нижний Новгород — Рязань — Москва;

Нижний Новгород — Ярославль — Кириши;

Самара — Лисичанск — Кременчуг — Херсон;

Усть-Балык — Курган — Уфа — Альметьевск;

Нижневартовск — Курган — Куйбышев;

Туймазы — Омск — Новосибирск;

Туймазы — Уфа;

Калтасы — Языково — Салават;

Шкапово — Салават;

Сургут — Полоцк;

Александровское — Анжеро-Судженск;

Красноярск — Ангарск;

Сургут — Омск — Павлодар — Чимкент — Чарджоу;

Балтийская трубопроводная система (рабочая мощность 74 млн тонн в год);

Балтийская трубопроводная система-II (рабочая мощность 30 млн тонн в год);

Восточный нефтепровод (рабочая мощность 58 млн тонн в год);

Каспийский трубопроводный консорциум (рабочая мощность 28,2 млн тонн в год);

Баку — Новороссийск;

Узень — Атырау — Самара.

Заполярье — Пурпе[6][7]

Куюмба — Тайшет[8][9]

Это?

Відповідь:

Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик просувався на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.

Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся.