Літак вилетів із києва й пролетів у західному напрямку 1420км, потім повернув на північ і пролетів ще 1200км. позначте маршрут літака на контуреій карті "фізична карта півкуль", обчисліть відстані кожного відрізка в градусах, визначте місце, де опинився літак і укажіть координати цієї точки. з'ясуйте азимут напрямку від києва до цієї точки по прямій.
Те карты, которые нужны для описания. В первую очередь, конечно, общегеографическая, климатическая и политическая. Для такой страны нужны и геологическая, и тектоническая карта. И любой страны - гидрологическая карта и карта охраняемых территорий. Для описания населения - карта размещения населения и этнографическая карта
2. В какой части материка расположена? Название столицы?
Страна Южной Европы, значит, Италия расположена в юго-западной части Евразии. Столица - Рим
3.Рельеф и полезные ископаемые
Большая часть Италии занята горными хребтами. Все регионы Италии пересекаются либо Апеннинами, либо Альпами, либо их отрогами. Исключением является остров Сардиния, где горы имеют некоторые особенности. Альпы, образованные в конце мезозоя-кайнозое, расположены вдоль северной границы Италии, создавая естественную границу. На границе Франции и Италии находится высшая вершина этих гор - Монблан. Условно Альпы и Апеннины разделяет скала под названием Кадибона.
Апеннины - гораздо старше Альп, и расположены к югу от долины По. Пересекают Италию к севера на юг от Лигурии до Калабрии и продолжаются на Сицилии .
Самые высокие горы Италии расположены в западной части Альп, где есть вершины высотой более 4000 метров, такие как Монте-Роза, Маттерхорн и Монблан. Максимальная высота Апеннин - 2912 метров (пик Гран-Сассо).
Всхолмленные возвышенности покрывать большую часть территории Италии. Они расположены в основном в южной и части центральной части полуострова, с обеих сторон Апеннин и в предгорьях Альп. Эти возвышенности имеют высоты не более 800 метров.
Равнины занимают около 23% территории Италии. Главная равнина - долина реки По. Остальные равнины имеют меньший размер. Большинство равнин Италии имеют аллювиальное происхождение.
Природные ресурсы: Залежи полезных ископаемых - руды ртути, сурьмы, свинца, цинка, серебра, железа, пирита, флюорита, асбеста и бокситов. На равнинах и в предгорьях существуют залежи мергеля, песчаника. Есть также месторождения талька и мрамора.
5.Реки и озера
Реки Италии короче, чем в большинстве европейских стран, из-за того, что Апеннины пересекают страну почти по меридиану, и являются водоразделом. С другой стороны, рек в стране много и они относительно многоводны за счет ледниковой и дождевой воды. Водоразделами являются Апеннны и Альпы и это позволяет рекам стекать в пять морей - Адриатическое, Ионическое, Тирренское, Лигурийское и Средиземное моря. Самая длинная река Италии - По. Кроме того, крупными реками являются Адидже, Тибр., Адда и Оглио.
В Италии расположено более 1000 озер и водохранилищ. В предгорьях Альп озера в основном ледникового происхождения, такие как Маджоре, Комо, Гарда. Это самые крупные и глубокие озера Италии. Также есть прибрежные озера с остаточными котловинами, например, Лесин, и вулканические озера (Больсен, Вико, Браччано).
6.Природные зоны. Климат
В Италии 10 типов климата, которые относятся к умеренному, субтропическому и высокогорному климату.
Субтропический климат встречается во всех прибрежных районах, за исключением северо-восточной части Италии. Зимой средние температуры составляют от 6 градусов на севере этой части Италии до 11-14 градусов - в южной. Летние температуры в среднем составляют 23 градуса. Осадки в основном выпадают весной.
На севере Италии климат умеренный, с более низкими температурами и относительно ровным распределением осадков.
Также выделяется климат высокогорий.
7.Народы и основные занятия населения.
Население Италии довольно однородно. Основная часть - итальянцы Но в стране очень много эмигрантов из других стран - в первую очередь, из стран Азии и Африки, однако выделяются группы приезжих из Румынии, Украины, Польши, Албании и других восточно-европейских стран.
Жители Италии заняты в основном в сфере обслуживания. Меньшая часть занята в промышленности и сельском хозяйстве.
Відповідь:
Напевне, найбільш поширена гірська порода у всій Вселенній – це лід. Марс, Юпітер, Сатурн мають у складі великі маси льоду, а деякі супутники планети складені ним майже цілком. Не є виключенням і наша Земля: більше однієї десятої земної суші зайнято "вічними" льодами, і п’ята частина всієї поверхні планети цілорічно знаходиться під снігом.
Сніги і льоди представляють собою невід’ємну частину земних ландшафтів. Вони відіграють важливу роль в еволюції землі і, являючись продуктом клімату, самі завжди вказують існуючий вплив на клімат.
Сучасне зледеніння охоплює ряд гірських країн і рівнин в обох півкулях і займає площу 16,2 млн. кв. км. Це переважно материкове зледеніння (Антарктида – 13,9 млн. кв. км, Гренландія – 1,7 млн. кв. км), площа льодовиків гірських країн незначна.
Льодовик – це маса фірну і льоду, що утворюється шляхом тривалого нагромадження і перетворення твердих атмосферних опадів та який володіє власним рухом. Льодовикам властиві пластичні деформації і вони рухаються під впливом гравітації вниз. Льодовики руйнують гірські породи, переносять, шліфують і відкладають їх в іншому місці.
Чисельність льодовиків, що об’єднані загальними зв’язками з навколишнім середовищем і з внутрішніми взаємозв’язками і властивістю, утворюють зледеніння, або льодовикову систему.
Льодовики регулюють температуру повітря, солоність Світового океану, стік гірських рік та ін.
Скупчення снігу і льоду знайомі мільйонам людей. В холодний час року великі території суші покриваються білим саваном снігу, а водойми – панциром льоду. З приходом весни сніжно-льодова оболонка нашої планети поступово зменшується в розмірах і на рівнинах помірних широт зникає на ціле літо. Зате в високих горах і полярних районах маси снігу і льоду можуть існувати постійно завдяки суворим кліматичним умовам.
До життя у вічних снігах і льодах змогли пристосуватися лише окремі небагаточисленні групи людей. Тому можна контрактувати, що протягом багатьох століть людству приходилось мало стикатися з льодовою стихією. Тим не менше, цей незвіданий світ завжди приваблював людей, бажаючих випробувати свої сили і мужність.
В сучасну епоху контакти з світом снігу і льоду розширюються. В результаті загострення глобальних ресурсних і екололгічних проблем кардинально змінюють оцінки територій.
У полярних широтах на рівні моря, а в помірних та жарких поясах у середніх та верхніх кулях тропосфери волога в атмосфері знаходиться переважливо у твердій фазі. Атмосферні опади тут випадають у вигляді снігу, який, якщо є умови (материки і острови в полярних широтах, високі гори - у помірних і тропічних), зберігається цілий рік, накопичується та переходить в кригу. Так на Землі формується сфера вічних снігів і криги, яка отримала назву хіоносфери (грец. хіонос - сніг). Вперше її виділив М. В. Ломоносов під назвою морозної атмосфери.