На території Південної Америки знаходиться найповноводніша річка світу - Амазонка. Індіанці називають її "Парана - Тінг", що означає "Королева річок”.
Амазонка бере початок у Перуанських Андах, далі тече в основному через територію Бразилії, де її називають також Солімойнс.
Довжина річки 6,4 тис.км з Мараньйоном (з Укаялі близько 7 тис.км). Амазонка збирає води з площі у 7180 тис.км2. Більша частина басейну Амазонки належить Бразилії.
Ріка приймає близько 500 приток, багато з яких – величезні ріки: близько 20 приток мають протяжність понад 1,5 тис. км. Найбільші праві притоки – Укаялі, Журуа, Мадейра, Тапажос, Шингу; ліві – Іса, Япура, Ріу-Негру. Впадаючи, одна за іншою, багатоводні притоки швидко збільшують ширину річки; після злиття з Укаялі Амазонка має ширину близько 1,5 км, в середній течії – до 5 км, перед гирлом – від 80-до 150 км. Перед впадінням в Атлантичний океан русло Амазонки розбивається між великими островами на рукави, утворюючи воронкоподібні гирла.
Режим Амазонки доволі складний. Праві притоки, які розташовані в Південній півкулі, і ліві у Північній півкулі, в результаті різночасового випадання у їхні басейни дощів, мають паводки в протилежні пори року: праві притоки – з жовтня по березень (літо Південної півкулі), ліві – з квітня по жовтень (літо Північної півкулі). У зв’язку з цим Амазонка повноводна впродовж року і сезонні коливання рівня води у значній мірі згладжені. Найбільше підвищення рівня відбувається у квітні-липні, повінь триває понад 120 днів. В цей час вода виходить з низьких берегів і затоплює ліси у широкій долині річки.
Найнижчий рівень води у річц гається в серпні-вересні.
Пересічна витрата води у нижній течії 120 тис м3/сек., величина річного стоку – 3800 км3.
Амазонка та її притоки багаті на органічну живність. Багато рослинних та тваринних організмів вирізняються великими розмірами. У водах Амазонки росте найбільша водяна рослина – вікторія (Victoria regia), живуть каймани, прісноводні дельфіни, ламантини, водосвинки. Багато видів риб - понад 2000 (третина з числа усіх прісноводних риб Землі), але тільки деякі з них мають промислове значення; найцінніша – піраруку.
Головні порти Амазонки: Ікітос, Манаус, Обідус, Сантарен, біля гирла – Белен (Пара).
Гирло Амазонки відкрив іспанець Вінсент Яньєс Пінсон у 1550 році.
Першу мандрівку по річці здійснив у 1541 році спанець Франціско де Орельяна. Неодноразово у дорозі іспанцям довелося вступати у сутички з войовничими індіанцями. Біля гирла річки Тромбетас битва була надзвичайно запеклою. І що найбільше вразило конкістадорів, це те, що у перших рядах індіанських воїнів билися високі напіводягнені жінки, озброєні луком. Вони виділялися своєю хоробрістю навіть на тлі своїх одноплемінників. Відважні воячки нагадали іспанцям античний міф про амазонок - жінок-воїнів, що не знали поразок. Тому Орельяна і назвав річку Амазонкою. З тих пір на великій річці побувало чимало вчених-дослідників. Француз Кондамін, німець Гумбольдт, англієць Бейтс і російський мандрівник Лангсдорф наприкінці XVIII - початку XIX століття зуміли проникнути у нетрі Амазонії і відкрили для науки дивовижний живий світ Королеви Річок
Транспорт - «кровеносная система экономики». Развитие транспорта является непременным условием для функционирования хозяйства, жизни населения.
Специфика транспорта как сферы экономики заключается в том, что он сам не производит продукцию, а только участвует в ее создании. Транспорт обеспечивает производство сырьем, материалами, оборудованием и доставляет готовую продукцию потребителю. Грузовой транспорт обеспечивает производственные связи между предприятиями и доставку населению предметов потребления. Эффективность работы грузового транспорта характеризуется величиной грузооборота.
Пассажирский транспорт обеспечивает перевозки населения, его главный показатель - пассажиро-оборот.
Выделяют следующие виды транспорта: железнодорожный, водный (морской и речной), автомобильный, авиационный, трубопроводный.
Железнодорожный транспорт — основной из видов транспорта России (50% грузооборота РФ). По протяженности железных дорог (87 тыс. км) - наша страна уступает США, но грузооборот ее железнодорожного транспорта (1,2 млрд. тонн грузов) больше, чем в других странах мира.
Основная функция железнодорожного транспорта РФ — обеспечение надежного транспортного обмена между отдельными районами страны. В европейской части России расположение железных дорог в основном радиальное. Здесь находится крупнейший транспортный узел Москва, от которого расходятся в разных направлениях магистрали железной дороги.
В Сибири железнодорожная сеть имеет, в основном, широтное направление и не столь густа, как в европейской части России. Основные железнодорожные магистрали Сибири — Транссиб и Байкало-Амурская магистраль (БАМ). Эксплуатируются также Южно-Сибирская, Средне-Сибирская и Северо-Сибирская магистрали.
Железнодорожные пути и подвижной состав сильно изношены, поэтому дальнейшее развитие железнодорожного транспорта невозможно без значительных капиталовложений при жестком контроле со стороны государства.
Морской транспорт имеет особенно важное для России значение, что определяется ее положением на берегах морей, принадлежащих акваториям трех океанов: Атлантического, Северного Ледовитого и Тихого. На его долю приходится 38% всех грузоперевозок.
Россия обладает крупным торговым флотом( более 5000 судов), на её берегах расположеноЗЭ морских портов разной величины. Но только 40% портов достаточно глубоководны чтобы принимать большие суда.
Первое место в грузообороте страны принадлежит сейчас Тихоокеанскому бассейну. Через него Россия связана со странами Азии, Америкой, Австралией. Крупнейшие порты: Находка, Владивосток, Восточный, Холмок, Ванино.
После распада СССР изменились возможности России для использования морского транспорта. Потеряны крупнейшие порты на Балтике (Рига, Таллинн, Вентспилс, Клайпеда) и на Черном море (Одесса). Значительная часть флота потеряна, так как многие суда остались в портах приписки. Происходит устаревание эксплуатируемых судов из-за нехватки средств на их ремонт, остановлено строительство десятков крупных военных и транспортных судов на верфях страны. В России дефицит газовозов, рефрижераторов, паромов, лихтеровоэов, универсальных судов.
Речной транспорт Развит особенно хорошо в тех районах, где протекают многоводные реки, а создание сухопутного транспорта требует больших затрат. Внутренние судоходные пути России — более 80 тыс. км. Доля внутреннего водного транспорта в грузообороте — 3,9%.
Судоходные речные пути России относятся к разным бассейнам. Основной — Волго-Камский. К нему тяготеет экономически развитая часть страны. Благодаря созданию судоходных каналов (Волга-Балтийского, Беломоро-Балтийского, Волго-Донского) Волга стала стержнем единой водной системы европейской части, а Москва — портом пяти морей. На севере европейской части страны текут важнейшие в транспортом отношении реки: Северная Двина, Сухона. Онега, Сверь, Нева.
Судоходные речные пути Сибири имеют очень большую протяженность. Здесь протекают крупнейшие реки России — Амур, Енисей, Лена, Обь и др. Они используются для сплава леса, перевозки продовольствия, промышленных товаров. В Сибири, в условиях недостаточного развития железных дорог, значение речного транспорта очень велико.
На території Південної Америки знаходиться найповноводніша річка світу - Амазонка. Індіанці називають її "Парана - Тінг", що означає "Королева річок”.
Амазонка бере початок у Перуанських Андах, далі тече в основному через територію Бразилії, де її називають також Солімойнс.
Довжина річки 6,4 тис.км з Мараньйоном (з Укаялі близько 7 тис.км). Амазонка збирає води з площі у 7180 тис.км2. Більша частина басейну Амазонки належить Бразилії.
Ріка приймає близько 500 приток, багато з яких – величезні ріки: близько 20 приток мають протяжність понад 1,5 тис. км. Найбільші праві притоки – Укаялі, Журуа, Мадейра, Тапажос, Шингу; ліві – Іса, Япура, Ріу-Негру. Впадаючи, одна за іншою, багатоводні притоки швидко збільшують ширину річки; після злиття з Укаялі Амазонка має ширину близько 1,5 км, в середній течії – до 5 км, перед гирлом – від 80-до 150 км. Перед впадінням в Атлантичний океан русло Амазонки розбивається між великими островами на рукави, утворюючи воронкоподібні гирла.
Режим Амазонки доволі складний. Праві притоки, які розташовані в Південній півкулі, і ліві у Північній півкулі, в результаті різночасового випадання у їхні басейни дощів, мають паводки в протилежні пори року: праві притоки – з жовтня по березень (літо Південної півкулі), ліві – з квітня по жовтень (літо Північної півкулі). У зв’язку з цим Амазонка повноводна впродовж року і сезонні коливання рівня води у значній мірі згладжені. Найбільше підвищення рівня відбувається у квітні-липні, повінь триває понад 120 днів. В цей час вода виходить з низьких берегів і затоплює ліси у широкій долині річки.
Найнижчий рівень води у річц гається в серпні-вересні.
Пересічна витрата води у нижній течії 120 тис м3/сек., величина річного стоку – 3800 км3.
Амазонка та її притоки багаті на органічну живність. Багато рослинних та тваринних організмів вирізняються великими розмірами. У водах Амазонки росте найбільша водяна рослина – вікторія (Victoria regia), живуть каймани, прісноводні дельфіни, ламантини, водосвинки. Багато видів риб - понад 2000 (третина з числа усіх прісноводних риб Землі), але тільки деякі з них мають промислове значення; найцінніша – піраруку.
Головні порти Амазонки: Ікітос, Манаус, Обідус, Сантарен, біля гирла – Белен (Пара).
Гирло Амазонки відкрив іспанець Вінсент Яньєс Пінсон у 1550 році.
Першу мандрівку по річці здійснив у 1541 році спанець Франціско де Орельяна. Неодноразово у дорозі іспанцям довелося вступати у сутички з войовничими індіанцями. Біля гирла річки Тромбетас битва була надзвичайно запеклою. І що найбільше вразило конкістадорів, це те, що у перших рядах індіанських воїнів билися високі напіводягнені жінки, озброєні луком. Вони виділялися своєю хоробрістю навіть на тлі своїх одноплемінників. Відважні воячки нагадали іспанцям античний міф про амазонок - жінок-воїнів, що не знали поразок. Тому Орельяна і назвав річку Амазонкою. З тих пір на великій річці побувало чимало вчених-дослідників. Француз Кондамін, німець Гумбольдт, англієць Бейтс і російський мандрівник Лангсдорф наприкінці XVIII - початку XIX століття зуміли проникнути у нетрі Амазонії і відкрили для науки дивовижний живий світ Королеви Річок
Транспорт - «кровеносная система экономики». Развитие транспорта является непременным условием для функционирования хозяйства, жизни населения.
Специфика транспорта как сферы экономики заключается в том, что он сам не производит продукцию, а только участвует в ее создании. Транспорт обеспечивает производство сырьем, материалами, оборудованием и доставляет готовую продукцию потребителю. Грузовой транспорт обеспечивает производственные связи между предприятиями и доставку населению предметов потребления. Эффективность работы грузового транспорта характеризуется величиной грузооборота.
Пассажирский транспорт обеспечивает перевозки населения, его главный показатель - пассажиро-оборот.
Выделяют следующие виды транспорта: железнодорожный, водный (морской и речной), автомобильный, авиационный, трубопроводный.
Железнодорожный транспорт — основной из видов транспорта России (50% грузооборота РФ). По протяженности железных дорог (87 тыс. км) - наша страна уступает США, но грузооборот ее железнодорожного транспорта (1,2 млрд. тонн грузов) больше, чем в других странах мира.
Основная функция железнодорожного транспорта РФ — обеспечение надежного транспортного обмена между отдельными районами страны. В европейской части России расположение железных дорог в основном радиальное. Здесь находится крупнейший транспортный узел Москва, от которого расходятся в разных направлениях магистрали железной дороги.
В Сибири железнодорожная сеть имеет, в основном, широтное направление и не столь густа, как в европейской части России. Основные железнодорожные магистрали Сибири — Транссиб и Байкало-Амурская магистраль (БАМ). Эксплуатируются также Южно-Сибирская, Средне-Сибирская и Северо-Сибирская магистрали.
Железнодорожные пути и подвижной состав сильно изношены, поэтому дальнейшее развитие железнодорожного транспорта невозможно без значительных капиталовложений при жестком контроле со стороны государства.
Морской транспорт имеет особенно важное для России значение, что определяется ее положением на берегах морей, принадлежащих акваториям трех океанов: Атлантического, Северного Ледовитого и Тихого. На его долю приходится 38% всех грузоперевозок.
Россия обладает крупным торговым флотом( более 5000 судов), на её берегах расположеноЗЭ морских портов разной величины. Но только 40% портов достаточно глубоководны чтобы принимать большие суда.
Первое место в грузообороте страны принадлежит сейчас Тихоокеанскому бассейну. Через него Россия связана со странами Азии, Америкой, Австралией. Крупнейшие порты: Находка, Владивосток, Восточный, Холмок, Ванино.
После распада СССР изменились возможности России для использования морского транспорта. Потеряны крупнейшие порты на Балтике (Рига, Таллинн, Вентспилс, Клайпеда) и на Черном море (Одесса). Значительная часть флота потеряна, так как многие суда остались в портах приписки. Происходит устаревание эксплуатируемых судов из-за нехватки средств на их ремонт, остановлено строительство десятков крупных военных и транспортных судов на верфях страны. В России дефицит газовозов, рефрижераторов, паромов, лихтеровоэов, универсальных судов.
Речной транспорт Развит особенно хорошо в тех районах, где протекают многоводные реки, а создание сухопутного транспорта требует больших затрат. Внутренние судоходные пути России — более 80 тыс. км. Доля внутреннего водного транспорта в грузообороте — 3,9%.
Судоходные речные пути России относятся к разным бассейнам. Основной — Волго-Камский. К нему тяготеет экономически развитая часть страны. Благодаря созданию судоходных каналов (Волга-Балтийского, Беломоро-Балтийского, Волго-Донского) Волга стала стержнем единой водной системы европейской части, а Москва — портом пяти морей. На севере европейской части страны текут важнейшие в транспортом отношении реки: Северная Двина, Сухона. Онега, Сверь, Нева.
Судоходные речные пути Сибири имеют очень большую протяженность. Здесь протекают крупнейшие реки России — Амур, Енисей, Лена, Обь и др. Они используются для сплава леса, перевозки продовольствия, промышленных товаров. В Сибири, в условиях недостаточного развития железных дорог, значение речного транспорта очень велико.
Объяснение: