На гербе одного из субъектов российской федерации нашли отражение символы солнца, моря и гор. впишите название генеалогического процесса,происходящий в этих горах.
РЕЛЬЕФ, ПОЛЕЗНЫЕ ИСКОПАЕМЫЕ Преобладающая часть территории Новосибирской области расположена на Западно-Сибирской равнине, поэтому её поверхность в основном равнинна. Долина реки Обь делит территорию области на правобережье и левобережье. Левобережье - это низменная Барабинская равнина и Кулундинская степь, средняя высота которой 120 метров над уровнем моря. Характерной особенностью левобережной равнины являются гривы – продолговатые возвышенности с пологими склонами. Гривы тянутся параллельно друг другу с юго-запада на северо-восток, их высота составляет от двух до десяти метров. Гривы – это бывшие водоразделы древних рек, образовавшиеся при таянии ледника тысячи лет назад. Правобережье представлено Приобской предгорной равниной с абсолютными высотами 200-300 метров. На общем фоне выделяются Буготакские сопки. Это группа холмов вытянута с северо-востока на юго-запад. К юго-востоку от Буготакских сопок местность заметно повышается и переходит в предгорья Салаирского кряжа (Маслянинский район). Наивысшая точка Салаира в Новосибирской области – Пихтовый Гребет (494,2 м). С высоты полукилометра над уровнем моря открывается чудесная панорама окрестностей.На территории области расположен Горловский угольный бассейн с разведанными запасами антрацитов около 800 млн.т., а прогнозные ресурсы – более 5 млрд.т. Это уникальная сырьевая база для электродной промышленности, чёрной и цветной металлургии. Эксплуатируется также Завьяловское месторождение с запасами угля более 50 млн.т. На северо-западе области открыто 7 месторождений нефти (Верх-Тарское, Малоичское, Восточно-Межовское и др.) с извлекаемыми запасами около 40 млн.т и одно газоконденсатное. Крупными ресурсами сырья являются также торфяные месторождения на севере области с суммарными запасами около 1 млрд.т., а прогнозные запасы – более 7 млрд.т. Учтено 24 россыпных и 1 рудное месторождение золота на юго-востоке области. Эксплуатация Егорьевского месторождения ведётся уже более 150 лет, ежегодная добыча в последнее десятилетие составляет 100-170 кг. В восточной части области добывается мрамор (Петенёвское месторождение). В 1995 г. открыто Ордынское россыпное месторождение циркония и титана в 10 км к западу от Новосибирского водохранилища. Вовлечены в оборот также огнеупорные глины, цементное сырье, облицовочные мраморы. Имеется достаточная сырьевая база большинства общераспространённых полезных ископаемых (песок, глина, щебень) для удовлетворения собственных нужд. Представляют ценность подземные воды области: минерализованные (для лечебных целей) и термальные (для отопления). В солёных озёрах юго-запада добывают поваренную соль, соду. Некоторые солёные озёра содержат лечебную грязь, применяемую в медицине. На горько-солёном озере Карачи, например, действует известный в стране курорт "Озеро Карачинское".
Відкриття Америки пов'язано з ім'ям Христофора Колумба - самого знаменитого першовідкривача у світі.
Він народився в Генуї у 1451 р., а перше своє плавання здійснив у Східне Середземномор'я в 1474-1475 рр., Потім він плавав до Португалії і Англії. 1479-1481 рр. він провів на острові Порто-Санто, де одружився на дочці італійського моряка, від якого успадкував морські карти і щоденники. У 80-х рр. Колумб влаштувався в Лісабоні, звідки зробив декілька морських походів на південь, а також намагався домовитися з португальським урядом про спорядження великої експедиції, плани якої він виношував багато років: Колумб мріяв відкрити найкоротший шлях на Далекий Схід - в Індію та Китай.
Його основна ідея полягала в тому, щоб рухаючись на Захід (хоча багато його сучасників все ще вважали, що земля плоска, Колумб був впевнений, що вона має форму кулі), досягти берегів багатьох східних країн. Крім того, він прагнув знайти нові землі й невідомі острови, що лежать, як він думав, далеко в Атлантиці. Однак його плани не були підтримані португальським урядом. Тоді Колумб звернувся до іспанської королівської пари - Фердинанду і Ізабеллі. Вони піддалися його доводів і виділили йому необхідні кошти для експедиції.
3 серпня 1492 іспанська ескадра Колумба, що складається з флагманського корабля "Санта-Марія" та двох каравел - "Нінья" та "Пінта", на борту яких перебувало 104 людини, відпливла з Іспанії, Кораблі Колумба відрізнялися високими морехідні якості і були добре оснащені.
Розробляючи маршрут, Колумб користувався карткою, складеної його співвітчизником Паоло Тосканеллі. Згідно з розрахунками Тосканеллі, до Китаю було 5000 морських миль (насправді 11 760). Сам же Колумб зупинився на цифрі 3500 миль, так що, коли на 74-й день (12 жовтня 1492 р.) на горизонті з'явилася земля, він був упевнений, що це один з японських островів. Насправді це був один з островів архіпелагу Багамського, який і понині носить назву, дане Колумбом - Сан Сальвадор. Три місяці кораблі Колумба борознили води Карибського моря, сподіваючись дістатися до Китаю та Індії.
28 жовтня Колумб досяг Куби, а 6 грудня - Гаїті, де заснував іспанську колонію. На початку січня 1493 р. він оговтався в зворотний шлях і 15 березня досяг берегів Іспанії. 12 жовтня 1492 - офіційна дата відкриття Америки.
На організацію другий його експедиції (1493-1495) іспанська королівська чета відпустила, значно, великі гроші. Її головним підсумком стало відкриття Малих Антильських островів. В результаті третього плавання (1498) він досяг власне американських берегів - гирла річки Орина. Величезні запаси прісної води, занадто великі для звичайного острова, підвели його до думки про те, чи не є відкриті ним землі новим, раніше не відомим материком. Однак він не прийняв цю ідею як керівництво до дії і не обстежив узбережжі. Четверте - і останнє - плавання Колумба відбулося в 1502 р., а в 1506 р. він помер, так і не дізнавшись істинного значення скоєних ним відкриттів.
У 1499-1504 рр. в дослідженні берегів Південної Америки взяв участь італійський вчений-космографії Америго Віспуччі. Він першим публічно висловив думку про те, що ці землі є самостійний материк, який слід вважати Новим Світом. На честь Америго Віспуччі німецький картограф Мартін Вальдемюллер на своїй карті світу, яка була створена у 1507 р., назвав цей материк Америкою.
Він народився в Генуї у 1451 р., а перше своє плавання здійснив у Східне Середземномор'я в 1474-1475 рр., Потім він плавав до Португалії і Англії. 1479-1481 рр. він провів на острові Порто-Санто, де одружився на дочці італійського моряка, від якого успадкував морські карти і щоденники. У 80-х рр. Колумб влаштувався в Лісабоні, звідки зробив декілька морських походів на південь, а також намагався домовитися з португальським урядом про спорядження великої експедиції, плани якої він виношував багато років: Колумб мріяв відкрити найкоротший шлях на Далекий Схід - в Індію та Китай.
Його основна ідея полягала в тому, щоб рухаючись на Захід (хоча багато його сучасників все ще вважали, що земля плоска, Колумб був впевнений, що вона має форму кулі), досягти берегів багатьох східних країн. Крім того, він прагнув знайти нові землі й невідомі острови, що лежать, як він думав, далеко в Атлантиці. Однак його плани не були підтримані португальським урядом. Тоді Колумб звернувся до іспанської королівської пари - Фердинанду і Ізабеллі. Вони піддалися його доводів і виділили йому необхідні кошти для експедиції.
3 серпня 1492 іспанська ескадра Колумба, що складається з флагманського корабля "Санта-Марія" та двох каравел - "Нінья" та "Пінта", на борту яких перебувало 104 людини, відпливла з Іспанії, Кораблі Колумба відрізнялися високими морехідні якості і були добре оснащені.
Розробляючи маршрут, Колумб користувався карткою, складеної його співвітчизником Паоло Тосканеллі. Згідно з розрахунками Тосканеллі, до Китаю було 5000 морських миль (насправді 11 760). Сам же Колумб зупинився на цифрі 3500 миль, так що, коли на 74-й день (12 жовтня 1492 р.) на горизонті з'явилася земля, він був упевнений, що це один з японських островів. Насправді це був один з островів архіпелагу Багамського, який і понині носить назву, дане Колумбом - Сан Сальвадор. Три місяці кораблі Колумба борознили води Карибського моря, сподіваючись дістатися до Китаю та Індії.
28 жовтня Колумб досяг Куби, а 6 грудня - Гаїті, де заснував іспанську колонію. На початку січня 1493 р. він оговтався в зворотний шлях і 15 березня досяг берегів Іспанії. 12 жовтня 1492 - офіційна дата відкриття Америки.
На організацію другий його експедиції (1493-1495) іспанська королівська чета відпустила, значно, великі гроші. Її головним підсумком стало відкриття Малих Антильських островів. В результаті третього плавання (1498) він досяг власне американських берегів - гирла річки Орина. Величезні запаси прісної води, занадто великі для звичайного острова, підвели його до думки про те, чи не є відкриті ним землі новим, раніше не відомим материком. Однак він не прийняв цю ідею як керівництво до дії і не обстежив узбережжі. Четверте - і останнє - плавання Колумба відбулося в 1502 р., а в 1506 р. він помер, так і не дізнавшись істинного значення скоєних ним відкриттів.
У 1499-1504 рр. в дослідженні берегів Південної Америки взяв участь італійський вчений-космографії Америго Віспуччі. Він першим публічно висловив думку про те, що ці землі є самостійний материк, який слід вважати Новим Світом.
На честь Америго Віспуччі німецький картограф Мартін Вальдемюллер на своїй карті світу, яка була створена у 1507 р., назвав цей материк Америкою.