Нанести на контурную карту границы уральского района, границы субъектов федерации, которые входят в его состав, их подписать, а также отметить их административные центры. не забудьте про условные знаки и аккуратность.
2. Рисуешь ось Декартовых координат. (короче две палочки крест накрест). Вверху --север, внизу--юг, слева --запад, справа---восток. И для лучшей наглядности доизуй диагонали крест накрест. Тоесть сторона северо-запада, юго-запада, северо-востока и юго-востока. Со стороны с которой дует ветер там и откладываешь деления. Тоесть с той ОТКУДА дует ветер. (одно принятое деление --это день в который был соответствующего направленя ветер.) Эта роза строится за месяц. В итоге ты получишь интересную диаграмму. Где видно , что в месяце преобладание в большей степени ветра было с такой-то стороны, чем в поза например
1. Сонцестояння. У північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 (22 грудня перед початком високосного року), і тод гається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє — 21 червня (20 у високосний рік), і тод гається найкоротша ніч (і найдовший день). Так на широті Києва ніч з 21 на 22 червня триває 7 годин 46 хвилин 40 секунд, до півночі скорочується, до півдня зростає. На екваторі ніч триває 12 годин 00 08 секунд, на північному полярному колі, де широта 66°33′44″ — дорівнює нулю. У південній півкулі на зазначені дати припадають, відповідно, літнє й зимове сонцестояння.
2. Рiвнодення. Моменти рівнодення наступають у простий рік на 5 год 48 хв 46 сек пізніше, ніж у попередній, а у високосний — на 18 год 11 хв 14 сек раніше; тому моменти рівнодення можуть припадати на дві сусідні календарні дати. У наш час (початок 21 ст.) Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 або 21 березня за Грінвічем (цей момент вважають початком астрономічної весни в Північній півкулі), а точку осіннього рівнодення — 22 або 23 вересня (початок астрономічної осені в Північній півкулі).
2. Рисуешь ось Декартовых координат. (короче две палочки крест накрест). Вверху --север, внизу--юг, слева --запад, справа---восток. И для лучшей наглядности доизуй диагонали крест накрест. Тоесть сторона северо-запада, юго-запада, северо-востока и юго-востока. Со стороны с которой дует ветер там и откладываешь деления. Тоесть с той ОТКУДА дует ветер. (одно принятое деление --это день в который был соответствующего направленя ветер.) Эта роза строится за месяц. В итоге ты получишь интересную диаграмму. Где видно , что в месяце преобладание в большей степени ветра было с такой-то стороны, чем в поза например
Объяснение:
1. Сонцестояння. У північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 (22 грудня перед початком високосного року), і тод гається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє — 21 червня (20 у високосний рік), і тод гається найкоротша ніч (і найдовший день). Так на широті Києва ніч з 21 на 22 червня триває 7 годин 46 хвилин 40 секунд, до півночі скорочується, до півдня зростає. На екваторі ніч триває 12 годин 00 08 секунд, на північному полярному колі, де широта 66°33′44″ — дорівнює нулю. У південній півкулі на зазначені дати припадають, відповідно, літнє й зимове сонцестояння.
2. Рiвнодення. Моменти рівнодення наступають у простий рік на 5 год 48 хв 46 сек пізніше, ніж у попередній, а у високосний — на 18 год 11 хв 14 сек раніше; тому моменти рівнодення можуть припадати на дві сусідні календарні дати. У наш час (початок 21 ст.) Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 або 21 березня за Грінвічем (цей момент вважають початком астрономічної весни в Північній півкулі), а точку осіннього рівнодення — 22 або 23 вересня (початок астрономічної осені в Північній півкулі).